Справа № 301/2417/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" січня 2016 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М. О., при секретарі Халак Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Іршава цивільну справу за позовом ПАТ «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу,

в с т а н о в и в :

ПАТ «ПРОСТО-страхування» звернулося до Іршавського районного суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 05.03.2012 року між ПАТ «ПРОСТО-страхування» та ОСОБА_2 укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс №АВ/1557279, згідно якого було застраховано відповідальність власника транспортного засобу «Volvo FH1242.380», реєстраційний номер «АО 0056 АМ».

23.11.2012 року на 164 км. автодороги Київ-Харків відбулася ДТП, учасниками якої були: застрахований позивачем автомобіль «Volvo FH1242.380», реєстраційний номер «АО 0056 АМ», яким керував ОСОБА_1, та автомобіль «Renault Premium», реєстраційний номер «АА 8024 МЕ», з напівпричепом «Rolfo», реєстраційний номер «АА 6183 ХО», власником якого є ОСОБА_3 та яким керував ОСОБА_4

Згідно постанови Іршавського районного суду від 13.12.2012 року, вказана ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху.

26.11.2012 року ОСОБА_4 звернувся до АТ «ПРОСТО-страхування» із повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку.

Внаслідок ДТП, через пошкодження автомобіля ОСОБА_3 зазнала матеріальної шкоди відповідно до Звіту №5632/6675 з оцінки транспортного засобу від 03.12.2012 року в сумі 7316,02 грн.

15.01.2013 року ОСОБА_3 звернулася до АТ «ПРОСТО-страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування. 30.01.2013 року позивачем було складено розрахунок страхового відшкодування №6675-50901-12/1 в сумі 6096,68 грн., що належить до виплати потерпілій особі.

Зазначена подія була визнана страховою, про що 31.01.2013 року АТ «ПРОСТО-страхування» складено страховий акт №6675-50901-12/1. Відповідно до виписки з банківського рахунку від 05.02.2013 року АТ «ПРОСТО-страхування» виплатило потерпілій особі страхове відшкодування у сумі 6096,68 грн.

Оскільки, всупереч вимогам підпункту 33.1.4. п.33.1. ст.33 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ні водій ОСОБА_1, ні власник автомашини ОСОБА_2 протягом трьох днів не повідомили страховика про настання дорожньо-транспортної події, просив стягнути з відповідача в порядку регресу 6096,68 грн. страхового відшкодування та судові витрати.

Ухвалою Іршавського райсуду про відкриття провадження у справі від 21.12.2015 року, відповідно до вимог ч.2 ст. 35 ЦПК Ураїни, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача, залучено ОСОБА_2.

В судове засідання представник позивача не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, подав до суду заяву, в якій позов підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити, розглянути справу по суті без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с. 47, 50).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений за місцем реєстрації, подав заперечення на позов та заяву про розгляд справи в його відсутності (а.с. 40, 48, 56, 60-62).

Представник відповідача ОСОБА_5 у судове засідання не з’явився, подав заяву, в якій проти позову заперечує, просить відмовити в його задоволенні та розглянути справу по суті в його відсутності ( а.с.56).

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, подав заяву, в якій заперечує позовні вимоги і просить розглянути справу в його відсутності (а.с. 49, 55).

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на підтвердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає у задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, суд розглядає цивільну справу в межах заявлених позивачем вимог, кожна сторона розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд і повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, сторони зобов’язані добросовісно здійснювати свої процесуальні прав і виконувати процесуальні обов’язки (ст.ст. 10, 11, 27, 57-60 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. ст. 3, 22.1, 28 ч.1 п.1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції від 18.11.2012 року, що діяла на час виникнення правовідносин), обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхової суми відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи; шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, у тому числі, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

05.03.2012 року між ПАТ «ПРОСТО-страхування» та власником транспортного засобу «Volvo FH1242.380», реєстраційний номер «АО 0056 АМ» - ОСОБА_2 укладено договір обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, поліс №АВ/1557279 (а.с. 5). Вказаний договір діяв до 05.03.2013 року.

Постановою Іршавського районного суду від 13.12.2012 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП (а.с. 14).

Згідно даної постанови, 23.11.2012 року о 03.30 годин ОСОБА_1 на 164 км. а/д Київ – Харків, керуючи автомобілем «Вольво FH12», реєстраційний номер НОМЕР_1, заснув за кермом, внаслідок чого скоїв наїзд на автомобіль «Renault Premium», реєстраційний номер НОМЕР_2, що рухався в попутному напрямку, транспортні засоби механічно пошкоджені.

24.10.2012 року між ОСОБА_3, яка є власником автомобіля «Renault Premium», реєстраційний номер «АА 8024 МЕ», з напівпричепом «Rolfo», реєстраційний номер «АА 6183 ХО», та ТОВ «АВТОНАВІГАТОР» був укладений договір оренди (найму) транспортних засобів, згідно якого автомобіль, за участю якого відбулось ДТП під керуванням ОСОБА_4, було передано в оренду (а.с. 8-9).

Відповідно до Звіту №5632/6675 з оцінки транспортного засобу від 03.12.2012 року, внаслідок ДТП власнику автомобіля «Renault Premium», реєстраційний номер «АА 8024 МЕ», з напівпричепом «Rolfo», реєстраційний номер «АА 6183 ХО» - ОСОБА_3 заподіяно матеріальної шкоди в сумі 7316,02 грн. (а.с. 15-19).

15.01.2013 року ОСОБА_3 звернулася до АТ «ПРОСТО-страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування в сумі 7205,08 грн. (а.с. 30). Зазначена подія була визнана страховою, про що 31.01.2013 року АТ «ПРОСТО-страхування» складено страховий акт №6675-50901-12/1, згідно якого сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті ОСОБА_3, складає 6096,68 грн. (а.с. 32).

Оскільки внаслідок ДТП, через пошкодження автомобіля ОСОБА_3 зазнала матеріальної шкоди, ПАТ «ПРОСТО-страхування» виплатило потерпілій особі страхове відшкодування у сумі 6096,68 грн. Дані обставини підтверджуються страховим актом №6675-50901-12/1 від 31.01.2013 року (а.с. 32), розрахунком суми страхового відшкодування від 30.01.2013 року (а.с. 31) та копією виписки по особовому рахунку від 05.02.2013 року (а.с. 34-35).

Відповідно до ч.1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Законом України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, визначені обов’язки учасників дорожньо-транспортної пригоди (стаття 33), а також підстави для звернення страховика з регресним позовом до страхувальника (стаття 38).

Відповідно до абзацу “ґ ” підпункту 38.1.1. пункту 38.1. статті 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції від 18.11.2012 року, що діяла на час виникнення правовідносин), страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2. пункту 33.1. статті 33 цього Закону.

Згідно п. 33.1.4 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції від 18.11.2012 року, що діяла на час виникнення правовідносин), у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Отже, вказана норма закону не містить вказівки про те, що з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду до страховика повинен звернутися саме водій застрахованого транспортного засобу. Згідно вказаної норми закону, підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) є звернення до страховика невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, водія транспортного засобу, причетного до такої пригоди.

Такий обов'язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.

З позовної заяви, постанови Іршавського районного суду від 13.12.2012 року №705/3089/12 та матеріалів справи вбачається, що учасниками ДТП, в ході якої пошкоджено транспортні засоби марки «Вольво FH12», реєстраційний номер НОМЕР_1 та «Renault Premium», реєстраційний номер «АА 8024 МЕ», були водії ОСОБА_1 та ОСОБА_4

Водій транспортного засобу марки «Renault Premium», реєстраційний номер «АА 8024 МЕ» - ОСОБА_4 26.11.2012 року, тобто у строк не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, звернувся до АТ «ПРОСТО-страхування» із повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку (а.с. 6-7).

Отже, у передбачений законом строк страховик був повідомлений про дорожньо-транспортну пригоду, тому він мав можливість перевірити обставини ДТП власники силами і запобігти необґрунтованим виплатам; факт настання страхового випадку страховиком не оспорюється; він зафіксований правоохоронними органами; відповідач, як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності; сам позивач його визнав, добровільно сплативши страхове відшкодування, тому сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховику про настання страхового випадку не може бути покладений в основу ухвалення рішення, яке в своїй основі повинно базуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків у позадоговірних зобов'язаннях, адже регресні зобов'язання входять до групи позадоговірних, тому спори з них мають вирішуватись у загальному порядку відшкодування збитків.

Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією ВСУ, що викладена у справі № 6-284цс15 від 16.09.2015 року.

За таких обставин посилання позивача на неповідомлення відповідачем про ДТП як на підставу позовних вимог є безпідставним, тому суд вважає, що позов ПАТ «ПРОСТО-страхування» про стягнення з відповідача ОСОБА_1 в порядку регресу страхового відшкодування у сумі 6096,68 грн. не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 22, 979 ЦК України, ст. 3 22.1, 28.1, 33.1.4, 38 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 11, 15, 57-61, 158 ч.2, 197 ч.2, 208, 209, 212-215, 360-7 ЦПК України,

р і ш и в :

У задоволенні позову ПАТ «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу – відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії до апеляційного суду Закарпатської області через цей районний суд.

Головуюча : М. О. Пітерських