ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

04 січня 2016 року м. Київ К/800/54478/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Н.В. Васильченко,

розглянувши касаційну скаргу Маріупольського міського центру зайнятості на постанову Приморського районного суду м. Маріуполя від 24 вересня 2015 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року у справі № 266/2053/15-а за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського міського центру зайнятості про зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а :

Постановою Приморського районного суду м. Маріуполя від 24 вересня 2015 року у справі № 266/2053/15-а, позов задоволено частково. Зобов'язано Маріупольський міський центр зайнятості здійснити перерахунок призначеної ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в розмірі, передбаченому для осіб, зазначених у ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», з виплатою недоплаченої грошової суми з урахуванням раніше виплачених грошових сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року, рішення суду першої інстанції змінено та доповнено абзацом першим наступного змісту: «Скасувати Наказ від 15 квітня 2015 року № НТ 150415, яким ОСОБА_1 призначено допомогу по безробіттю відповідно до п.п. 2,4 ст. 22, п. 2 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.п. 2.7, 2.9 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» як застрахованій особі без урахування страхового стажу». В решті постанову Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24 вересня 2015 року у справі № 266/2053/15-а залишено без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що факт перебування позивача з 19.11.2014 року на обліку як переміщеної з районів проведення антитерористичної операції особи у м. Маріуполі та знаходження відособленого структурного підрозділу Шахтарської дирекції з виконання проектів ліквідації шахт ДП «Донецька обласна дирекція з ЛЗВВП» у м. Шахтарську можна вважати поважною причиною у розумінні приписів абз. 7 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

У касаційній скарзі заявник ставить питання про скасування ухвалених у справі судових рішень, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, зазначена касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України, -

у х в а л и л а :

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Васильченко