справа № 2а-323/09

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2009  року             Франківський районний суд м.Львова

 в складі:

              головуючої судді                                                               Гінди О.М.

               суддів                                                                                     Гулієвої М.І.

                                                                                                               ОСОБА_1

              з участю прокурора                                                               Гавриляка М.Б.

              при секретарі                                                          Павлюку С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про поновлення пропущенного строку для звернення до адміністративного суду  та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної грошової допомоги «Дітям війни» за 2007-2008 роки в сумі  1646, 07 грн.,-

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, який уточнив, до ОСОБА_3 Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова. Позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» за період з 01.07.2007 р.- 31.12.2007 р. та з 01.05.2008 р. – 31.12.2008 р. в сумі 1646, 07 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно із статтею 6 цього ж Закону йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак така допомога не виплачувалась. Крім цього, просить поновити строк звернення до суду за захистом порушених прав.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, пояснення дав аналогічні викладеним в позовній заяві, просить позов задовольнити та поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду.

Представник відповідача ОСОБА_3 Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова у судовому засіданні проти позову заперечила та пояснила, що на законодавчому рівні не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати його розмір за відсутності поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини. Жодних змін не було внесено до видаткової частини Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і після прийняття Конституційним Судом України Рішення від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, тому кошти на виплату оскаржуваного підвищення в 2007 році були відсутні. Крім цього, позивачу у 2008 році виплачується щомісячна державна соціальна допомога «Дітям війни» у розмірі 10% такої допомоги. Вважає позов безпідставним і просив відмовити у задоволенні такого.

Суд, заслухавши пояснення позивача та заперечення представника відповідача, дослідивши докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-УІ встановлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

Статтею першою цього Закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Позивач ОСОБА_2 народився 30 червня 1943  року, є дитиною війни.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Частина 2 статті 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України - усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Частиною 3 статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік» дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було обмежено. Однак, Рішеннями Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік» якими обмежується дія ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

З дня ухвалення Конституційним Судом України Рішень № 6-рп/2007 та № 10-рп/2008 визнані неконституційними положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік» втратили чинність, отже, з цього часу відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей, що визнані неконституційними.

Судом встановлено, що всупереч Рішенню Конституційного Суду України ОСОБА_3 Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова оспорювана позивачем надбавка з липня по грудень 2007 року не виплачувалась, тому позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» за вказаний вище період підлягає до задоволення.

Що стосується позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача нарахувати позивачу недоплачене підвищення до пенсії за період з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року, то такі до задоволення не підлягають та суд мотивує це наступним. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом цього Рішення, тобто з 09 липня 2007 року. Отже, саме з 09.07.2007 року відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Що стосується позовних вимог позивача в частині зобов'язання відповідача нарахувати позивачу недоплачену соціальну допомогу за 2008 рік, то такі підлягають до часткового задоволення та суд мотивує це наступним.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом цього Рішення, тобто з 22 травня 2008 року. Отже, саме з 22.05.2008 року відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає, що дії ОСОБА_3 Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова по невиплаті та недоплаті позивачу підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни" є протиправними.

Окрім цього, у судовому засіданні встановлено, що про належні позивачу, як дитині війни, виплати її не було повідомлено. Про факт порушених прав позивачу стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації у зв»язку з ухваленням відповідних рішень Конституційним Судом України, а тому останній слід поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду.

Керуючись ст. ст. 22, 55, 64, 95 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», ст.62 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік». Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, ст. ст. 7- 14, 18, 19, 143, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_2 пропущений строк звернення до адміністративного суду.

Визнати дії ОСОБА_3 Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова щодо невиплати та недоплати ОСОБА_2 підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни" протиправними.

Зобов'язати ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України у Франківському районі м. Львова нарахувати і виплатити з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно ОСОБА_2 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Франківськівський районний суд м. Львова. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                           Гінда О.М.

             судді                                                                                                            Гулієва М.І.

                                                                                                                                  ОСОБА_1