12.01.2016

ЄУН №337/6787/15-к

Провадження № 1-кп/337/23/2016

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2016 року місто Запоріжжя

Хортицький районний суд міста Запоріжжя

в складі: головуючого судді - Нещеретної Л.М.

за участю секретаря - Шварцер Г.М.

прокурора - Пелеша М.Р.

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

захисників - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, з середньо – спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 186, ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 187, ч.2 ст. 289 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, освіта повна загальна середня, не одруженого, не працюючого, не зареєстрованого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого: 06.05.2015 Запорізьким районним судом Запорізької області за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном строком на 1 рік,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 187, ч.2 ст. 289 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, освіта середня – спеціальна, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.187 КК України.

ВСТАНОВИВ:

02 серпня 2015 року приблизно о 22 годині 00 хвилині ОСОБА_1, з метою заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, діючи умисно, знаходячись поблизу балки, розташованої біля будинку № 7 по вулиці 14 Жовтня в м. Запоріжжі, всупереч волі ОСОБА_7, шляхом вільного доступу, відкрито заволодів його годинником «Atlantic» №60342.45.61, вартістю 2940 гривень 84 копійки, а саме: зняв годинник з руки потерпілого, тим самим завдав потерпілому ОСОБА_7 матеріальний збиток на вказану суму.

Крім цього, 02 серпня 2015 року, приблизно о 23 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи біля будинку № 10 по вулиці Калнишевського в м. Запоріжжі, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, порушуючи загальноприйняті норми права володіння, користування та розпорядження майном, прагнучи заволодіти чужим майном, погрожуючи ОСОБА_7 розголошенням відомостей про нього, які потерпілий бажає зберегти в таємниці, а саме, що він «нетрадиційної статевої орієнтації», вимагав у ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 15 000 гривень, з метою особистого матеріального збагачення.

Не зупиняючись на досягнутому, 09 листопада 2015 року приблизно о 21 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, маючи умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, знаходячись в парку «Поколінь» по вулиці Запорізького Козацтва в м. Запоріжжі, напали на раніше не знайомого ОСОБА_8, при цьому ОСОБА_2 наніс ліктем лівої руки один удар в обличчя останнього, від чого потерпілий втратив рівновагу, та впав на землю, втративши свідомість. Таким чином, потерпілому ОСОБА_8 було заподіяно згідно з висновком експерта № 4666 від 20.11.2015 синці у внутрішнього кута лівого ока з переходом на нижню повіку, в потиличній області в центрі, в лівій тім'яній області, що кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Після того, як ОСОБА_8 упав на землю та знаходився у безпорадному стані, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, заволоділи майном, яке належить ОСОБА_8, а саме:

-чоловічою сумкою, вартістю 500 гривень;

-чоловічим портмоне, вартістю 200 гривень;

-грошовими коштами в сумі 500 гривень;

-грошовими коштами у сумі 100 доларів США, що за курсом НБУ становить 2264 гривні 87 копійок;

-грошовими коштами у сумі 30 польських злотих, що за курсом НБУ становить 173 гривні 49 копійок;

-банківською карткою банку «ОТБ», матеріальної цінності не представляє;

-банківською карткою банку «ПриватБанк» НОМЕР_2, матеріальної цінності не представляє;

-паспортом громадянина України на ім'я ОСОБА_8, матеріальної цінності не представляє;

-посвідченням водія на ім'я ОСОБА_8, матеріальної цінності не представляє;

-технічним паспортом на автомобіль НОМЕР_1, матеріальної цінності не представляє;

-посвідченням священика, матеріальної цінності не представляє;

-мобільним телефоном «Motorola MB 860», вартістю 1086 гривень 66 копійок;

-сім карткою оператора « Київстар», вартістю 25 гривень, на якій знаходились грошові кошти у сумі 20 гривень;

-чохлом до телефону, вартістю 250 гривень;

-ключами від квартири, матеріальної цінності не представляють;

-брілком, матеріальної цінності не представляє;

-годинником «Orient », вартістю 1360 гривень 26 копійок;

-ремінцем до годинника, вартістю 80 гривень;

-золотим ланцюжком вагою 5,5 гр., вартістю 2750 гривень;

-золотим хрестиком, вагою 2,07 гр., вартістю 1035 гривень.

Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 приблизно о 00:30 годині шляхом проведення транзакції через мережу Інтернет перерахував з банківської картки НОМЕР_2 банку «ПриватБанк», якою він заволодів в ході розбійного нападу на ОСОБА_8, на банківську картку банку «ПриватБанк» НОМЕР_3, що належить ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 1800 гривень, які 10.11.2015 ОСОБА_9 зняв готівкою в банкоматі супермаркету «АТБ-Маркет» по вулиці Задніпровська, 25 в м. Запоріжжі і передав ОСОБА_1

Таким чином, ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в ході розбійного нападу заволоділи майном потерпілого ОСОБА_8 на загальну суму 12045 гривень 28 копійок, чим спричинили останньому матеріальний збиток на вказану суму.

Також, 09.11.2015 приблизно о 21 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, знаходячись біля зупинки громадського транспорту «Універсам» по проспекту Ювілейному в м. Запоріжжі, діючи умисно, за допомогою ключа від автомобіля «RENAULT LOGAN» сірого кольору, д.н. НОМЕР_1, яким вони заволоділи того ж дня о 21 години 00 хвилин в ході розбійного нападу на ОСОБА_8, незаконно заволоділи транспортним засобом «RENAULT LOGAN» сірого кольору, д.н. НОМЕР_1, вартість якого згідно з висновком експерта № 12/15 від 12.12.2015 року складає 153034 гривень 76 копійок, який належить ОСОБА_8 та на ньому зникли з місця вчинення кримінального правопорушення, чим спричинили ОСОБА_8 матеріальний збиток на вказану суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення повністю визнав, щиро розкаявся у скоєному та пояснив суду, що 02.08.2015 року о 22-00 год. він, знаходячись біля будинку № 7 по вул. 14 Жовтня в м. Запоріжжі, заволодів годинником потерпілого ОСОБА_7 проти його волі, який згодом здав у ломбард, та цього ж дня о 23-00 год. вимагав грошові кошти у ОСОБА_7 в розмірі 15000,00 гривень за нерозголошення відомостей про його «нетрадиційну статеву орієнтацію». 09.11.2015 року приблизно о 21-00 год. він, разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перебуваючи у парку по вул. Запорізького козацтва в м. Запоріжжя спостерігали за раніше незнайомим ОСОБА_8, а потім напали на нього. При цьому ОСОБА_2 наніс удар по голові ОСОБА_8, від чого потерпілий впав, втратив свідомість, а вони заволоділи його майном: він - сумкою з особистими речами, документами та грошовими коштами, ОСОБА_2 зняв ланцюжок з хрестиком та взяв з сумки 30 злотих, а ОСОБА_3 забрав у потерпілого годинник. Потім, ОСОБА_3 пішов, а ОСОБА_2 за допомогою ключів від автомобіля «RENAULT LOGAN» сірого кольору, д.н. НОМЕР_1, які знаходились у сумці потерпілого, відчинив автомобіль та сів за кермо, тим самим він та ОСОБА_2 заволоділи транспортним засобом ОСОБА_8 - «RENAULT LOGAN» сірого кольору, д.н. НОМЕР_1, на якому доїхали з Хортицького району до вул. Нижньодніпровської в м. Запоріжжі, де автомобіль залишили. Цього ж дня, шляхом проведення транзакції через мережу Інтернет він перерахував з банківської картки ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 1800,00 гривень на картку гр. ОСОБА_9, які 10.11.2015 року ОСОБА_9 зняв зі своєї картки та передав йому. Зазначені гроші він, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поділили між собою по 400 гривень та розрахувались за таксі.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення повністю визнав, щиро розкаявся у скоєному та пояснив суду, що 09.11.2015 року приблизно о 21-00 год. він, разом з ОСОБА_1 та ОСОБА_3, перебуваючи у парку по вул. Запорізького козацтва в м. Запоріжжя напали на раніше незнайомого ОСОБА_8, при цьому він ліктем лівої руки наніс потерпілому один удар в обличчя, від чого потерпілий втратив рівновагу, та впав на землю, втративши свідомість, а вонизаволоділи його майном, а саме: він зняв з ОСОБА_8 ланцюжок з хрестиком, який в подальшому він з ОСОБА_1 здали до ломбарду, ОСОБА_1 - сумку з особистими речами, а ОСОБА_3 годинник. Після чого, за допомогою ключів від автомобіля «RENAULT LOGAN» сірого кольору, д.н. НОМЕР_1, які знаходились у сумці потерпілого він, разом з ОСОБА_1 заволоділи зазначеним транспортним засобом. В цей же день, ОСОБА_1через мережу Інтернет перерахував грошові кошти з банківської картки ОСОБА_8, які вони розподілили між собою.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення повністю визнав, щиро розкаявся у скоєному та пояснив суду, що 09.11.2015 року приблизно о 21-00 год. він, разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_1, перебуваючи у парку по вул. Запорізького козацтва в м. Запоріжжя спостерігали за ОСОБА_8, якого потім ОСОБА_2 вдарив, від чого потерпілий впав та втратив свідомість, а вони заволоділи його речами, а саме: він зняв з руки потерпілого годинник, ОСОБА_1 забрав сумку з речами потерпілого а ОСОБА_2 - ланцюжок з хрестиком. Після скоєного він пішов та по дорозі викинув годинник потерпілого, оскільки злякався. Потім ОСОБА_1 через мережу Інтернет перевів з банківської картки потерпілого грошові кошти, з яких він отримав 400 гривень.

Обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не оспорюють обставини, викладені в обвинувальному акті.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачені та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, судом роз'яснено про позбавлення права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку.

При встановлених обставинах, оцінивши зібрані докази, суд вважає, що винуватість обвинувачених у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання їх винними.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж); за ч. 2 ст. 189 КК України, як вимагання, тобто вимога передачі чужого майна, з погрозою розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці (вимагання), вчинене повторно; за ч. 2 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій),вчинений за попередньою змовою групою осіб; за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, яке завдало значної матеріальної шкоди, вчинене повторно.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій),вчинений за попередньою змовою групою осіб; за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, яке завдало значної матеріальної шкоди, вчинене повторно.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій),вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання обвинуваченим, суд враховує ступінь тяжкості та кількість вчинених кримінальних правопорушень, обставини, що пом'якшують покарання - визнання вини, щире каяття та вік обвинувачених, які на обліках у психіатричній лікарні та наркологічному диспансері не перебувають, відшкодували завдану шкоду, позицію потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які не наполягали на суворій мірі покарання, обставини, що обтяжують покарання - вчинення кримінальних правопорушень за попередньою змовою групою осіб, крім того, особу винного ОСОБА_1, який раніше не судимий, не працює, має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно; особу ОСОБА_2, який раніше судимий, скоїв кримінальні правопорушення у період іспитового строку за попереднім вироком суду, не працює, місця реєстрації немає, за місцем проживання характеризується задовільно, а також стан здоров'я ОСОБА_2

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень призначити їм покарання у вигляді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкціями статей, за якими вони обвинувачуються.

Крім того, оскільки обвинувачений ОСОБА_2 скоїв дане кримінальне правопорушення в період іспитового строку за вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 06.05.2015 року, суд вважає необхідним остаточно призначити ОСОБА_2 покарання на підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків.

Підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 до набрання вироком суду законної сили суд не знаходить.

Запобіжний захід ОСОБА_1 по даному кримінальному провадженню було обрано у вигляді домашнього арешту строком до 12.01.2016 року (а.с.68-69). Але згідно ухвали Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13.11.2015 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Запорізькому слідчому ізоляторі УДПтС України в Запорізькій області, за кримінальним провадженням по ч.3 ст. 187 КК України (а.с.66-68) та на даний час він продовжує утримуватися під вартою по іншому кримінальному провадженню.

Враховуючи обставини, що пом'якшують покарання та особу ОСОБА_3, який раніше не судимий, має постійне місце проживання за яким характеризується задовільно, на обліках у психіатричній лікарні та наркологічному диспансері не перебуває, сприяв розкриттю злочину, його роль при скоєнні злочину значно менша ніж у інших обвинувачених, відшкодував завдану шкоду, мешкає разом з матір'ю, яка є інвалідом ІІІ групи, суд дійшов висновку про призначення йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.2 ст. 187 КК України, та про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання у місцях позбавлення волі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

На підставі ст. 77 КК України, у зв'язку із звільненням обвинуваченого від відбування основного покарання, відповідно до ст. 75 КК України, судом не застосовується додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

В даному кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_8 було заявлено цивільний позов на суму 6722,66 гривень, потерпілим ОСОБА_7 - на суму 5940,84 гривень матеріальної шкоди та 5000 моральної шкоди.

Однак в подальшому потерпілими були подані заяви про те, що обвинуваченими добровільно відшкодована спричинена шкода, претензій матеріального та морального характеру до них не мають, від цивільного позову відмовляються.

Відповідно до ч.5 ст.128 КПК України цивільний позов в кримінальному провадженні розглядається судом за правилами цього кодексу. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

КПК України не передбачає можливість закриття або прийняття іншого процесуального рішення у випадку відмови потерпілого від заявленого ним цивільного позову у зв'язку з добровільним відшкодуванням шкоди, спричиненої злочином.

За вказаних обставин суд вважає необхідним застосувати норми ст.205 ЦПК України, п.3 якої передбачає можливість закриття провадження у випадку відмови позивача від позову і прийняття її судом.

Таким чином, встановивши, що потерпілим ОСОБА_8 та ОСОБА_7 обвинуваченими ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на стадії судового розгляду була відшкодована матеріальна та моральна шкода, потерпілі відмовилися від цивільних позовів, така відмова вчинена ними на власний розсуд, добровільно, суд вважає можливим провадження в частині цивільного позову ОСОБА_8 та ОСОБА_7 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди закрити.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 186, ч.2 ст. 189, ч.2 ст. 187, ч.2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.1 ст. 186 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі;

- за ч.2 ст. 189 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі;

- за ч. 2 ст.187 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі із конфіскацією 1/2 частини належного йому майна;

- за ч. 2 ст. 289 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання ОСОБА_1 у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна.

Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання, з метою звернення судового рішення до виконання, у відповідності до ст. 535 КПК України.

Зарахувати у строк відбування покарання строк затримання ОСОБА_1 з 12.11.2015 року по 13.11.2015 року, згідно протоколу затримання (а.с.71-74).

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 187, ч.2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст.187 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі із конфіскацією 1/2 частини належного йому майна;

- за ч. 2 ст. 289 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити покарання ОСОБА_2 у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати покарання, призначене вироком Запорізького районного суду Запорізької області від 06 травня 2015 року та остаточно призначити покарання ОСОБА_2 у вигляді 7 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини належного йому майна.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання - з 11 листопада 2015 року, згідно протоколу затримання (а.с.75-78).

Зарахувати у строк відбування покарання у вигляді позбавлення волі тримання під вартою з 12 листопада 2015 року у відповідності до ч.5 ст. 72 КК України.

Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України та призначити йому покарання із урахуванням ст. 69 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації належного йому майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 3 роки.

На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Обраний ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту скасувати.

В частині цивільних позовів потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_7 про стягнення матеріальної та моральної шкоди провадження закрити.

-Речові докази: покривало, передане на відповідальне зберігання свідку ОСОБА_10 - залишити йому за належністю;

-договір фінансового кредиту № 412-000011277, диск CD-R з аудіозаписом, переписка між ОСОБА_1 та ОСОБА_8, роздруківки виписок з банківських рахунків НОМЕР_3 та НОМЕР_2, 3 знімки відділення ПАТ КБ «ПриватБанк», кредитні договори № 00000856 від 10.11.2015 та № 00000858 від 10.11.2015 - залишити в матеріалах кримінального провадження;

-автомобіль «RENAULT LOGAN» сірого кольору д.н. НОМЕР_1, сім-карту оператора «Київстар», документи купівлі-продажу автомобіля «RENAULT LOGAN», товарний чек на мобільний телефон «Motorola MB 860», мобільний телефон «Motorola MB 860», золотий ланцюжок, годинник «Orient», які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_8 - залишити йому за належністю.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти діб з дня його проголошення через Хортицький районний суд м. Запоріжжя.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченим, прокурору.

Суддя: Л.М. Нещеретна