Єдиний унікальний номер 722/1918/15-ц

Номер провадження 2/722/39/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2016 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:

судді:                 Ратушенка О.М.

секретаря:                                 Кушнір І.В.

за участі позивача:                 ОСОБА_1

та відповідача:         ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Сокирянська міська рада Чернівецької області про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним вище позовом.

Посилався на те, що відповідно до договору дарування від 29.05.1993 року, він є власником житлового будинку №36 по вул. Щорса у м. Сокиряни Чернівецької області з господарськими будівлями та спорудами, включаючи кам’яну криницю. Вказаний будинок з господарськими будівлями розташований на земельній ділянці площею 0,1 га., яка належить йому на праві приватної власності, згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №396706, виданого на підставі рішення Сокирянської міської ради Чернівецької області №342/23-12 від 20.04.2012 року.

08.09.2015 року, відповідач ОСОБА_2, самовільно, без його дозволу, прокопав траншею на частині його земельної ділянки, пробив отвір у кільці криниці та встановив електронасос для водопостачання своєї оселі.

Оскільки своєї згоди на користування його земельною ділянкою відповідачу він не надавав, вважає його дії незаконними, у зв’язку з чим просив зобов’язати ОСОБА_2 звільнити та привести до стану, придатного для використання з цільовим призначенням частину земельної ділянки, яка належить йому на праві власності.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити та суду пояснив, що відповідач без його дозволу користується належною йому на праві власності криницею. Земельну ділянку, на якій вона розташована він не використовує та не займає, однак здійснив під нею підкоп для того, щоб вмонтувати насос в криниці.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, при цьому надав суду письмові пояснення на позов в яких зазначив, що криниця, яка розташована на земельній ділянці позивача, копалася більшістю мешканців вул. Щорса, в тому числі і ним. Вважаючи, що криницею мають право користуватися всі мешканці вулиці, він з дозволу Сокирянської міської ради Чернівецької області прокопав дорогу по вул. Щорса, підкопав земельну ділянку, належну позивачу та вмонтував водогінний насос в криниці. При цьому, відповідач зазначив, що будь-яких дій, які б перешкоджали позивачу в користуванні його земельною ділянкою він не вчиняв.

Представник третьої особи Сокирянської міської ради Чернівецької області ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, при цьому надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши та дослідивши матеріали справи, встановивши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову, з огляду на таке.

Судом встановлено, що за договором дарування від 09.05.1993 року, ОСОБА_1 набув право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, розташованими по вул. Щорса в м. Сокиряни Чернівецької області, а саме: житловий будинок літ. «А» з добудовою, літню кухню з підвалом літ. «Б», сарай літ. «В», сарай літ. «Г», вбиральню літ. «Д», огорожу «№1,2» та криницю літ. «К».

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №396706, виданого на підставі рішення Сокирянської міської ради Чернівецької області №342/23-12 від 20.04.2012 року, ОСОБА_1 належить на праві власності земельна ділянка площею 0,1 га., по вул. Щорса в м. Сокиряни Чернівецької області з цільовим призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Так, правовідносини що  виникли  між  сторонами регулюються нормами цивільного законодавства, оскільки позивач є  власником земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок з господарськими спорудами.

Статтею 64 Конституції України передбачено  право  кожного на судовий захист.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна  особа  має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого  інтересу,  який  не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 4 ЦПК України  передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

       Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб’єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об’єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду.

Відсутність порушеного права, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення, зокрема про відмову в позові,  оскільки, відповідно до ст.1 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ саме з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Так, з досліджених судом матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що між ними дійсно має місце спір стосовно користування криницею, яка розташована на належній позивачу земельній ділянці і є предметом спору в даній цивільній справі.

Разом з тим, позивачем не було надано суду будь-яких належних доказів того, що відповідач своїми діями чи бездіяльністю порушує його право на належну йому на праві власності земельну ділянку чи вчиняє будь-які дії, які б перешкоджали йому у її використанні.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки є необґрунтованим та безпідставним, а тому в його задоволенні слід відмовити.

У відповідності до ст.88 ЦПК України, судові витрати слід залишити за позивачем.

      Керуючись п.3 ст.10, ст.ст. 11, 88, 208-209, 213-215 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Сокирянська міська рада Чернівецької області про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області шляхом подачі через Сокирянський районний суд Чернівецької області в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

        Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: