Справа №2-2236/08
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 грудня 2008 року
Сихівський районний суд м.Львова
в складі : головуючої Бойко О.М.
при секретарі Пріцак Б.З.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання втратившим право на користування жилим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 частири району Західного оперативного командування, СГІРФО Сихівського РВ ЛМУ УМВСУ у Л/о про поновлення реєстрації, визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним свідоцтва та договору,-
в с т а н о в и в :
позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати відповідача таким, що втратив право на користування квартирою № 7 по вул. Стрийська, 71 в м.Львові. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач з квітня 2001 року в квартирі не проживає, оскільки створив сім»ю з іншою жінкою, не оплачує житлово-комунальні послуги, не цікавиться квартирою, однак залишився у ній зареєстрованим, у зв”язку із чим змушена нести додаткові витрати по оплаті житлово-комунальних послуг. Оскільки відповідач добровільно залишив спірну квартиру, не проживає у ній більше шести місяців просить визнати його таким, що втратив право на користування нею.
Відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом у якому просить поновити його реєстрацію в квартирі АДРЕСА_1 в мЛьвові, визнати незаконним розпорядження ОСОБА_5 частини району ЗОК №1367 від 23.02.2004р., визнати недійсними свідоцтво САА №279951 про право власності на спірну квартиру, договір про зміну форми власності на квартиру укладений 13.03.2008 р., скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 від 12.03.2004р. та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 від 26.03.2008р. В обґрунтування зустрічного позову покликається на те, що проживав та був зареєстрований у спірній квартирі, в зв»язку із важким матеріальним становищем був змушений виїхати на заробітки за кордон в Чехію, однак з часом знайшов роботу на Україні в м.Києві, в зв»язку із чим тривалий час був відсутній в м. Львові, однак час від часу приїзджав додому, там залишались його речі, оскільки з собою він взяв лише особисті речі необхідні для проживання. Позивачці було відомо про його роботу за межами м.Львова, однак вона, скориставшись його відсутністю, подала позов про визнання його втратившим право на користування квартирою, який було задоволено рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 16.10.2003 р., після чого його було знято з реєстрації у квартирі, а квартиру позивачка з донькою ОСОБА_4 приватизували, а в подальшому, змінивши форму власності, позивачка належну їй частку подарувала ОСОБА_4, яка на підставі цього стала єдиним власником квартири, позбавивши його, таким чином, права на житло. Проте, 111.08.2008р. рішення суду, яким його визнано втартившим право на користування квартирою, скасовано ухвалою апеляційного суду Львівської області, в зв»язку із чим просить поновити його реєстрацію в квартирі та визнати незаконними і скасувати правовстановлюючі документи оформлені в подальшому на спірну квратиру ОСОБА_1 та ОСОБА_4
В судовому засіданні позивачка позов підтримала повністю, зустрічний не визнала, дала пояснення аналогічні змісту позовної заяви, додатково пояснивши, що відповідач тривалий час не проживає в спірній квратирі без поважних причин, за весь цей час відповідач квартирою не цікавився, не оплачував житлово-комунальних послуг, йому ніхто не чинив перешкод в корисуванні квартирою, однак він і не виявляв бажання проживати у ній, його речей у квартирі немає, його фактичне місцепроживанні їй не було відомо. В зв»язку із цим, згідно рішення суду від 16.10.2003р. він був виписаний з квартири, після чого вони з донькою приватизували квартиру і вона подарувала належну їй частку доньці ОСОБА_4 Донька оплатила заборгованість за комунальні послуги, зробила ремонт в квартирі, вважає, що діяла правомірно, оскільки відповідач був виписаний згідно рішення суду, тому зустрічний позов є безпідставним, Просить позов задоволити, в задоволенні зустрічного відмовити.
Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали, просять позов задоволити.
Відповідач та його представник відповідача позов не визнали, зустрічний підтримали, дали поясненя аналогічні змісту зустрічного позову, просять в задоволенні позову відмовити, а зустрічний позов задоволити.
Представники відповідачів ОСОБА_5 частири району ЗОК та СГІРФО та третя особа - відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_4 в судове засідання не з»явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому суд вважає можливим розглядати справу у їх відсутності.
Представник третьої особи П»ятої державної нотаріальної контори в судове засідання не з»явився, подав заяву у якій просить розглядати справи у його відсутності
Представник третьої особи ОКП «БТІ та ЕО» в судове засідання не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, а тому суд вважає можливим розглядати справу у їх відсутності
Заслухавши пояснення сторін, показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, а зустрічний позов задоволити частково з наступних підстав.
Відповідно до ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім»ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім»ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом. Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім»ї понад шість місяців у передбачених випадках, в т.ч. у випадку тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання.
Спірна квартира складається із двох кімнат, житлова площа квартири становить 30,85 кв.м. Як ствердили в судовому засіданні квартира була надана позивачці у 1982 р. на сім»ю, до якої належав і відповідач, як чоловік позивачки. В квартирі були зареєстровані позивач, відповідач та третя особа ОСОБА_4, рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 16.10.2008р. відповідач визнаний таким, що втратив право на користування спірною квартирою, в зв»язку із чим знятий з реєстрації у спірній квартирі.
Як стверджується актами від 05.02.2003р., 17.04.2003р., 20.06.2003р., 25.09.2003р., складеними комісією БУ №2, відповідач на час складання таких фактично не проживав у спірній квартирі. Факт тривалого непроживання у спірній квартирі відповідача підтвердили і допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Факт його непроживання в спірній квартирі з початку 2002 року не заперечується і самим відповідачем. Однак, як встановлено судом, відповідач, в зв»язку із скрутним матеріальним становищем, шукаючи можливість заробітку, їздив за кордон, де працюючи на будівництві, заробляв кошти, а на початку 2002 р., в зв»язку із можливістю працевлаштування, виїхав в м.Київ, де постійно працював з 08.01.2002 р. по 05.02.2008р., що стверджується копією його трудової книжки, шлюб з позивачкою не розривав, залишаючись членом її сім»ї. З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що не проживання відповідача у спірній квартирі мало місце з поважних причин, у зв»язку з необхідністю виконання обов»язків за трудовим договором. Акти комісії БУ №2 та показання свідків не спростовують зазначеного, оскільки лише підтверджуєть факт непроживання відповідача в спірній квартирі, а не свідчать про неповажність причин не проживання, відтак не доводять підставності позовних вимог. Твердження представника відповідача про те, що укладення трудового договору в м.Києві свідчить про те, що відповідач фактично змінив місце проживання, суд вважає безпідставним з огляду на те, що судом не встановлено, що відповідач має інше житло як в м.Києві, так і в м.Львові, крім того, позов заявлений з підстав передбачених ст.71 ЖК України, а не ст.107 ЖК України. Враховуючи те, що відповідач не проживав у спірній квартирі понад шестимісячний строк з поважних причин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання його таким, що втратив право на користування жилим приміщенням, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 16.10.2003р. відповідача визнано таким, що втратив право на користування спірною квартирою, в зв»язку із чим його було знято з реєстрації у квартирі. Як встановлено судом, після зняття відповідача з реєстрації у квартирі позивачка та третя особа ОСОБА_4 приватизували спірну квартиру на двох осіб. На підставі відповідного розпорядження №1367 від 23.02.2004р виданого ОСОБА_5 частиною району ЗОК їм видано свідоцтво про право спільної сумісної власності на спірну квартиру. 13.03.2008р. між ними укладено договір про зміну форми права власності із спільної сумісної на спільну часткову та визнано за кожним по Ѕ частці у спільній власності у вказаній квартирі, після чого позивачка 14.03.2008р. належну їй частку подарувала третій особі ОСОБА_4 Зазначені обставини стверджуються копією свідоцтва про право власності №279951 від 12.03.2004р., витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, копією договору про зміну форми власності на квартиру від 13.03.2008 р. та копією договору дарування від 14.03.2008р.
Проте, Ухвалою судової колегії апеляційного суду Львівської області рішення суду, яким відповідача визнано таким, що втратив право на користування спірною квартирою та на підставі якого він знятий з реєстрації у квартирі, скасовано. В зв»язку із скасуванням зазначеного рішення є безпідставним зняття відповідача з реєстрації у квартирі, а тому слід зобов»язати СГІРФО Сихівського РВ ЛМУ УМВСУ у Л/о поновити реєстрацію відповідача у спірній квартирі.
Відсутність реєстрації відповідача в спірній квартирі, в подальшому стала підставою для приватизації спірної квартири лише на позивачку та ОСОБА_4, незважаючи на те, що відповідач на рівні із позивачем та третьою особою є суб»єктом права на приватизацію спірної квартири відповідно до ст.8 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», оскільки він не позбавлений права на користування нею. З огляду на зазначене, суд вважає, що розпорядження розпорядження №1367 від 23.02.2004р видане ОСОБА_5 частиною району ЗОК порушує житлові права відповідача, зокрема, право на приватизацію житла, а тому його слід визнати незаконним та скасувати. Оскільки свідоцтво №279951 про право власності на спірну квартиру видане на підставі незаконного розпорядження, його слід визнати недійсним та скасувати державну реєстрацію такого права за №5056469 від 12.03.2004р. Договір про зміну форми власності слід визнати недійсним, зважаючи на те, що такий укладений на підставі недійсного свідоцтва про право власності, а відтак і без правової підстави. З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що зустрічний позов в цій частині підлягає до задоволення.
Суд вважає, безпідставними вимоги зустрічного позову про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_4 на Ѕ частки у власності на спірну квартиру з огляду на те, що вимога про визнання недійсним договору дарування, який став підставою для такої реєстрації, відповідачем не заявлена, а тому скасування такої реєстрації за вказаних обставин буде безпідставним.
На підставі ст.ст.71,72 ЖК України, ст.47 Конституції України, Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду” та керуючись ст.ст. 10, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання втратившим право на користування жилим приміщенням - відмовити.
Зустрічний позов задоволити частково.
Визнати незаконним та скасувати розпорядження квартирно-експлуатаційної частини району Західного оперативного командування № 1367 від 23.02.2004 р.
Визнати свідоцтво №279951 від 12.03.2004р. про право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_8 на квартиру АДРЕСА_2 та скасувати державну реєстрацію такого права за №5056469 від 12.03.2004р.
Визнати недійсним договір про зміну форми власності на квартиру АДРЕСА_2, укладений 13 березня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4.
Зобов»язати СГІРФО Сихівського РВ ЛМУ УМВСУ у Л/о поновити реєстрацію ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_2 .
В решті зустрічного позову відмовити.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів після його проголошення, а апеляційна скарга – протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Головуюча:
Оригінал рішення виготовлено в одному примірнику, який зберігається в справі №2-2236/08