У Х В А Л А

Справа № 183/7608/15 № 4-с/183/8/16

15 січня 2016 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайлнний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Юр'євої Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Гончарової С.Є.,

заявника ОСОБА_1,

представників ВДВС Новомосковського МРУЮ ОСОБА_2 і ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 до ВДВС Новомосковського МРУЮ на дії, бездіяльність та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

07 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якої вказує, що 30.11.2015 року зверху поштового ящика свого під”їзда він випадково знайшов листа Дніпропетровської філії державного підприємства «Національні інформаційні системи», в якому був витяг з державного реєстру обтяжень рухомого майна, з якого йому стало відомо про те, що постановою від 13.11.2015 року державним виконавцем ВДВС Новомосковського МРУЮ ОСОБА_2 накладено арешт та заборонено відчужувати все його рухоме майно. Він вважає, що діями, бездіяльністю та рішенням державного виконавця Гулак А.С. порушені його права та свободи, що полягає в наступному:

-у не направленні йому рекомендованим листом з повідомленням копії постанови про відкриття виконавчого провадження;

-у не врученні державним виконавцем документів виконавчого провадження йому особисто під розписку;

-у не надання йому можливості ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження. В даному випадку він не знав про те, що таке виконавче провадження існує і на підставі чого воно відкрито;

-у не виклику його державним виконавцем для отримання пояснень по виконавчому документу;

-у не роз’ясненні йому його прав та обов’язків, та можливості скористатися цими правами та виконати обов’язки;

-у не з’ясуванні у нього наявності та вартості рухомого майна;

-у не направленні йому копії постанови про арешт всього рухомого майна, та оголошення заборони на його відчуження, і як наслідок, позбавлення його можливості знати про таку постанову та своєчасно її оскаржувати.

Незаконність дій і рішень державного виконавця заявник вважає полягають в наступному.

Державний виконавець почав примусове виконання позбавивши його права на оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження. Оскаржуваною постановою про арешт майна та оголошення заборони його відчуження державний виконавець наклав арешт на все рухоме майно, без встановлення його переліку, наявності та вартості, без зазначення майна, відповідно до якого не допускається звернення.

Незаконними діями та бездіяльністю державного виконавця та постановою про заборону відчуження всього рухомого майна, обмежено його право власності.

З посиланням саме на ст.ст. 383-388 ЦПК України ОСОБА_1 звернувся з вищевказаною скаргою, в якої просить дії та бездіяльність державного виконавця ВДВС Новомосковського МРУЮ Дніпропетровської області Гулак А.С. визнати неправомірними. Рішення державного виконавця ВДВС Новомосковського МРУЮ, що виразилось у винесенні постанови від 13.11.2015 року про арешт та заборону відчуження всього його рухомого майна визнати неправомірним. Зобов’язати державного виконавця ВДВС Новомосковського МРУЮ негайно зняти арешт, накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13.11.2015 року, у виконавчому провадженні № 47491328.

В судовому засіданні заявник підтримав свою скаргу, надав суду пояснення, аналогічні вищевикладеним.

Представники ВДВС Новомосковського МРУЮ Дніпропетровської області скаргу не визнали, суду пояснили, що у провадженні ВДВС Новомосковського МРУЮ відносно ОСОБА_1 відкрито два виконавчих провадження: 23.01.2015 року державним виконавцем Гордєєвим А.В. винесено дві постанови про відкриття виконавчого провадження (ВП № 42146670 і ВП № 42145539) на підставі виконавчих листів №2-2437, виданих 08.04.2013 року Новомосковським міськрайонний судом про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію з ОСОБА_1 на користь КП «Новомосковськтеплоенерго» на суму 10 140,21 грн. і стягнення судових витрат у сумі 114,70 грн. Крім того, 07.05. 2015 року постановою державного виконавця Гордєєва А.В., який на даний час не працює, винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №47491328 на підставі судового наказу №183/7170/14, виданого 17.12.2014 року про стягнення с ОСОБА_4 на користь КП «Новомосковськтеплоенерго» заборгованість у сумі 3 209,88 грн. У виконавчому провадженні № 47491328 є постанова про відкриття виконавчого провадження від 07.05.2015 року. Вказаною постановою ОСОБА_4 надано строк для добровільного виконання судового наказу до 13.05.2015 року. В подальшому розпочато примусове виконання вказаного виконавчого документа, а саме: 13.11.2015 року винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та внесені відповідні відомості до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. У вказаній постанові державним виконавцем помилково вказано боржником ОСОБА_1, тоді як на виконанні перебуває виконавче провадження 47491328 відносно ОСОБА_4. Постанова державного виконавця від 13.11.2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження боржником, в якій вказано ОСОБА_1 скасована, та відповідні відомості внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Представники вказують, що порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» були допущені державним виконавцем Гордєєвим А.В., який в даний час не працює державним виконавцем. Постановою начальника ВДВС від 11 січня 2016 року, порушення усунені. В зв’язку з самостійним виправленням помилки, вони просять закрити справу.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, а також дослідивши в судовому засіданні виконавче провадження № 47491328 щодо примусового виконання судового наказу від 17.12.2014 року, виданого Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області, про стягнення на користь КП «Новомосковськтеплоенерго» заборгованість у сумі 3 209,88 грн. (боржник ОСОБА_4), суд прийшов до наступного висновку.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. (ч.1ст.15 ЦК України).

Відповідно до приписів ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов'язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків, відшкодування моральної шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно діючого законодавства, захист прав боржника здійснюється на підставі та у спосіб, встановлений розділом 7 ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень».

