Справа № 686/24135/15-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2016 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складді судді Мороз В.О., розглянувши в м. Хмельницькому в приміщенні суду в скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити ,

встановив:

09 грудня 2015 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії.                  

Позивач посилається на те, що з 20.08.2011 року їй була відповідачем призначена пенсія відповідно до Закону України «Про державну службу» в розмірі 90 % від заробітної плати державного службовця.  

Позивачем 16.11.2015 року на адресу відповідача направлена заява з вимогою здійснити перерахунок пенсії з підстав невірного її нарахування. При її нарахуванні  не було включено суми заробітку до формули нарахування виплат, по яких здійснювалась сплата збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати). На її заяву листом № 595/М-12 від 23.11.2015 року було відмовлено в перерахунку пенсії.

Позивач просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови включити суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення в заробітну плату для призначення її пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу»; зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому здійснити перерахунок її пенсії, включивши до сум заробітної плати з якої нараховується пенсія, суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до довідки № 93-07/04-15/2366 від 28.10.2015 року із розрахунку 90 % суми заробітної плати державного службовця.

Ухвалою суду від 10.12.2015 року по справі було відкрито скорочене провадження.

Відповідачу були вручені копія ухвали про відкриття скороченого провадження разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів, про що свідчить наявна у справі копія супровідного листа із відміткою відповідача про отримання. Відповідачем надані суду письмові заперечення проти позову, в яких він вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить відмовити в позові, оскільки згідно ст. 33 ч. 2 Закону України «Про державну службу»,  заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Матеріальна допомога та індексація не являються надбавкою чи премією, а тому включити їх у розрахунок заробітку для обчислення пенсії позивача згідно довідки № 93-07/04-15/2366 від 28.10.2015 року немає законних підстав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 починаючи з 20.08.2011 року призначено пенсію згідно Закону України «Про державну службу» в розмірі 90 % від заробітної плати державного службовця.

При визначенні розміру пенсії відповідачем, була взята заробітна плата позивача, однак без врахування розміру отриманої нею матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати.

16 листопада 2015 року позивач ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою, де вказала вимогу здійснити перерахунок її пенсії з підстав невірного нарахування через невключення до формули нарахування виплат, по яким здійснювались сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, однак відповідачем листом № 595/М-12 від 23.11.2015 року їй було відмовлено в перерахунку пенсії.

Суд вважає, що відповідачем неправомірно, всупереч вимогам чинного законодавства було відмовлено в здійсненні позивачу перерахунку пенсії з зазначених нею у заяві підстав.

Так, ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 37 Закону України «Про державну службу» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 % від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків  заробітної  плати.

Відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

При цьому, внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 року зміни до статті 37 Закону України «Про державну службу» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Враховуючи наведене, при перерахунку пенсії державним службовцям має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії таким особам.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 27.05.2014 року по справі  № К/800/10646/14.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавку за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Частиною 7 ст. 33 Закону України «Про державну службу», встановлено, що умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Ст. 41 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм  отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Така ж позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року у справі №21-350а13 за позовом ОСОБА_10 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оплату праці» та Наказу Державного комітету статистики України № 5 «Про затвердження інструкції зі статистики заробітної плати» від 13.01.2004 року структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у тому числі компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, суми виплат, пов'язані з індексацією заробітної плати, матеріальна допомога, яка надається всім або більшості працівників, та виплати соціального характеру.

Відносно цих вимог закону судом встановлено, що до заробітку позивача входила матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація заробітної плати, на які було нараховано і сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується інформацією про розмір заробітної плати, інші платежі в розрізі років та утримання внесків на пенсійне страхування, а тому відповідач при обчисленні розміру пенсії позивачу повинен був включити ці виплати до складу його заробітної плати як державного службовця, однак всупереч цим вимогам законодавства безпідставно не включив їх до суми середнього заробітку для визначення розміру пенсії.

Дану правову позицією підтримує Верховний суд України своєю постановою від 20.02.2012 року у справі 21-430а11. Так, за правилами частини 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для усіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов'язання Управління провести їй перерахунок пенсії за віком відповідно до вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу», ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»  та ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», включивши до середнього заробітку для обчислення пенсії суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Разом з тим, суд вважає за необхідне визначити період з якого необхідно здійснити перерахунок пенсії позивача, оскільки ОСОБА_1 дана вимога не конкретизована. Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії 16.11.2015 року, а відповідно до вимог статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається (перераховується) з дня звернення за пенсією. Так, згідно з пункту 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Управління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року  № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії за відповідною заявою.

Таким чином, право позивача підлягає захисту з моменту звернення до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, оскільки відповідач не мав необхідних даних про складові заробітної плати, а отримав їх тільки 16.11.2015 року, разом з відповідною заявою.

Подаючи позовну заяву до суду, позивач сплатив судовий збір на загальну суму 487,20 грн. Відповідно до ст. 94 КАС України у зв'язку з повним задоволенням судом позовних вимог, судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань  з Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницький на користь позивача у розмірі 487,20 грн.

На підставі викладеного, ст. ст. 8, 19, 22, 46, 55, 92 Конституції України, ст.ст. 33, 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року, ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст.ст.1, 2 Закону України «Про оплату праці», та керуючись ст.ст. 6, 7, 9, 11, 71, 86, 99, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

постановив:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому щодо відмови включити суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення в заробітну плату для призначення пенсії ОСОБА_1 до Закону України «Про державну службу».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 16.11.2015 року, включивши до сум заробітної плати з якої нараховується пенсія, суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення відповідно до довідки № 93-07/04-15/2366 від 28.10.2015 року.

Постанова в межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому на користь ОСОБА_1 487 грн. 20 коп. судового збору.

Копії постанови невідкладно надіслати сторонам.

Постанова суду, прийнята в порядку скороченого провадження, виконується негайно.

Постанова набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький міськрайонний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя: