АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/17577/15-пГоловуючий у 1-й інстанції - Позняк В.М.

Провадження № 33/789/4/16 Доповідач - Декайло П.В.

Категорія - ст.124 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2016 р. м. Тернопіль

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Декайло П.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 грудня 2015 року,

в с т а н о в и в :

Цією постановою щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України,

провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності закрито у зв’язку з недоведеністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Згідно даної постанови, 3 квітня 2015 року о 13 год. 30 хв. ОСОБА_2, у м. Тернополі на перехресті вул. Живова – Шашкевича, керуючи автомобілем “Мерседес Бенцс” д.н.з. НОМЕР_1, при увімкненні зеленого сигналу світлофора на регульованому перехресті, не дав дорогу та допустив зіткнення із автомобілем НОМЕР_2, який завершував рух через перехрестя, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив вимоги п.16.1 Правил дорожнього руху України, і за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

Закриваючи провадження в справі, суд першої інстанції вказав на те, що при наявних доказах зробити висновок – з вини ОСОБА_2 чи ОСОБА_1 відбулася дорожньо-транспортна пригода 3 квітня 2015 року о 13 год. 30 хв. на перехресті вул. Живова – Шашкевича, не представляється можливим.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначену постанову суду від 17 грудня 2015 року скасувати, як незаконну, через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, і прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, і закрити провадження в справі у зв’язку з закінченням строків, передбачених ст.38 КУпАП.

Свої вимоги аргументує тим, що в матеріалах справи містяться достатні докази вини ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

На його думку, посилання суду першої інстанції на відсутність висновку транспортно-трасологічної експертизи, як на одну з причин неможливості зробити висновок про винуватість ОСОБА_2, є безпідставним.

Також вважає, що при прийнятті рішення про закриття провадження в справі суд першої інстанції не дотримався вимог ст.247 КУпАП.

Розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, приходжу до переконання, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про незаконність судового рішення заслуговують на увагу.

Так, згідно до вимог ст.ст. 245, 252КУпАП під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об’єктивне дослідження всіх обставин справи.

За змістом ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Однак, cуд першої інстанції, розглядаючи дану справу, вказаних вимог закону не дотримався, і дав поверхневу оцінку доказам, які були зібрані органом в порядку ст.251 КУпАП, що призвело до винесення необґрунтованого рішення, яке підлягає скасуванню.

Зокрема, закриваючи провадження в справі, суд першої інстанції виходив з того, що при наявних доказах зробити висновок – з вини ОСОБА_2 чи ОСОБА_1 відбулася дорожньо-транспортна пригода 3 квітня 2015 року о 13 год. 30 хв. на перехресті вул. Живова – Шашкевича, не представляється можливим.

Саме через це, суд першої інстанції прийшов до висновку про недоведеність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, що вважаю недостатнім обґрунтуванням, оскільки протокол про адміністративне правопорушення серія АП1 №058240 від 3 квітня 2015 року, який складено відносно ОСОБА_2, після його належного дооформлення, в достатній мірі містить відомості необхідні для вирішення справи, і відповідає вимогам ст.256 КУпАП.

Статтею 124 КУпАП встановлюється адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

У відповідності до роз’яснень, викладених у п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” (із змінами і доповненнями), при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з’ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз.

При цьому, в оскаржуваному рішенні лише формально наведено показання ОСОБА_2 та ОСОБА_1, дані ними в судовому засіданні, і зроблено посилання на схему наслідків дорожньо-транспортної пригоди без потерпілих від 3 квітня 2015 року, без жодного їх аналізу.

Що стосується не проведення транспортно-трасологічної експертизи, то в даному випадку, після дооформлення матеріалів справи (а.с.57-60), суд першої інстанції мав усі можливості для її повторного призначення, однак у своїх постановах від 01 та 22 липня 2015 року незаконно переклав це на ВДАІ з обслуговування м. Тернополя УДАІ УМВС України в Тернопільській області.

З огляду на це, висновок суду першої інстанції у постанові про вжиття всіх можливих процесуальних заходів для встановлення обставин дорожньо-транспортної пригоди, є передчасним.

Крім наведених вище порушень встановлено і інші, що виключають можливість прийняття остаточного рішення по матеріалах справи.

Так, у протоколі про адміністративне правопорушення серія АП1 №058240 від 3 квітня 2015 року зазначено про те, що ОСОБА_2 порушив вимоги п.16.5 ПДР України (а.с.3), проте в оскаржуваному рішенні вказано на порушення вимог п.16.1 ПДР України, тобто суд першої інстанції виклав притиречиву фабулу правопорушення.

Окрім того, приймаючи рішення про закриття провадження в даній справі, суд першої інстанції не дотримався вимог ст.247 КУпАП, яка визначає вичерпний перелік обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення та дають підстави для її закриття.

При цьому, вказана норма закону не передбачає такої підстави для закриття провадження в справі, як за недоведеністю у діях складу адміністративного правопорушення, а тому, суд першої інстанції не мав права з цієї підстави закривати провадження в справі.

З урахуванням суперечностей та порушень, допущених судом першої інстанції під час розгляду цих матеріалів справи, приходжу до висновку, що дане судове рішення підлягає скасуванню із направленням справи на новий судовий розгляд.

Приймаючи до уваги наведене та керуючись ст.294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 грудня 2015 року, якою провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 закрито у зв’язку з недоведеністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП – скасувати, а справу направити в той же суд на новий судовий розгляд.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_3