копія

справа № 2-а-3239/08/0470

категорія статобліку - 2.11.8

 

 

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ   АДМІНІСТРАТИВНИЙ   СУД

 

  П О С Т А Н О В А

  І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

09 червня 2009 року                                                          м. Дніпропетровськ

 

Дніпропетровський  окружний  адміністративний суд у складі :

головуючого  судді:                 Турлакової  Н.В.

при секретарі судового засідання:         Федосенко І.А.

за участю сторін:

представників позивача:             Буртової К.Д., Марченко О.О.

представника відповідача:             Шеренець Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністюОСОБА_1до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

 

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністюОСОБА_1звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в якому просить: визнати недійсним рішення про застосування штрафних санкційНОМЕР_1від 31.03.2008р., винесене Спеціалізованою  державною інспекцією по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що в результаті перевірки Спеціалізованою ДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області Товариства з обмеженою відповідальністюОСОБА_1з питань дотримання вимог податкового, валютного ті іншого законодавства було складено акт від 24.03.2008р. № 44/08-07-207/30643154, на підставі якого було винесено рішення від 31.03.2008р. НОМЕР_1на загальну суму у розмірі 435423,00 грн., яке позивач вважає неправомірним та таким що не відповідає вимогам чинного законодавства України. На думку позивача, він не занижував валовий доход на суму у розмірі 1017493,00 грн., яка згідно акту перевірки відповідача, є поворотною фінансовою допомогою, що не була повернута на кінець звітного періоду, оскільки працівник позивача, перебуваючи у відрядженнях при оформленні договорів купівлі-продажу витратив власні грошові кошти, про що ним було зазначено у звіті про використання коштів, наданих на відрядження, у зв'язку з чим вказана сума не може бути віднесена до валового доходу підприємства. Щодо завищення валових витрат позивачем у розмірі 275639,00 грн. внаслідок включення до складу валових витрат сум виданих попередніх оплат, в результаті чого позивачу були нараховані штрафні санкції, то як вважає позивач, з його боку не було порушення податкового законодавства, а відповідачем не доведені підстави для нарахування штрафних санкцій, у зв'язку з чим просить позов задовольнити.

Від відповідача надійшли заперечення в яких він посилається на те, що у позивача відсутні правові підстави для задоволення позову, оскільки ним було порушено норми діючого законодавства, зокрема Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Посилання позивача на те, що він не занижував валовий доход на суму у розмірі 1017493,00 грн., на думку відповідача не можуть бути взяті до уваги, оскільки працівником позивача було надано поворотну фінансову допомогу позивачу, підприємство у свою чергу користувалось вказаними коштами, які не були повернуті працівнику на кінець звітного періоду, тобто відповідно до п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є доходом з інших джерел та підлягає оподаткуванню, також позивачем не здійснено компенсації вартості товарів, які отримано від підприємств раніше, чим порушено п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Крім того, підприємством в деклараціях з податку на прибуток занижено податкові зобов'язання за 2 квартал 2006 року та за 3 квартал 2006 року, які самостійно виправлено, але не нараховано штрафні санкції за несвоєчасне відображення податкових зобов'язань з податку на прибуток, з врахуванням зазначених обставин, відповідач просить у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили позов задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на доводи викладені в запереченнях та додаткові докази надані ним в судовому засіданні.   

Заслухавши представників сторін, дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи  Серії НОМЕР_2Товариство з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3зареєстрований виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 19.11.1999р. виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області.   

Згідно направлення № 29 від 18.02.2008р. працівниками Спеціалізованої ДПІ по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання проведена планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності позивача, з питань дотримання вимог податкового, валютного ті іншого законодавства за період з 01.04.2006р. по 30.09.2007р.

За результатами перевірки було складено акт № 44/08-07-207/НОМЕР_3від 24.03.2008р., яким встановлено, згідно висновків,  крім іншого, що позивачем  порушені п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим занижено податок на прибуток за період з 01.10.2006 року по 30.09.2007 року на суму 323283 грн., утому числі: 2006 рік - 7972 грн.., 3 квартали 2007року - 315311 грн.   

На підставі даного акту відповідачем було винесено рішення від 31.03.2008р.НОМЕР_1за основним платежем на суму 323283 грн. та за штрафними санкціями на суму 112140 грн., а всього, на загальну суму 435423,00 грн., за порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 26.09.2007р., позивачем придбано за готівковий розрахунок в сумі        993425,00 грн.  квартиру, розташовану за адресою:  АДРЕСА_1, загальною площею - 60,9 у власників: - ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_4; - ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_5;- ОСОБА_4, ідентифікаційний номерНОМЕР_5; -        ОСОБА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_6, яка належала власникам на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданим 03.11.1998р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської Ради на підставі розпорядження від 03.11.1998р. за №1/3381- 98 та зареєстрованого КП "Дніпропетровське МБТІ" в реєстровій книзі №483п за реєстровим №1099-230, реєстраційний номер:12157075. Відповідно з цим право власності позивачем на квартиру АДРЕСА_1набуто відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, реєстраційний номер: 12157075 технічного паспорту інвентарної справи №40389.

Крім того, згідно договору купівлі-продажу квартири від 28.09.2007р., позивачем придбано квартиру за 993425,00 грн., розташовану за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею - 54,8 кв.м у власників: ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 таОСОБА_6, ідентифікаційний номер 2997121183, яка належала   власнику ОСОБА_2на підставі договору посвідченого 14.01.2002р. та зареєстрованого КП "Дніпропетровське МБТІ" в реєстровій книзі №483п за реєстровим №1099-230, реєстраційний номер: 4846742 та власнику Кремневій К. В. на підставі договору посвідченого 03.11.2000р. та зареєстрованого КП "Дніпропетровське МБТІ" в реєстровій книзі №483п за реєстровим №1099-230, реєстраційний номер: 4846742.

Право власності на квартиру АДРЕСА_1набуто позивачем відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, реєстраційний номер:4846742, технічного паспорту інвентарної справи №31096. Із загальної вартості придбаних позивачем квартир - 1986850.00 грн., посадовою особою підприємстваОСОБА_7сплачено власних коштів при оформленні договорів купівлі - продажу квартир на загальну суму 1017493,00 грн., що підтверджується наданими звітами про відрядження або під звіт: № ТР-0170 від 26.09.2007р. на суму 99 518,0 грн.; № ТР-0174 від 28.09.2007р. на суму 917 975,0 грн.

Згідно акта перевірки, в бухгалтерському обліку підприємства відображена перевитрата підзвітною особою ОСОБА_8коштів за придбані для позивача квартири, яка становить 1017493,08 у тому числі: - квартири №6, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, розташованої за адресою:АДРЕСА_1- 99518,08 грн.

Як встановлено, згідно пояснень відповідача, на підставі наданих для перевірки документів (журнали-ордера по рахунках 631»Розрахунки з вітчизняним постачальниками», 371 «Аванси видані в національній валюті», головні книги, розшифровки валових витрат, декларації з податку на прибуток за перевіряємий період) виявлені порушення по включенню до складу валових витрат взаємовідносини з ВАТ «Криворіжгірмаш» та ТОВ «Зелене поле».

 Згідно даних акта перевірки, (арк..22)  перевіркою встановлено порушення п.5.1 ст.5,п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», товариством завищено валові витрати за період з 01.04.2006 року по 30.09.2007 року у розмірі 275639 грн., у т.ч. 2006 рік -   31887 грн., 3 квартали 2007 року - 243752 грн., а саме на протязі   перевіряємого періоду ТОВОСОБА_1було включено до складу валових витрат суми виданих попередніх оплат по підприємствах ТОВ «Зелене поле» та ВАТ «Криворіжгірмаш», які рахуються на кінець   звітного періоду по дебету рахунку 371.1 «Аванси видані», в той час як по вказаних підприємствах рахується кредиторська заборгованість по рахунку 631.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», тобто заборгованість за отриманий та неоплачений товар.

Наявність кредиторської заборгованості у позивача по рахунку 631.1 по підприємствах ТОВ «Зелене поле» та ВАТ «Криворіжгірмаш» свідчить про те, що валові витрати були визначені за оприбуткуванням товарів платником податку без їх оплати.

Позивач не здійснив компенсації вартості товарів, які отримав від підприємств раніше, чим порушив п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Вказані операції відображено у бухгалтерському та податковому обліку (головна книга за перевіряємий період журнали-ордера по рахунках 371,631, розшифровки валових витрат до декларацій з податку на прибуток підприємства за перевіряємий період).

Письмові пояснення посадових осіб ТОВОСОБА_1щодо встановлених порушень у ході перевірки не надано.

Підпунктом 1.22.2 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку в користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до валового доходу платника податку включаються суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного оду від осіб, що, зокрема, не є платниками цього податку.

Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ 15.12.2004р. №6379 (із змінами та доповненнями), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за №40/10320 передбачено, що підзвітна особа зобов'язана подати до бухгалтерії підприємства авансовий звіт, де обов'язково має міститься інформація про одержані з каси підприємства суми готівки, фактично здійснені витрати, а також про залишок підзвітних сум чи їх перевитрати. Крім того, до авансового звіту повинні додаватися оригінали виправдних документів (розрахункові квитанції, касові і товарні чеки, проїзні документи, акти закупівлі, квитанції до прибуткових ордерів тощо), що підтверджували б витрачання готівки за цільовим призначенням.

