Справа №2-203/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 квітня 2009  року

      Сихівський районний суд м. Львова

 в складі: головуючої                                 Бойко О.М.

                при секретарі                              Пріцак Б.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

           позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідачки, спричинену йому внаслідок ДТП матеріальну шкоду в розмірі 5625,37 грн., 480 грн. витрат на оплату проведення експертного дослідження та моральну шкоду в сумі 2000 грн. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 12 серпня 2008 року о 14.00 год. на перехресті вул.Луганська та вул.Стрийська у м.Львові, сталась дорожньо-транспортна пригода, з вини відповідачки, яка керуючи автомобілем марки „Rover”, порушила п.13.1 ПДР України. Внаслідок ДТП, належний йому автомобіль „Мазда” зазнав технічних пошкоджень, сума матеріальних збитків згідно висновку експерта-товарознавця, становить 5625,37 грн. Відповідачка в добровільному порядку відшкодувати матеріальну шкоду не бажає. Крім того, внаслідок цього ДТП було спричинено моральну шкоду, яка виразилась у моральних стражданнях в зв”язку з пошкодженням майна, відмовою відповідачки відшкодувати шкоду, неможливістю тривалий час використовувати автомобіль.Також посилається на те, що він мав намір продати автомобіль, під час скоєння ДТП їхав до клієнтів, які згодились укласти договір купівлі-продажу цього автомобіля та після ДТП відмовились від укладення договору, внаслідок отриманих пошкоджень автомобіль втратив свою первісну товарну вартість. Розмір моральної шкоди оцінює в сумі 2000 грн.  

          В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю, дав пояснення аналогічні змісту позовної заяви, просить позов задоволити.

          Представник позивача позов підтримав, просить задоволити

          Представник відповідачки в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що шкода не підлягає віддшкодуванню відповідачкою, оскільки ДТП сталась з вини самого позивача, а не відповідача. Крім того, сума матеріальної шкоди є завищеною,  оскільки  спеціалістом зазначено пошкодження, які не були заподіяні в даній ДПТ. Вважає позов безпідставним  та просить відмовити в його задоволенні.

          Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, оглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення № 18014/08, з»ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

          Відповідно до ст.1188 ЦК України шкода завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

          Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

          В судовому засіданні встановлено, що 12 серпня 2008 року о 14.00 год. на перехресті вул.Луганська та вул.Стрийська в м.Львові, мала місце дорожньо-транспортна пригода між автомобілем позивача марки „Мазда”, д.н. НОМЕР_1 та автомобілем НОМЕР_2, належним відповідачці, в результаті якої транспортний засіб позивача зазнав технічних пошкоджень.

         Судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення відповідачкою п.13 Правил дорожнього руху України, яка керуючи автомобілем не вибрала безпечного інтервалу, в результаті чого відбулося зіткнення з автомобілем позивача.

         Постановою судді Сихівського районного суду м.Львова від 20 листопада 2008 року, відповідачку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП. Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України вказана постанова є обов”язковою для суду в частині, що стосується вчинених відповідачкою дій, тому її вина у вчиненні ДТП не підлягає доказуванню.

         Зазначене підтверджується оглянутими в судовому засіданні матеріалами справи про адміністративне правопорушення № 18014/08.

         Згідно висновку автотоварознавчого дослідження спеціаліста № 1988 від вересня 2008 року  вартість матеріальних збитків, заподіяних власнику автомобіля марки „Мазда” становить 5625,37 грн. Із вказаним висновком не погодився представник відповідача, зазначивши, що розмір шкоди є завищеним, при проведенні дослідження спеціалістом зазначено більше пошкоджень ніж було спричинено автомобілю позивача. Однак, суд вважає  таке твердження безпідставним, зважаючи на те, що необхідна технічна освіта чи знання для такого твердження у нього відсутні, інших доказів, які б спростовували зазначений висновок ним не представлено, проведення експертизи на предмет визначення вартості заподіяної шкоди ні відповідачка, ні її представник не ініціювали.

Крім того, за проведення автотоварознавчого дослідження позивачем сплачено 480 грн. З огляду на наведене, розмір завданої позивачу матеріальної шкоди становить  6105, 37 грн.

         Відтак, суд вважає, що шкода позивачеві спричинена неправомірними діями відповідачки, яка, керуючи належним їй автомобілем, порушила вимоги п.13.1 ПДР України, що призвело до пошкодження автомобіля позивача, тому позов в частині відшкодування матеріальної шкоди слід задоволити в повному обсязі.

         В судовому засіданні встановлено, що внаслідок ДТП позивач зазнав моральної шкоди, яка виразилась у моральних переживаннях в зв”язку з пршкодженням його майна. Через використання пошкодженого автомобіля, необхідність проведення його ремонту, відшуковування коштів на його проведення було порушено його звичний життєвий уклад. Відтак, враховуючи зазначені обставини, та вимоги розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що розмір грошового відшкодування за завдану позивачу моральну шкоду становить 700 грн.

          Крім того, з відповідачки в користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати на сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпеченняв сумі 111,05 грн., що підтверджені відповідними квитанціями.

           На підставі ст.ст. 1167, 1187, 1188 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 10, 58-61, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

           позов задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 6105,37 матеріальної шкоди, 700 грн. моральної шкоди та 111 грн.05 коп. судових витрат.

           В решті позову відмовити.

            Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Головуюча :

Оригінал рішення виготовлено в одному примірнику, який зберігається  в справі №2-203/09