Справа № 694/2006/13-к 1-кс/694/150/13
У х в а л а
І М Е Н Е М У К Р А І Н И
про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою
26.12.2013 року м. Звенигородка
Слідчий суддя Звенигородського районного суду Черкаської області Нестерук Т.М.,
при секретарі Некречій Н.Я.,
за участю прокурора Науменка Р.П.,
слідчого Кругляк В.О.,
підозрюваного ОСОБА_1,
розглянувши клопотання старшого слідчого Звенигородського РВ (по обслуговуванню Звенигородського району та м. Ватутіне) УМВС України в Черкаській області майора міліції ОСОБА_2, погодженого прокурором Звенигородської міжрайонної прокуратури Черкаської області ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 Казахстан, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, розлученого, не працюючого, раніше судимого 24.12.1998 року Ватутінським міським судом Черкаської області за ст. 102 КК України до 2-х років позбавлення волі, 22.12.1999 року Ватутінським міським судом Черкаської області за ч. 3 ст. 140 КК України до 3-х років позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна; 30.11.2001 року Ватутінським міським судом Черкаської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 2 років позбавлення волі; 13.06.2006 року Ватутінським міським судом Черкаської області за ч. 2 ст. 189, ч. 3 ст. 185 КК України до 3-х років 6-ти місяців позбавлення волі; 16.05.2011 року Ватутінським міським судом Черкаської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі; 10.03.2012 року звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання, судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена, якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
в с т а н о в и в:
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 підозрюється в тому, що 04 лютого 2013 року приблизно о 11 год.00 хв., разом з ОСОБА_4, прийшовши до приміщення квартири АДРЕСА_1, яка на праві власності належала ОСОБА_5, де хотів вступити в статевий акт з ОСОБА_4, та з цією метою почав силоміць виганяти з приміщення власної квартири господаря, на що останній заперечував та відмовлявся покидати приміщення своєї квартири. Після чого ОСОБА_1 з метою нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5, наніс йому декілька ударів кулаком в обличчя та декілька ударів ногами в область грудної клітки. Після цього, з метою продовження свого злочинного наміру, направленого на нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5, пішов до приміщення кухні, де взяв сковорідку, і повернувшись до кімнати, за допомогою вказаної сковорідки наніс потерпілому удар по голові. Потім знову пішов до приміщення кухні, звідки приніс з собою дерев’яну табуретку, за допомогою якої наніс ОСОБА_5 удар по голові, чим заподіяв останньому, згідно висновку судово-медичної експертизи № 28 від 11.03.2013 року, тілесні ушкодження у вигляді: черпно-мозкової травми у вигляді крововиливу під тверду мозкову оболонку зі здавлюванням головного мозку, крововиливів в м’які покрови черепа з внутрішнього боку, синців, садна та забійні рани на голові, крововилив в слизову оболонку верхньої губи з забійною раною, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, синців на лівій боковій поверхні грудної клітки, перелому 6-8 ребер зліва, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, синців і забійної рани на кистях, які відносять до категорії легких тілесних ушкоджень. Всього по тілу ОСОБА_5 було нанесено близько 23 ударів. Від отриманих тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 05.02.2013 року помер в приміщенні власної квартири.
Умисні дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 121 КК України – умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння , що спричинило смерть потерпілого.
06.02.2013 року СВ Звенигородського РВ УМВС України в Черкаській області матеріали по факту нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_5 ОСОБА_1 внесені до ЄРДР № 12013250140000095 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: показаннями потерпілої гр.. ОСОБА_6, даними протоколу допиту свідка ОСОБА_4
27.03.2013 року оголошено розшук підозрюваного гр.. ОСОБА_1
27.03.2013 року досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12013250140000095 зупинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України.
25.12.2013 року досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12013250140000095 відновлено на підставі ч. 1 ст. 282 КК України
25.12.2013 року ОСОБА_1 оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. Підозрюваний вину визнав частково.
В судовому засіданні слідча ОСОБА_2 підтримала клопотання та просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів. Вказала на те, що ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 7 до 10 років, а також те, що ОСОБА_1 не має постійного місця роботи, раніше неодноразово судимий, був оголошений у розшук, а тому може і в подальшому ухилятись від слідства та суду, а також продовжити злочинну діяльність. Вважає, що застосування більш м’яких запобіжних заходів неможливе.
Прокурор Науменко Р.П. підтримав клопотання слідчого та вважав за необхідне обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів. Вказав на те, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин, може ухилятися від слідства та суду, а також впливати на потерпілу та свідка. Вважав, що застосування більш м’яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання зазначеним ризикам.
Підозрюваний ОСОБА_1 не заперечував проти застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Вину в нанесенні тяжких тілесних ушкоджень визнав повністю. Пояснив, що у нього виникла сварка з ОСОБА_5, в ході якої він наніс останньому удари по голові та тулубі руками, сковорідкою та табуреткою. Після нанесення тілесних ушкоджень залишив потерпілого в його квартирі. Через кілька днів, дізнавшись, що потерпілий помер, злякався та втік з місця проживання.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані матеріали досудового розслідування, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосовано до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років. Підозрюваний ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, перебував у розшуку, не працює, за місцем проживання характеризується посередньо.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_1 має схильність до вчинення злочинів проти особи, перебуваючи на волі, може продовжити свою злочинну діяльність чи переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно випливати на потерпілу та свідка. Оскільки підозрюваний не одружений, не має постійного місця роботи, перебував у розшуку, то застосування більш м’яких запобіжних заходів до нього буде не достатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та передбаченими п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину проти особи, вчиненого із застосування насильства, слідчий суддя вважає за можливе не визначати розмір застави.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,
у х в а л и в:
клопотання старшого слідчого Звенигородського РВ(по обслуговуванню Звенигородського району та м. Ватутіне) УМВС України в Черкаській області майора міліції ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 – задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з подальшим утриманням в Черкаському слідчому ізоляторі № 30 Державної пенітенціарної служби України.
Строк дії ухвали про тримання під вартою 60 (шістдесят) днів, починаючи з 10 год. 00 хв. 26 грудня 2013 року до 10 год. 00 хв. 24 лютого 2014 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним протягом п'яти днів з дня отримання ним копії ухвали.
Слідчий суддя Звенигородського районного суду
Черкаської області ОСОБА_7