Згідно із пп. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а у разі її придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку, або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. №291 на рахунку 37 « Розрахунки з різними дебіторами», аналітичний облік ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В силу ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», основним принципом бухгалтерського обліку та фінансової звітності є нарахування та відповідність доходів і витрат. Для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені  для  отримання  цих  доходів.   При  цьому  доходи  і  витрати  відображаються  в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Слід зазначити, що факт отримання позивачем фінансової допомоги від громадянинаОСОБА_7в сумі 1017493,08 грн. доведено, оскільки перевіркою з'ясовано факт використання отриманих від громадянинаОСОБА_7грошових коштів на придбання у власність підприємства квартир з відображенням в бухгалтерському обліку бухгалтерських проведень по збільшенню активів позивача по Д-т рахунку 1521 на суму 1986850,00 грн. та збільшенням зобов'язань передОСОБА_7по К-т рахунку 3721 на суму 1017493,08 грн.

Також, громадяниномОСОБА_7не здійснювалось придбання товарно-матеріальних цінностей для позивача у зв'язку з відсутністю документальних підтверджень придбання (квитанції, чеки, акти закупівлі, накладні, рахунки), а здійснено погашення кредиторської заборгованості позивача за придбані квартири перед попередніми власниками, як погашення зобов'язань позивача за придбану нерухомість (договір від 26.09.2007р., договір від 28.09.2007р.), що підтверджується п.3 Договору доручення укладеного між позивачем іОСОБА_7(повірений) №33-3/2007Д від 17.09.2007р. «Повірений має право здійснити оплату нерухомого майна в рамках дійсного договору за рахунок власних коштів» і тим самим надання громадяниномОСОБА_7позивачу поворотної фінансової допомоги.

Тобто, надана старшим менеджером по збуту ОСОБА_7послуга з погашення кредиторської заборгованості позивача власними коштами за придбану нерухомість на суму 1017493,08 грн. є  поворотною фінансовою допомогою в сумі 1017493,08 грн., яка залишається не повернутою на кінець такого звітного періоду і підлягає включенню до складу валового доходу позивача, згідно із підпунктом 4.1.6 пунктом 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», як доходи від позареалізаційних операцій.

В результаті проведення розрахунків за придбані квартири за готівковий розрахунок шляхом передачі посадовими особами підприємства готівки фізичним особам-власникам квартир, безпосередньо в м. Дніпропетровську під час нотаріального оформлення договорів купівлі-продажу нерухомості, посадовими особами підприємства порушено вимоги вищезазначеного Положення, де передбачено, що підприємства здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами  України) через  касу за видатковими  касовими  ордерами  або  видатковими відомостями, при цьому касиру пред'являються паспорти чи документи з метою ідентифікації осіб, які отримували кошти та фізичні особи отримувачі коштів розписуються у видаткових касових ордерах або видатковій відомості про суми одержання готівки.

Посилання позивача на вимоги ст.1158 і 1160 Цивільного кодексу України, що регулюють право особи, що зробила дії у майнових інтересах іншої особи без його доручення жадати відшкодування фактично зроблених видатків за умови надання звіту про здійснення цих видатків є безпідставними, тому щоОСОБА_7виконував дії з погашення власними коштами кредиторської заборгованості позивача за придбану нерухомість в межах договору доручення № 33-3/2007 від 17.09.2007р.

У зв'язку з цим, оскільки фізична особаОСОБА_7не є платником податку на прибуток, то отримана в звітному періоді від нього поворотна фінансова допомога, що не повернена в такому звітному періоді, відображається платником податку у складі валового доходу. В той же час, у разі, коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

Таким чином, враховуючи викладене, норми чинного законодавства, докази наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що доводи позивача не спростовують висновків акта перевірки, позивачем  порушені п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим позивачу  правомірно донараховано суму основного платежу та застосовано штрафну санкцію, відповідачем правомірність своїх дій доведена останній діяв в межах  повноважень та у спосіб передбачений Конституцією та законами України, а відповідно підстави для задоволення позову відсутні.

 Керуючись ст..160, 162, 163 КАС України, суд,-

 

п о с т а н о в и в:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністюОСОБА_1до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови складений 15.06.2009 року.

 

Суддя                                                                                                                         Н.В.Турлакова

 

З оригіналом згідно

Суддя

 

Постанова не набрала законної сили 15.06.2009р.

Суддя