РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.06                                                                                 Справа № 13/246.

За позовом Дочірнього підприємства “Альта”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Востокінтерпоставка”,м. Луганськ

про стягнення 125802 грн. 63  коп.

До початку слухання справи від учасників судового процесу вимоги про здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу не надійшло, в зв’язку з чим технічна фіксація  не здійснювалась.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивачем заявлена вимога про стягнення заборгованості 119934 грн. 07 коп., що утворилася внаслідок неналежного виконання умов договору № 11/03 від 07.11.05 та пені 5868 грн. 56 коп.

Позивач надав заява про уточнення позовних вимог та просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 118934,07 грн.

У судовому засіданні 08.06.2006 р. відповідачем було заявлене клопотання про припинення провадження по справі № 13/246 до закінчення розгляду пов’язаної з нею кримінальної справи № 01/06/0093.

Позивач проти задоволення клопотання заперечує.

З врахуванням того, що відповідачем не доведено неможливість слухання справи № 13/246 до закінчення кримінальної справи № 01/06/0093 та наявність прямого зв’язку між зазначеними справами суд відхиляє клопотання.

За клопотанням відповідача розгляд справи 03.07.2006 р. був відкладений на 17.07.2006 р.

Відповідач відзив на позов і витребуванні документи не надав, участь свого представника у засіданні не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце проведення засідань, в зв’язку з чим відповідно до ст. 75 ГПК України спір розглядається за наявними в справі матеріалами

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

ВСТАНОВИВ, що між сторонами по справі був укладений договір № 11/03 від 07.11.2005 р. відповідно до умов якого відповідач зобов’язався поставити позивачу товар зазначений в специфікації до договору, та на умовах оплати зазначених в специфікаціях.

Відповідно до п. 7.2. договору у разі прострочення оплати, або поставки товару з винної сторони  підлягає стягненню пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від загальної суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно о специфікації № 1 товар був поставлений в повному обсязі, заборгованість позивача склала 5065 грн. 93 коп.

Згідно специфікації № 2 поставки підлягало вугілля АШ(0-6) на умовах попередньої оплати в грудні 2005 року.

Позивач за платіжними дорученнями № 30 від 19.12.2005 р., № 40 від 23.12.2005 р., та № 41 від 26.12.2005 р. та № 41 від 26.12.2005 р. сплатив відповідачу 165 000 грн. 00 коп.

Відповідач у встановлений строк товар не поставив, платіжним дорученням № 1 від 04.01.2006 р. повернув позивачу 40 000 грн. 00 коп. зазначивши призначення платежу як повернення попередньої  оплати.

13.04.2006 р. листом № 1-1304 позивач відмовився від одержання товару та запропонував відповідачу повернути кошти в сумі 119934 грн. 07 коп.

13.04.2006 р. відповідач повернув позивачу 1000 грн. 00 коп.

За таких обставин залишок попередньої оплати становить 118934 грн. 07 коп.

Наявність зазначеної суми підтверджується актом звірення розрахунків № 3 від 08.06.2006 р. підписаного представниками сторін.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд з врахуванням зменшення суми позову стягнути з відповідача кошти в сумі 118 934 грн. 07 коп. та нараховану відповідно до п. 7.2. договору за період з 01.01.2006 р. по 04.04.2006 р. пеню в сумі 5868 грн. 56 коп.

Відповідач заперечень проти заявлених вимог, або доказів оплати боргу не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися у встановлений строк. Статями 610, 611 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) при цьому настають правові наслідки передбачені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно до ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Як вбачається з матеріалів справи і позивач і відповідач відмовились від виконання зобов’язання відповідача щодо поставки товару, відповідач шляхом повернення частини попередньої оплати,  позивач шляхом направлення заяви про відмову від прийняття зобов’язання та вимогою  про повернення попередньої оплати.

Наявність боргу підтверджується складеним сторонами актом звірення розрахунків від 08.06.2006 р.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не спростовані доводи позивача щодо наявності прострочення з боку відповідача зобов’язання по поверненню коштів.

Вимоги позивача підтверджується матеріалами справи, та підлягають задоволенню в сумі 118 934 грн. 07 коп., та пені в сумі 5868 грн. 56 коп. Провадження у справі в частині стягнення 1000 грн. 00 коп., суд припиняє відповідно до п. 11 ст. 80  Господарського  процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –1248 грн. 03 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 117 грн. 06 коп., в решті вимог на позивача.

Керуючись ст. 44,49, 75, п. 11 ст. 80, 82-85 Господарського  процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Востокінтрпоставка” м. Луганськ, Кам’янобрідський район, вул.. Карла Лібкнехта 38 ідентифікаційний код  33766752 на користь дочірнього підприємства “АЛЬТА” ТОВ “Поліна” м. Київ, вул. Генерала Наумова 23Б, ідентифікаційний код  326370308 кошти в сумі 118 934 грн. 07 коп., пеню в сумі 5868 грн. 56 коп., державне мито у сумі –1248 грн. 03 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 117 грн. 06 коп., наказ видати.

3. В решті вимог провадження припинити.

У судовому засіданні 17.07.2006 р. за згодою сторін була оголошена  тільки вступна  та резолютивна частина рішення.

Дата підписання рішення 24.07.2006 року.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                 Б.В. Яресько

Помічник судді                                                                      Н.П.Хомченко