ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

справа № 2-1109/2010

провадження № Б/н1109

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2010 р.

Дарницький районний суд м. Києва в складі: головуючого

судді Ящук Т. І.

при секретарі Ярошинській І. А.

з участю позивача ОСОБА_2

представника відповідачів ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 особисто та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 - про захист прав споживача, стягнення неустойки, відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров’я, та моральної шкоди, -

встановив:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду особисто та в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_4 з позовом до відповідачів - фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 та його дружини ОСОБА_5 про захист прав споживача, стягнення неустойки, відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров’я, та моральної шкоди, посилаючись на наступні обставини.

28.06.2007 року між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_7 було укладено договір на виконання замовлення з виготовлення і доставки меблевого комплекту ( кухні) на загальну суму 17940 грн. Позивач сплатив відповідачу передоплату в сумі 12550 грн., відповідачем було визначено строк виконання замовлення - 12.09.2007 року.

Однак відповідач в порушення укладеного договору взяті на себе зобов’язання не виконав, на неодноразові наполягання виконати зобов’язання в натурі - не реагував. Лише після численних звернень до правоохоронних органів та управління у справах захисту прав споживачів ОСОБА_5 04.03.2008 року встановила позивачу кухонний меблевий комплект, чим прострочила виконання зобов’язання на 174 календарних дні.

Внаслідок незаконних дій відповідачів та довготривалого емоційного стресу від усвідомлення того, що позивач нічого не може зробити для виправлення ситуації, стан здоров’я позивача ОСОБА_2 погіршився, вказана ситуація призвела до неодноразових гіпертонічних кризів 2 ступеню.

Після пережитих кризів життя позивачів змінилося кардинально, і позивач ОСОБА_2 не може дозволити собі будь-які емоційні стреси, в нього піднімається тиск, тому змушений був купити вимірювач тиску, вартістю 360 грн. Також позивач повинен постійно приймати лікарські засоби, настої трав та ягід.

Значно знизилась загальна працездатність позивача ОСОБА_2 з моменту гіпертонічного захворювання. В побутовій роботі позивачу важко сконцентруватись , починає боліти голова, підвищується тиск, він вимушений більше відпочивати, почуває себе знервованим і погано спить. Ту частину роботи, яку міг раніше виконувати самостійно (поміняти кран, щось відремонтувати, принести), на даний час не може виконувати. За вказаний період часу він сплатив за сантехнічні роботи 1500 грн. та за роботи по ремонту замків 700 грн., що разом становить 2200 грн. Тому оцінює щомісячну втрату загальної працездатності в матеріальному виразі для оплати побутових витрат ( сантехнікам, слюсарям, електрикам, вантажникам) - в розмірі 350 грн. до часу вилікування.

Для зниження періодичності гіпертонічних кризів, згідно рекомендації лікарів, позивач ОСОБА_2 повинен перейти на посилене харчування та вживати продукти, що містять калій, магній та інші мікроелементи, корисні при гіпертонії. З 1 жовтня 2008 року розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць затверджено у розмірі для працездатних осіб - 669 грн. Тому позивач внаслідок зміни раціону харчування і для посиленого харчування вже витратив 17394 грн. ( 669 грн. протягом 26 місяців щомісячно).

Відповідно до виданої медичним закладом довідки для одержання путівки позивачу необхідне санаторно-курортне лікування в спеціалізованих санаторно-лікувальних закладах міст Трускавець та Моршин, в яких вартість лікування становить 290-315 грн. на добу, тобто за курс лікування в 21 день позивачу необхідно сплатити 6500 грн.

Відповідно до п. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач просив стягнути з відповідачів пеню в розмірі З % вартості роботи ( послуги) за кожен день прострочення виконання замовлення . Тобто за 174 дні пеня складатиме : 174 дні х ( 3% х 17940 грн.) = 93646 грн. 80 коп.

Всього позивач ОСОБА_2 просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь: - витрати, викликані необхідністю посиленого харчування в розмірі 17394 грн.;

-вартість санаторно-курортного лікування в розмірі 6500 грн.;

-вартість придбаних ліків - 1445 грн. 24 коп., трав та ягід - 150 грн. , вимірювача тиску - 360 грн., всього - 1995 грн. 24 коп.;

-поштових витрат – 77 грн. 55 коп.;

-за втрату загальної працездатності - 2200 грн.,

-пеню за прострочення виконання зобов’язання - 93646 грн. 80 коп.,

-збитки за порушення терміну виконання договору відповідно до п. 6.1 договору в розмірі 897 грн.;

Від загальної суми збитків просив відняти 5390 грн., які він не сплатив за договором.

Також просив зобов’язати відповідачів здійснювати витрати по відшкодуванню шкоди, завданої ушкодженням здоров’я, щомісячними платежами протягом дії хвороби за втрату загальної працездатності позивачу ОСОБА_2 в розмірі 350 грн. на місяць ; на придбання ліків - 78 грн. 20 коп. щомісячно ; витрати, викликані необхідністю посиленого харчування в розмірі прожиткового мінімуму на одну працездатну особу на місяць ; один раз на рік - витрати по відшкодуванню вартості санаторно-курортного лікування в розмірі середньої вартості путівки та необхідних транспортних витрат станом на 01 березня.

Також просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь 900 000 грн. як відшкодування моральної шкоди. На користь неповнолітньої ОСОБА_4 просить стягнути відшкодування завданої їй моральної шкоди в сумі 50 000 грн.

Завдана моральна шкода полягає в тому, що позивачі протягом довгих років заощаджували копійки для придбання кухні, відмовляли собі в придбанні необхідних речей, економили на повноцінному харчуванні та літньому відпочинку. Після укладення договору з відповідачем позивачі рахували дні до виконання замовлення, готуючи їжу на підвіконні або ящику. Однак відповідачі лише обіцяли виконати замовлення.

Неодноразові гіпертонічні кризи приносили позивачу ОСОБА_2 не тільки моральних , але й фізичних страждань, зумовили до додаткових витрат життєвих сил, енергії для організації свого життя, побуту. Нанесена шкода відповідачами в цинічній формі вкоротила позивачу життя на 10-20 років, він постійно повинен зважати на погодні умови та власний спосіб життя, щоб це не спричинило інсульту чи інфаркту у позивача.

Усвідомлюючи, що хвороба є невиліковною, позивач ОСОБА_2 не зможе побудувати дитині двоповерховий будинок, який їй пообіцяв. З цих підстав позивач оцінює розмір моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров’я, і виходить із засад розумності і справедливості в грошовій сумі 900 000 грн., тобто вартості двоповерхового будинку із земельною ділянкою.

Неповнолітня дочка позивача - ОСОБА_4 оцінює пережиті цинічні страждання, завдані в період морального становлення особистості, а також довготривалою зневірою в справедливість , заподіяні відповідачами у зв’язку з невиконанням добровільно взятих не себе договірних обов’язків - у розмірі 50 000 грн.

Ухвалою суду від 05.07.2010 року до участі у справі було залучено ОСОБА_6 як спадкоємицю відповідача ОСОБА_8 у зв’язку з його смертю .

Позивач ОСОБА_2, наполягаючи на задоволенні позовних вимог відповідачами ОСОБА_5 та ОСОБА_6, збільшив суму позовних вимог та просив стягнути з відповідачів витрати за придбання медичних препаратів - 1797 грн. 02 коп., зборів, трав, ягід для пониження тиску відповідно до рекомендацій, викладених у «Енциклопедії народних засобів на лікування» ОСОБА_9 - на суму 620 грн., вимірювача тиску - 360 грн. - всього 2777 грн. 02 коп. ; поштових витрат - 147 грн. 14 коп. ; витрат, викликаних необхідністю посиленого харчування ОСОБА_2 в розмірі 19394 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2, діючи у власних інтересах та інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_4, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити . Зазначив, що відповідачка ОСОБА_5 повинна нести солідарну відповідальність за даним позовом, оскільки вона, будучи дружиною приватного підприємця ОСОБА_7, допомагала йому займатись підприємницькою діяльністю. Договір на замовлення меблів був укладений ними в інтересах сім’ї . Також ОСОБА_5 та ОСОБА_6, як дочка ОСОБА_8JI. , повинні відповідати як спадкоємці і в повному обсязі , солідарно , відшкодувати завдану здоров’ю позивача матеріальну шкоду, пеню, моральну шкоду.

Представник відповідачів ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила відмовити в їх задоволенні у зв’язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Вислухавши позивача, представника відповідачів, вивчивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

28.07.2007 року між суб’єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_7 та позивачем ОСОБА_2 було укладено договір № 4/06 на виготовлення, доставку та встановлення меблевого комплекту - кухні, з фасадом із натурального дерева, вартістю 17940 грн. Згідно з п.2.5, 2.6 договору розмір передоплати складає 12550 грн., решта вартості замовлення - 5390 грн. сплачується після встановлення меблів у замовника. Строк виконання замовлення - 2,5 місяці , тобто 12.09.2007 року (а.с.6-7).

На виконання умов договору позивачем було внесено передоплату в розмірі 12550 грн. , що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 215 СПД ОСОБА_7 від 28.06.2007 року ( а.с.8).

Однак в установлений строк СПД ОСОБА_7 замовлення не виконав, у зв’язку з чим позивач звертався з заявами до Головного Київського міського управління у справах захисту прав споживачів, управління державної служби боротьби з економічною злочинністю ГУ МВС України в м. Києві, Прокуратури Дарницького району м. Києва ( а.с.11-13).

За заявою ОСОБА_2 Головним Київським міським управлінням у справах захисту прав споживачів 17.12.2007 року було проведено перевірку СПД ОСОБА_7 за адресою м. Київ, вул. Ахматової, 45, в ході якої зафіксовано порушення вимог ст. 6, 10 Закону України «Про захист прав споживачів». Суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_7 притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ст. 155-1, 168-1 КпАП України з накладанням штрафу та застосовано економічно-фінансові санкції. В ході перевірки підприємцем надано письмове пояснення, згідно з яким він обговорив з позивачем новий термін виконання замовлення - 30.01.2008 року ( а.с. 11).

12.01.2008 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до СПД ОСОБА_7 про зобов’язання виконати договірні зобов’язання , відшкодування моральної шкоди , однак ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15.09.2008 року позовну заяву було залишено без розгляду у зв’язку з повторною неявкою позивача в судове засідання ( справа № 2-1971 за 2008 рік).

17.02.2008 року ОСОБА_7 помер у віці 40 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 18.02.2008 року Відділом реєстрації смерті у м. Києві ( а.с. 55).

04.03.2008 року договір на виготовлення та встановлення кухонних меблів № 4/06 був виконаний відповідачкою ОСОБА_5, що підтверджується актом прийому-передачі товару - кухні із натурального дерева, підписаним замовником ОСОБА_2, із записом, що претензій до поставленого виробу він не має ( а.с. 10).

Як пояснив у судовому засіданні позивач, суму в розмірі 5390 грн.. які він за договором повинен був сплатити СПД ОСОБА_7 після доставки меблів , він не сплатив.

Відповідно до ст. 1231 ЦК України , до спадкоємця переходить обов'язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем. До спадкоємця переходить обов'язок відшкодування моральної шкоди, завданої спадкодавцем, яке було присуджено судом зі спадкодавця за його життя.

До спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця.

Майнова та моральна шкода, яка була завдана спадкодавцем, відшкодовується спадкоємцями у межах вартості рухомого чи нерухомого майна, яке було одержане ними у спадщину.

Згідно з ст. 22 ЦК України , збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 23 ЦК України , моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Спадкоємцями ОСОБА_8JI. є його дружина ОСОБА_5 та його дочка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом , виданими 19.08.2008 року П’ятнадцятою Київською державною нотаріальною конторою ( а.с. 53-54).

В даному судовому засіданні встановлено, що на момент смерті спадкодавця ОСОБА_8J1. було відсутнє рішення суду, яке б зобов’язувало його до сплати пені за невиконання договірних зобов’язань на користь ОСОБА_2

Тому суд вважає безпідставними позовні вимоги про стягнення з спадкоємців ОСОБА_8J1. - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пені в розмірі 3 % за кожен день прострочення виконання зобов’язання ( передбаченої п.5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» ) на загальну суму 93646 грн. 80 коп., а також неустойки, передбаченої п.6.1 договору , на суму 897 грн.

Твердження позивача, що сума в розмірі 897 грн., розрахунок якої проведено на підставі п. 6.1 договору, є збитками, суд не приймає до уваги , оскільки вказаним пунктом договору передбачена саме матеріальна відповідальність виконавця за порушення строку виготовлення меблів, доставки та встановлення - в розмірі 0,5 % від вартості замовлення даного договору за кожний день прострочення, але не більш ніж 5 % вартості замовлення.

Виходячи зі змісту п.6.1 договору, вказана відповідальність є неустойкою , відповідно до ст. 611, 549 ЦК України , а не збитками в розумінні ст. 22 ЦК України.

Доводи позивача про те, що відповідачка ОСОБА_5 повинна нести солідарну відповідальність за прострочення виконання замовлення СПД ОСОБА_7 , як його дружина, оскільки вона разом з чоловіком здійснювала підприємницьку діяльність, також є безпідставними, оскільки договір позивач укладав з ОСОБА_7 як фізичною особою - підприємцем.

Відповідно до ст. 42 ГК України , підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до положень статей 57, 61 СК України , ст. 52 ЦК України майно фізичної особи — підприємця не є об’єктом спільної сумісної власності подружжя.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Оскільки договірних відносин між позивачем ОСОБА_2 та відповідачкою ОСОБА_5 не існувало , то добровільне виконання ОСОБА_5 зобов'язань покійного чоловіка перед позивачем щодо доставки виготовлених меблів не свідчить про її обов'язок нести солідарну відповідальність за невчасне виконання ним зобов’язання, як суб'єктом підприємницької діяльності.

Також в даному судовому засіданні встановлено, що на момент смерті спадкодавця ОСОБА_7 було відсутнє рішення суду, яке б зобов’язувало його до сплати відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2 , тому вимоги про відшкодування моральної шкоди на загальну суму 950000 грн. , пред’явлені до відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 як спадкоємців ОСОБА_7 є необгрунтованими та безпідставними.

Крім того , відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідальність підрядника за договором побутового підряду встановлена ст. 872 ЦК України, яка не передбачає відшкодування моральної шкоди замовникові.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» і п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 року № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» , суд вирішує питання щодо відшкодування моральної ( немайнової) шкоди при задоволенні вимог споживача. Однак задоволення такої вимоги можливо лише у врахуванням положень п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», які передбачають права споживачів на відшкодування моральної ( немайнової ) шкоди , заподіяної небезпечною для життя і здоров'я людей продукцією ( товаром, роботою, послугою, що виробляються, виконуються чи надаються для суспільних потреб) у випадках, передбачених законодавством.

Як вбачається з підписаного акту прийому-передачі кухонних меблів, позивач ОСОБА_2 своїм підписом підтвердив, що до якості виробу він претензій не має ( а.с. 10). Доказів тих обставин, що кухонні меблі виявились небезпечними для його життя чи здоров’я, позивач не надав.

Отже, судом не встановлено факту заподіяння позивачам шкоди небезпечними для життя і здоров'я людей послугами чи продукцією , крім того , ні законом, ні договором право позивачів ОСОБА_2. ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди не передбачено.

Посилання позивача на ст. 1168 ЦК України ( моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів) суд також вважає безпідставними, оскільки вона регулює правовідносини, що виникають із заподіяння позадоговірної шкоди і не поширюється на спірні правовідносини.

Позовні вимоги про відшкодування збитків, завданих погіршенням стану здоров'я позивача ОСОБА_2 , як він вважає, внаслідок невиконання умов договору СПД ОСОБА_7 : про відшкодування коштів на придбання лікарських засобів - 1797 грн. 02 коп.. зборів, трав, ягід для пониження тиску - 620 грн., вимірювача тиску - 360 грн. - всього 2777 грн. 02 коп.; витрат, викликаних необхідністю посиленого харчування, в розмірі 19394 грн. ; вартості санаторно-курортного лікування в розмірі 6500 грн. ; за втрату загальної працездатності - 2200 грн. , поштових витрат - 147 грн. 14 коп. ; зобов’язання щомісячно в подальшому сплачувати позивачу за втрату загальної працездатності в розмірі 350 грн. , на придбання ліків - 78 грн. 20 коп. щомісячно ; для посиленого харчування - суму в розмірі прожиткового мінімуму на одну працездатну особу на місяць ; один раз на рік - витрати по відшкодуванню вартості санітарно-курортного лікування в розмірі середньої вартості путівки та необхідних транспортних витрат станом на 01 березня - суд вважає безпідставними та необгрунтованими.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів тієї обставини, що наявна у нього гіпертонічна хвороба 2 ступеню , на лікування якої він витрачає певні кошти, знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв’язку з несвоєчасним виготовленням кухонних меблів СПД ОСОБА_7 та її загострення сталось внаслідок неправомірних дій останнього. Надані позивачем листки непрацездатності від 25.09.2007 року. 29.10.2007 року, 15.01.2008 року , довідки на одержання путівки від 05.06.2009 року та віл 17.02.2010 року , рецепти на придбання ліків, фіскальні чеки про придбання лікарських засобів ( а.с. 14- 19 ) , виписка із історії хвороби від 04.11.2008 року, карти виклику швидкої медичної допомоги - не є доказами такого зв’язку.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність будь-якого причинно-наслідкового зв'язку між договірними відносинами ОСОБА_2 та СПД ОСОБА_7 та позовними вимогами про стягнення майнових збитків , завданих погіршенням стану здоров’я позивача, необхідністю його посиленого харчування , санаторно-курортного лікування та інших збитків , завданих внаслідок довготривалого емоційного стресу через несвоєчасне виготовлення кухонних меблів.

Відповідно до ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що права , свободи та інтереси позивача ОСОБА_2 та його неповнолітньої дочки ОСОБА_4 не були порушені відповідачами ОСОБА_5, ОСОБА_6, тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити в повному обсязі у зв’язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

На підставі викладеного, ст. 4, 10, 16, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. З, 15, 16 , 22, 23, 50-52 , 242, 549, 611, 872, 1168 ЦК України, ст. 57, 61 СК України , керуючись ст. З, 10, 11, 57, 60, 209, 212 - 215, 218 ЦПК України , суд

вирішив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 особисто та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 - про захист прав споживача, стягнення неустойки, відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров’я та моральної шкоди - відмовити .

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Дарницький районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення , а у разі оскарження рішення особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано . У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя