ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.03.2007 Справа № А36/422
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сизько І. А. (доповідача)
суддів: Верхогляд Т.А.., Тищик І.В.
при секретарі судового засідання: Чоха Є.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Яковлєва А.В., довіреність №137 від 07.03.07, представник;
від відповідача: Овчаренко О.В., довіреність №70/9/10-016 від 10.01.07, старший державний податковий інспектор юридичного відділу;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства “Альянс”, м. Дніпропетровськ
на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.06р.
у справі № А36/422
за позовом приватного підприємства “Альянс”, м. Дніпропетровськ
до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Позивач, приватне підприємство “Альянс”, звернувся з позовом до господарського суду Дніпропетровської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0003432302/0 від 24.10.2006р. ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємства в розмірі 137069,00грн. ( а.с.62 уточнення позовних вимог).
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2006р. у справі №А36/422 (суддя Кожан М.П.) у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Постанову суду обґрунтовано тим, що здійснення господарської операції щодо отримання ПП ”Альянс” від ТОВ ”Техноком” металопродукції за договором №2 від 18.03.2005р. не підтверджено матеріалами справи.
Не погодившись з постановою господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову, прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суми компенсації вартості товарів, сплачені на користь постачальника у зв’язку з придбанням товарів призначених для використання у господарській діяльності та підтверджені платіжними документами, обґрунтовано і на законних підставах було включено підприємством до складу валових витрат.
У своєму запереченні відповідач вважає доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі безпідставними, необґрунтованими, просить залишити скаргу без задоволення, постанову без змін.
Розглянувши апеляційну скаргу позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
ПП “Альянс” (покупець) укладено договір від 18.03.05 №2 з ТОВ “Техноком” (продавець) на придбання товару (катанки). На виконання договору 31.03.05 ПП “Альянс” перераховано постачальнику –ТОВ “Техноком” грошові кошти 446240,00грн. в т.ч. ПДВ 74368,00грн. (платіжні доручення №№46,47,48).
Суму коштів, перерахованих в оплату товарів на користь постачальника за договором №2 було включено до складу валових витрат, що відображено у декларації про прибуток підприємств за 1 квартал 2005р. і наростаючим підсумком, з урахуванням коригувань, у 1 півріччі 2005р.
Працівниками ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська проведена виїзна планова перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ПП “Альянс” за період з 01.01.2005р. по 30.06.2006р. За результатами перевірки складений Акт №1785/2302/30493856 від 13.10.06р.
На підставі акту видано податкове повідомлення-рішення від 24.10.2006року №0003432302/0, яким підприємству визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 137069,00грн. (91379грн. –основний платіж, 45690грн. –штрафна санкція).
Перевіркою встановлено, що ПП “Альянс” (покупець) укладено договір від 18.03.05 №2 з ТОВ “Техноком” (продавець) предметом якого є поставка ПП “Альянс” товару (катанки), умови поставки FCA –ст.Артемовськ-1 Донецької залізниці, розрахунки проводяться 80% попередня оплата, 20% протягом 3-х банківських днів згідно повідомлення покупця про готовність товару до відгрузки. На виконання договору від 18.03.05 №2 ПП “Альянс” отримало товар, за який сплачено з розрахункового рахунку 446208,00грн. в т.ч. ПДВ 74368,00грн. у вигляді зарахованої з суми передоплати 446208,00грн. в т.ч. ПДВ 74368,00грн. В податковому обліку ПП “Альянс” валові витрати та податковий кредит з ПДВ складається на підставі виписаних ТОВ “Техноком” рахунків-фактур та податкових накладних.
За висновками перевірки, “ ПП ”Альянс” в порушення абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в 1 кварталі 2005 року віднесено до складу валових витрат суму в розмірі 371840,00грн. згідно податкової накладної на попередню оплату від 31.03.05р. №310144, але в ІІ кварталі було проведено коригування вартісних показників в зв’язку із зміною кількості та вартості постачання товару та поверненням частини передплати згідно рахунку №2/310144 від 27.05.05р. на суму 6325,34грн., без підтверджуючих документів, а саме: документів, що підтверджують фактичне транспортування товару, з визначенням ПП “Альянс”, як товароотримувача, тобто документів, які б підтверджували факт перевезення товарно-матеріальних цінностей, згідно з угодою від 18.03.2005р. №2 відповідно до якої між ПП “Альянс” і постачальником ТОВ “Техноком” за період з 01.03.05 по 31.05.05 року було здійснено постачання катанки. В результаті ПП “Альянс” занижено податок на прибуток в І півріччі 2005 р. на суму 91379,00грн.” (а.с.26).
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 вказаного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Таким чином, Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” прямо передбачає право платника податків віднести витрати до складу валових витрат за фактом сплати коштів за товари, які придбаваються для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Пунктом 1.32 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” визначене поняття господарської діяльності - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Вказана норма Закону не встановлює порядку здійснення господарської діяльності, а лише визначає мету такої діяльності. Придбаний товар був використаний підприємством у власній господарській діяльності (подальший продаж) протягом того самого податкового періоду, що підтверджується договором №294В від 21.03.2005р., банківськими документами.
Колегія суддів дійшла висновку, що підприємством вірно, в порядку, передбаченому законом, визначено суму валових витрат.
Щодо твердження відповідача про відсутність документів, які підтверджують транспортування товару безпосередньо від продавця покупцю, та про можливість віднесення сум до валових витрат при перерахуванні передплати лише в разі фактичного отримання товару, то Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” такої вимоги не ставить.
За змістом ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Факт списання коштів з банківського рахунку Позивача на користь постачальника, як попередньої оплати товару, та часткове повернення постачальником коштів на банківський рахунок ПП “Альянс” підтверджується платіжними документами, як вимагає ч.1 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”.
На підставі вищевикладеного постанова господарського суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв’язку з невідповідністю висновків, викладених у постанові, обставинам справи, неправильним застосуванням судом норм матеріального права.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу приватного підприємства “Альянс”, м. Дніпропетровськ задовольнити.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2006р. у справі №А36/422 скасувати.
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 24.10.2006р. №0003432302/0 про визначення приватному підприємству “Альянс”, м.Дніпропетровськ, суми податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 137069грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства “Альянс”, м. Дніпропетровськ, 5грн.10коп. судового збору.
Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний виконавчий лист.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя І.А.Сизько
Суддя Т.А.Верхогляд
Суддя І.В.Тищик
З оригіналом згідно.
Помічник судді О.В.Кравець