№2-2357

2009р.

Р І Ш Е Н Н Я  

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И  

 13 травня  2009  року                       Мелітопольський   міськрайонний   суд Запорізької   області  у  складі:

головуючого – судді Купавської Н.М.

при секретарі – Гостіщевій Л.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мелітополі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до відділу  опіки  та  піклування Мелітопольської  міської ради, третя особа:  загальноосвітня  Мелітопольська  школа-інтернат №1,   про повернення  дитини,

 ВСТАНОВИВ:

 Позивачка просить повернути їй малолітню дочку  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка була в неї відібрана за рішенням  Мелітопольського міськрайонного суду від 12 березня 2008 року. При цьому  позивачка посилається на те,  що   в даний час  відпали обставини та  причини, які  були підставою для  відібрання дитини, та   вона бажає займатися   вихованням дочки.  

Представник  відповідача в судовому  засіданні заперечувала  проти позовних вимог,  пояснюючи   тим, що  підстави   відібрання  дитини  у ОСОБА_2 не  відпали,  вона  не  може забезпечити дитині гідні  умови   проживання  та  виховання. В хатині  позивачки  безлад, брудно,  місця  для  проживання дитини не створено,  сама  позивачка  не працює.

Представник  третьої особи, ОСОБА_3,  суду  пояснила, що  після  відібрання дитини у ОСОБА_4, її дочка, ОСОБА_2,  проживає та  навчається  в  загальноосвітній Мелітопольській школі-інтернаті №1. Мати відвідувала дитину,  приносила  їй  шкільні приладдя,  цікавилась її успіхами в  навчанні. На канікули та   вихідні дівчинка проживає у  бабусі.  

Суд, заслухавши пояснення позивачки, представника відповідача,  третьої особи,  свідка ОСОБА_5, дослідивши матеріали справи, вважає, що в  задоволенні  позову  слід відмовити з наступних  підстав.  

Згідно рішення Мелітопольського міськрайонного  суду  від  12 березня 2008 року   у  позивачки  було відібрано її малолітню дочку  ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Причиною відібрання дитини  стало те, що  ОСОБА_1  не виконувала свої батьківські обов’язки  по вихованню та  утриманню  дитини,  залишивши дитину  на  свою  хвору  матір, ОСОБА_5 Це  призвело до того, що  дитина не   мала  належного догляду,  до школи  ходила  голодна, неохайна, зі  школи ОСОБА_2  мати не забирала, її відводили працівники школи та батьки  однокласників. Внаслідок  цього, з травня  2007 року  ОСОБА_2  було  направлено до  притулку  для неповнолітніх.

На  даний  час позивачка запевняє суд, що її відношення до  дочки змінилося,  вона  бажає її виховувати.  Але,  разом з  цим  вона   вказує, що   її звільнили з роботи та  вона  зараз не працює, тому  бажає, щоб дочка продовжувала  навчання  в  інтернаті, оскільки  за  місцем  її проживання  не створено умов для  проживання дитини.

Згідно пояснень свідка  ОСОБА_5,  позивачка змінила  свій образ життя,         

але зараз вона не працює, коштів на утримання  дочки   в  неї немає, тому  вважає, що дівчинці  ліпше  буде залишитися  в  інтернаті.

 Згідно  наданої  позивачкою характеристики  з  місця проживання, вона  характеризується  задовільно.

 Представником  відповідача  суду  наданий  Акт обстеження   житлово-побутових умов   позивачки ОСОБА_1,  яким  встановлено, що за  місцем проживання   позивачки не  створено умов для проживання  дитини, а саме  в квартирі   повна  антисанітарія,  в  кімнатах  брудно, розкидано сміття, раковини  у кухні  та   ванній  кімнаті  забиті,   місця  для  занять,  відпочинку та сну  дитини  відсутні. За  висновками  комісії по обстеженню  житлово-побутових умов поживання  позивачки,  повертати дитину  до матері  у вказану квартиру  неможливо.

      Дослідивши зібрані докази, суд вважає, що  позивачка  не створила   належних умов  для проживання та  виховання  дочки та  не приймає для  цього  ніяких заходів. З пояснень   позивачки   суд  зробив  висновки, що  вона  не  бажає у повному  обсязі  взяти на  себе  відповідальність за  виховання та  утримання  дочки.  

Таким  чином,  встановлено, що причини, з яких судом було вирішено відібрати дитину у  позивачки,   на даний час не відпали, а тому  слід відмовити в задоволенні  вимог про повернення їй  дитини.

Керуючись ст.ст.  10, 60, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 170 СК України, суд  

 ВИРІШИВ:

 Відмовити в  задоволенні позову ОСОБА_1 до відділу  опіки та  піклування Мелітопольської  міської ради про повернення  їй   неповнолітньої дочки, ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1.  

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення в  Мелітопольський міськрайонний  суд та апеляційної скарги протягом 20 днів після подання цієї заяви або подачі апеляційної скарги протягом 10 днів без попереднього подання про апеляційне оскарження.  

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано.  Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не подана після цього в 20-денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.  У разі подання апеляційної  скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає  законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

    СУДДЯ: