Справа № 2-1102/09

Категорія __

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

24 червня 2009 року Ленінський районний суд міста Севастополя у складі:                     головуючого – судді Гаркуша О.М.

при секретарі – Грудіній А.В., Моїсеєнковій О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив стягнути з відповідача пеню в розмірі 41333,04 грн. Вимоги позову обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані вчасно умови договору купівлі-продажу від 01.11.2006, якій був укладений між сторонами по справі. В порушення умов договору відповідачем був прострочений строк поставки меблі позивачу, у зв’язку з чим ОСОБА_3 багато часу не міг користуватися придбаним товаром. Крім того вказував, що за таких протиправних дій відповідача він зазнав моральної шкоди: почались сварки у сім'ї, були порушені нормальні сімейні стосунки, він постійно находився у стані нервового стресу, в наслідок чого він опинився в лікарні. Завдану моральну шкоду позивач оцінив у 20000 грн. Просив також стягнути на його користь понесені судові витрати.

Позивач в судовому засіданні вимоги позову підтримав, вважав їх обґрунтованими, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позову не визнав, вважав їх не заснованими на нормах закону. Вказував, що за прострочення поставки для позивача була знижена ціна товару на 10%. Також йому пропонувалось забрати сплачені грошові кошти, однак він відмовився від цієї пропозиції.

Заслухавши позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.11.2006 між ПП ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу (далі - Договір), згідно умов якого продавець зобов’язується продати стінку 8101v(3902), а покупець оплатити вартість товару в розмірі 7644,00 грн. та прийняти його.

Відповідно до розділу 2 Договору продавець зобов’язується передати покупцю товар протягом 60 робочих днів с дати підписання угоди, але не раніше повної оплати покупцем його вартості.

Відповідно до розділу 4 Договору доставка та підйом товару у квартиру позивача були ним сплачені.

Виконання ОСОБА_3 умов Договору підтверджується відповідною квитанцією від 01.11.2006 (а.с.7).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Згідно ст.704 ЦК України якщо договір роздрібної купівлі-продажу укладено з умовою про доставку товару покупцеві, продавець зобов'язаний у встановлений договором строк доставити товар за місцем, указаним покупцем, а якщо місце передання товару покупцем не вказане, - за місцем проживання фізичної особи - покупця або місцезнаходженням юридичної особи - покупця.

За умов договору (розділ 4) відповідач взяв на себе зобов’язання по наданню позивачу послуги з доставки придбаного товару.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі, якщо виконавець прострочив надання послуги, за кожний день прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі 3% вартості послуги (ч.5 ст.10 ЗУ "Про захист прав споживачів".

Як вбачається зі товарного чеку, вартість послуги доставки складає 60 грн. З урахуванням того, що з моменту прострочення до поставки товару позивачу пройшло 102 робочих дні суд задовольняє вимоги позову щодо стягнення пені у розмірі (102 * 60 грн. * 3%) 183,60 грн. При цьому суд звертає увагу на те, що поставка повинна була відбуватися у робочі дні, тому час прострочення складається саме з робочих днів періоду не поставки товару.

Позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до п. 5 ст. 4 Закону України „Про захист прав споживачів” споживачі мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної лише
небезпечною для життя і  здоров'я  людей  продукцією.

Також суд задовольняє вимоги позову щодо стягнення витрат на інформаційне технічне забезпечення у розмірі 30 грн.

Крім того суд стягує з приватного підприємця ОСОБА_2 державне мито в дохід держави в розмірі 51 грн.

На підставі ст.ст. 23,611,612,704,1167 ЦК України, ч. 5 ст. 10 Закону України „Про захист прав споживачів”, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 179, 212,215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню у розмірі 183,60 грн., судові витрати у розмірі 30 грн., а всього стягнути 213,60грн.

У задоволенні решти частини позовних вимог  - відмовити.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 державне мито в дохід держави в розмірі 51 грн.

Позивачем рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Севастополя шляхом подачі в Ленінський районний суд м.Севастополя апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження може бути подана до Ленінського районного суду м.Севастополя протягом 10 днів з дня оголошення рішення суду.

Суддя-підпис

Копія вірна:

Суддя Ленінського

районного суду м.Севастополя                                 О.М. Гаркуша