Відповідно до ч.2 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Встановлено, що виконавчим документом є судовий наказ від 17.12.2014 року, виданий Новомосковським міськрайцонним судом Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_1 і ОСОБА_4 солідарно на користь КП «Новомосковськтеплоенерго» заборгованість у сумі 3 209,88 грн., який набув законної чинності 02.04.2015 року.

Згідно заяви директора КП «Новомосковськтеплоенерго» від 29.04.2015 року, в який він просить начальника ВДВС Новомосковського МРУЮ прийняти для виконання і відкрити виконавче провадження для примусового виконання вищевказаного судового наказу про стягнення з ОСОБА_4 (боржник) сума боргу 3 209,88 грн.

Згідно ст.383 ЦПК України учасники виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, що у провадженні ВДВС Новомосковського МРУЮ відносно ОСОБА_1 відкрито два виконавчих провадження: 23.01.2015 року державним виконавцем Гордєєвим А.В. винесено дві постанови про відкриття виконавчого провадження (№ 42146670 і № 42145539) на підставі виконавчих листів №2-2437, виданих 08.04.2013 року Новомосковським міськрайонний судом про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію з ОСОБА_1 на користь КП «Новомосковськтеплоенерго» на суму 10 140,21 грн. і стягнення судових витрат у сумі 114,70 грн.

Суд зазначає, що по вищевказаним виконавчим провадженням, в яких ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження (боржником), скарга на дії державного виконавця в порядку ст.383 ЦПК України не надана.

У своєї скарги ОСОБА_1 оскаржує неправомірні дії, бездіяльність державного виконавця ВДВС Новомосковського МРУЮ у виконавчому провадженні №47491328, в якому боржником зазначена ОСОБА_4, та просить скасувати постанову від 13.11.2015 року, яка винесена державним виконавцем у даному виконавчому провадженні.

Встановлено, що стороною даного виконавчого провадження ОСОБА_1 не являється.

Встановлено, що 07.05. 2015 року державним виконавцем ВДВС Новомосковського МРУЮ ОСОБА_5 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №47491328 на підставі судового наказу №183/7170/14, виданого 17.12.2014 року про стягнення с ОСОБА_4 на користь КП «Новомосковськтеплоенерго» заборгованість у сумі 3 209,88 грн. Державним виконавцем було розпочато примусове виконання вказаного виконавчого документа, а саме: 13.11.2015 року, в порядку ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та внесено відомості до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. У вказаній постанові державним виконавцем було неправомірно вказано боржником інша особа – ОСОБА_1, тоді як на виконанні перебуває виконавче провадження відносно ОСОБА_4.

Постановою заступника начальника Новомосковського МРУЮ Дніпропетровської області, начальником ВДВС ОСОБА_6 винесена постанова від 11 січня 2016 року, в якої зазначено, що у виконавчому провадженні № 47491328 є постанова про відкриття виконавчого провадження від 07.05.2015 року. Вказаною постановою ОСОБА_4 надано строк для добровільного виконання судового наказу до 13.05.2015 року. В подальшому розпочато примусове виконання вказаного виконавчого документа, а саме: 13.11.2015 року винесена постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та внесені відповідні відомості до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. У вказаній постанові державним виконавцем помилково вказано боржником ОСОБА_1, тоді як на виконанні перебуває виконавче провадження відносно ОСОБА_4. Вищевказаною постановою начальника ВДВС встановлено, що державним виконавцем Гордєєвим А.В. порушено вимоги ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження». Постанова державного виконавця від 13.11.2015 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження боржником, в якій вказано ОСОБА_1 скасована, та проведено внесення відповідних відомостей до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Згідно ст.4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно роз'яснень, наданих у п.1 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно роз'яснень, наданих у п.4 вищевказаної Постанови, відповідно до статті 383 ЦПК, частини першої статті 12, частини четвертої статті 82 Закону «Про виконавче провадження» право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають лише сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи. При цьому вони набувають процесуального статусу заявника.

На підставі статті 8 Закону «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Отже, перевіркою вищевказаного провадження встановлено, що заявник не є боржником у вишевказаному виконавчому провадженні, тому, відповідно до ст. 383 ЦПК України, у нього не має підстав для звернення з даною скаргою на неправомірність дій та бездіяльність державного виконавця за вищевказаним виконавчим провадженням.

Суд вважає, що заявником обраний невірний спосіб захисту свого порушеного права, тому за вищевказаних обставин, скарга не підлягає задоволенню.

Суд вважає, що у заявника є підстави для звернення з адміністративним позовом до Дніпропетровського Окружного адміністративного суду щодо захисту порушених його прав та інтересів від неправомірних дій, бездіяльності ВДВС Новомосковського МРУЮ Дніпропетровської області.

У відповідності до ст.60 Закону України «Про виконавче провадження», начальник ВДВС Новомосковського МРУЮ своєю постановою від 11.01.2016 року, в межах своїх повноважень, скасував незаконну постанову від 13.11.2015 року державного виконавця про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження відносно ОСОБА_1, тим самим усунув порушення прав заявника, в зв’язку з чим ОСОБА_1 в судовому засіданні вважав п.п. 3,4 своєї скарги виконаними відповідачем.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 384 - 387 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

у х в а л и в :

У скарзі ОСОБА_1 до ВДВС Новомосковського МРУЮ на дії, бездіяльність та скасування рішення, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржене протягом 5 днів з дня її оголошення, а особами, які не були присутні при оголошенні ухвали суду протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Т.І. Юр'єва