Справа № 666/6422/15-ц

Провадження № 2/666/299/16

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11.01.2016 р. Дніпровський районний суд м.Херсона у складі:

головуючого судді Дорошинської В.Е.

при секретарі Коверді А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, мотивуючи тим, що йому на праві власності належить вищевказана квартира; в вищевказаній квартирі зареєстрована та фактично мешкає відповідач, яка відмовляється в добровільному порядку знятись з реєстраційного обліку та виселитись.

У зв’язку з наведеним просив визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування квартирою №90 по вул.Бериславське шосе,12-А в м.Херсоні, шляхом зняття з реєстраційного обліку; витребувати з незаконного володіння та користування квартиру АДРЕСА_1, шляхом примусового виселення з квартири ОСОБА_2 та покласти судові витрати на відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, однак надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явилась вдруге, про місце та час розгляду справи повідомлена належним чином, надала заяву про відкладення розгляду справи, однак відповідно до ст.169 ЦПК України судом ухвалено вирішити справу.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що відповідно до договору купівлі-продажу від 23.11.2015р., посвідченого приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу ОСОБА_3 ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1.

Відповідач зареєстрована за вказаною адресою, що підтверджується довідкою ОСББ «Тандем» №274 від 23.11.2015р. та довідкою УДМС, однак відповідач не звільняє належну позивачу квартиру, а продовжує там проживати, що підтверджується отриманням нею особисто, за вказаною адресою кореспонденції суду.

Конституцією України (ст.41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналась 17.07.1997р. відповідно до Закону України від 17.07.1997р. № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, що також закріплено в статтях 316, 317, 319, 321 ЦК України.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права хоч би ці порушення і не були поєднані з правом володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст.16, 386, 391 ЦК України. Об’єктом права власності може бути, зокрема, житло – житловий будинок, садиба, квартира, як то передбачено ст.ст. 379, 382 ЦК України.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст.383 ЦК України та ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім’ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Згідно ст. 391 власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч.3 ст.116 ЖК України - осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Враховуючи вищевказане, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки позивач є власником спірної квартири, а тому має право на володіння, користування та розпорядження належним йому майном на власний розсуд, наявні перешкоди, які відповідач чинить позивачу у користуванні ним належним йому на праві власності майном, що виразилось у відмові виселитись, а також у перешкоджанні доступу до нього.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користі якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 5-11, 60, 88, 208, 209, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, ст.ст. 16, 316, 317, 319, 321, 379, 383, 386, 391, 405 ЦК України, ст.7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003р., ст. 156 ЖК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування жилим приміщенням, а саме, в квартирі АДРЕСА_1.

Зняти ОСОБА_2 з реєстраційного обліку в квартирі АДРЕСА_1.

Усунути перешкоди в користуванні нерухомим майном, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 шляхом виселення ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 974,40 грн.(дев’ятсот сімдесят чотири гривні сорок копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Дніпровський районний суд м.Херсона шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання рішення апеляційної скарги до Апеляційного суду Херсонської області.

Суддя Дорошинська В.Е.