Деснянський районний суд міста Києва
м. Київ, пр. Маяковського, 5в, 2225, "(044) 547-81-73. (044) 547-24-23. (044) 547-37-27"
Справа № 1-756
2010 рік
ВИРОК
ІМ′ЯМ УКРАЇНИ
16вересня 2010 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:
головуючого – судді БРОНОВИЦЬКОЇ О.В.
при секретарі - Мальцевій В.О.
з участю прокурора - Мельник О.В.
адвоката - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України,
освіта середня, не одруженого, не працюючого,
мешкає: АДРЕСА_1,
раніше судимого:
1. 17.01.2005р. Деснянським районним судом м.Києва
за ст.186 ч.2, 69 КК України до 2-х років позбавлення волі,
звільнився 31.08.2006р. по відбуттю строку покарання,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
03.10.2009р. приблизно в 21.30 годин підсудний ОСОБА_2, знаходячись в коридорі квартири АДРЕСА_2, з метою заволодіння чужим майном шахрайським шляхом, шляхом обману, який виразився у запевненні повернення мобільного телефону одразу після здійснення телефонного дзвінка, попросив у ОСОБА_3 мобільний телефон, на що останній добровільно передав ОСОБА_2 мобільний телефон, чим ОСОБА_2, шляхом обману заволодів чужим майном, яке належить ОСОБА_3, а саме: мобільним телефоном "Нокіа N93" вартістю 750грн., з сім-карткою оператора мобільного зв’язку "Білайн" вартістю 100грн., на рахунку якої знаходились гроші в сумі 50грн., а всього майном загальною вартістю 900грн., після чого з вказаним майном з місця вчинення злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю та показав, що 03.10.2009р. приблизно в 21.30 годин в коридорі квартири АДРЕСА_2, з метою заволодіння мобільним телефоном свого знайомого ОСОБА_3 він попросив у останього його мобільний телефон для здійснення дзвінка та запевнив ОСОБА_3 у поверненні мобільного телефону одразу після здійснення телефонного дзвінка, чим обманув його, на що останній добровільно передав йому мобільний телефон "Нокіа N93" з сім-карткою, він спустився на вулицю, де здійснив телефонний дзвінок, після чого з вказаним телефоном пішов та не повернув його потерпілому. В подальшому він продав вказаний мобільний телефон, гроші від продажу витратив на свої потреби. У вчиненому щиро кається.
Не дивлячись на визнання підсудним ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні злочину, його вина в повному обсязі підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами у їх сукупності, а саме:
- показаннями потерпілого ОСОБА_3 на досудовому слідстві про те, що 03.10.2009р. приблизно в 21.30 годин до нього додому в квартиру АДРЕСА_2 прийшов його знайомий ОСОБА_2 та попросив дати йому мобільний телефон для здійснення дзвінка та запевнив, що поверне мобільний телефон одразу після здійснення телефонного дзвінка, на що він в коридорі своєї квартири передав ОСОБА_2 свій мобільний телефон "Нокіа N93" вартістю 750грн., з сім-карткою оператора мобільного зв’язку "Білайн" вартістю 100грн., на рахунку якої знаходились гроші в сумі 50грн., після чого ОСОБА_2 пішов з квартири з його мобільним телефоном, який не повернув (а.с.19-20);
- показаннями свідка ОСОБА_4 на досудовому слідстві про те, що 03.10.2009р. приблизно в 21.30 годин він разом з ОСОБА_2В, за проханням останього прийшли до знайомого ОСОБА_2 ОСОБА_3 додому - в квартиру АДРЕСА_2, де ОСОБА_2 попросив у ОСОБА_3 мобільний телефон для здійснення дзвінка, ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 мобільний телефон "Нокіа N93", після чого ОСОБА_2 вийшов з квартири з мобільним телефоном щоб нібито подзвонити та не повернувся (а.с.15-16);
- даними, які містяться в протоколі-заяві ОСОБА_3 про злочин від 10102009р. (а.с.6);
- даними, які містяться в товарному чеку щодо вартості мобільного телефону (а.с.21).
Враховуючи наведене, суд вважає вину підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину доведеною повністю і кваліфікує його дії за ч.2 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, який раніше судимий, однак належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та вчинив злочин по даній справі, офіційно не працює, тому суд вважає неможливим його виправлення без ізоляції від суспільства та обирає йому покарання у виді позбавлення волі, яке він має відбувати в ізоляції від суспільства з урахуванням особи і тяжкості вчиненого злочину.
При обранні ОСОБА_2 строку позбавлення волі суд враховує його вік, стан здоров’я, позитивну характеристику по місцю проживання, щире каяття та добровільне відшкодування завданих збитків як обставини, які згідно ч.1 ст.66 КК України пом'якшують покарання, відсутність обставин, які згідно ст.67 КК України обтяжують покарання, конкретні обставини вчинення злочину, відсутність матеріальних та моральних претензій з боку потерпілого, та вважає за можливе при призначенні ОСОБА_2 найбільш суворого виду покарання у виді позбавлення волі обрати йому мінімальний строк позбавлення волі, який передбачений санкцією ч.2 ст.190 КК України, який суд вважає необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.2 КК України, та призначити йому покарання у виді 1-го (одного) року позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_2 обчислювати з 20.10.2009р. з моменту затримання.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін - утримання під вартою в Київському СІЗО Державного Департаменту України з питань виконання покарань.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м.Києва через Деснянський районний суд м.Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим - в той же термін з моменту вручення йому копії вироку.
Головуючий: