Справа № 2-26

                                                                                                                                                                          Категорія 4                                    

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

    16 червня 2009 року                                      Маневицький районний суд  Волинської області

в складі:    головуючого - судді                                         Невара О.В.,

      при секретарі                                                     Абрамчук Н.В.,

з участю   позивача                                                             ОСОБА_1,

                  представника позивача                                     ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, вказавши, що являється спадкоємцем за законом спадкового майна, яке залишилося після смерті його батька ОСОБА_4, а саме: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Щорса, 18 в смт. Маневичі. ОСОБА_4 помер 18.03.2004 року. Позивач у встановлений законодавством шестимісячний термін з моменту відкриття спадщини фактично прийняв спадщину, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем по вул. Щорса, 18 в смт. Маневичі. Заяви про відмову від спадщини він не подавав. Отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно у позасудовому порядку позивач не має можливості. Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просив суд визнати за ним в порядку спадкування право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул. Щорса, 18 в смт. Маневичі Волинської області, які належали ОСОБА_4

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги змінили, просили суд визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на Ѕ частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по вул. Щорса, 18 в смт. Маневичі Волинської області – частку, що належала ОСОБА_4

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, але подала до суду заяву, в якій вказала, що із заявленими позивачем ОСОБА_1 позовними вимогами вона згідна у повному обсязі, проти задоволення позову не заперечує, просить справу розглядати у її відсутності.

Враховуючи думку позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, які не заперечують щодо розгляду справи у відсутності відповідача, а також те, що в справі є достатньо доказів для вирішення її по суті, суд ухвалив - розглядати справу у відсутності відповідача ОСОБА_3

Заслухавши пояснення позивача та його представника, проаналізувавши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення.

    Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

    Згідно ст. 368 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

   Відповідно до ст. 372 Цивільного кодексу України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

   Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

    Відповідно до ст. 1228 Цивільного кодексу України вкладник має право розпорядитися правом на вклад у банку (фінансовій установі) на випадок своєї смерті, склавши заповіт або зробивши відповідне розпорядження банку (фінансовій установі). Право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ним.

Згідно ст. 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

      Відповідно до ч. 3 ст. 1296 Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

  В судовому засіданні встановлено, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по вул. Щорса, 18 в смт. Маневичі Волинської області належали на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_3 18.03.2004 року ОСОБА_4 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на Ѕ частину вказаного будинковолодіння. Позивач у встановлений законодавством шестимісячний термін з моменту відкриття спадщини фактично прийняв спадщину, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем по вул. Щорса, 18 в смт. Маневичі. Заяви про відмову від спадщини він не подавав. Іншим спадкоємцем за законом на вказане спадкове майно є мати позивача – ОСОБА_3, однак вона на час відкриття спадщини зі спадкодавцем спільно не проживала і не вчинила будь-яких дій, що свідчать про прийняття нею спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_4 Зазначене підтвердили позивач та  представник позивача в судовому засіданні, а також це встановлено з досліджених судом письмових доказів, а саме: свідоцтва про смерть серії І-ЕГ № 142453 від 22.03.2004 року, свідоцтва про одруження серії ІІ-ЯР № 861981 від 6.06.1959 року, свідоцтва про народження серії ІІ-УР № 331423 від 24.03.1960 року, будинкової книги для прописки громадян, що проживають ІНФОРМАЦІЯ_1, будівельного паспорта на вказане будинковолодіння та технічного паспорта на нього, експертного висновку від 14.05.2009 року про відповідність будинковолодіння по вул. Щорса, 18 в смт. Маневичі діючим будівельним, санітарним та пожежним нормам.

Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач ОСОБА_1, являючись спадкоємцем за законом Ѕ частини будинковолодіння по вул. Щорса, 18 в смт. Маневичі Волинської області – частки, що належала ОСОБА_4,  фактично набув право власності на вказане спадкове майно. На даний час право власності на нього ніким не оспорюється, а тому є всі підстави для визнання права власності на це спадкове майно за ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 4, 10, 60, 88, 212-215   ЦПК України, ст.ст. 328, 368, 370, 1216, 1261, 1268-1270, 1296 Цивільного кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд по вул. Щорса, 18 в смт. Маневичі Волинської області – частку, що належала ОСОБА_4.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Маневицький районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

    Рішення набирає законної сили протягом десяти днів з дня його проголошення, якщо не буде подана заява про апеляційне оскарження. Якщо подається заява про апеляційне оскарження, рішення набирає законної сили протягом двадцяти днів, якщо не буде подана апеляційна скарга. У випадку подачі апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

                      Суддя: