ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 р. Справа № 820/12713/14

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Старостіна В.В. , Бегунца А.О.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2015р. по справі № 820/12713/14

за позовом ОСОБА_3

до Державної фінансової інспекції в Харківській області

про скасування наказу, акту, рішення, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд: скасувати наказ від 28.08.2013 року №11-Д “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності”; визнати незаконними та вчиненими з особистих мотивів дії відповідача по складанню акту службового розслідування від 27.12.2013 року щодо можливих порушень законодавства в діях посадових осіб Держфінінспекції в Харківській області при проведенні ревізії Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради та зобов’язати його скасувати; скасувати акт службового розслідування від 27.12.2013 року щодо порушення етики поведінки державного службовця, наказ від 27.12.2013 року №15-Д “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності” за порушення етики державного службовця та визнати незаконними дії відповідача по складанню довідки від 18.10.2013 року і зобов’язати відповідача її скасувати; визнати незаконним та скасувати наказ від 27.12.2013 року №612-о начальника Держфінінспекції в Харківській області ОСОБА_4 про результати повторної атестації від 27.12.2013 року ОСОБА_3, зобов’язати відповідача спростувати недостовірні відомості, що містяться в характеристиці для атестації; поновити позивача на посаді заступника начальника відділу інспектування в АПК та сфері використання природних ресурсів Держфінінспекції в Харківській області; стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 матеріальну (втрачену заробітну плату) і моральну шкоду; визнати незаконними дії щодо поширення відносно ОСОБА_3 конфіденційної інформації без його згоди у запиті до Національного юридичного університету імені ОСОБА_5, надісланому листом від 16.05.2014 №24-25/3354.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що діями відповідача, які виразились у проведенні низки службових розслідувань відносно позивача та застосування заходів дисциплінарного стягнення, були порушені норми чинного законодавства та його права, чим спричинено матеріальну та моральну шкоду.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.07.2015 року скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2014 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.03.2015 року та справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2015 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до Державної фінансової інспекції в Харківській області про скасування наказу, акту, рішення, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов.

          В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на невірне з’ясування судом обставин справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийнять нову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3

Представник відповідача в суді апеляційної інстанції просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 31 КАС України, питання про відвід вирішується в нарадчий кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Однак, як свідчать матеріали справи та журнал судового засідання, у суді першої інстанції 25 серпня 2015 року позивач звернувся з заявою про відвід судді ( том 4 а.с. 232, 238), однак суддя першої інстанції не вирішив дану заяву чим порушив ч.2 ст. 31 КАС України.

Відповідно до п.4 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що з підстав порушення норм процесуального права та не вирішення заяви про відвід, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2015 року підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, колегія суддів встановила, що позивач звернувся за захистом своїх прав до суду 04.07.2014 року, а відповідь на останню скаргу, що розглядалася в рамках досудового порядку розгляду спору отримав 05.06.2014 року, а тому позивач звернувся в місячний строк з моменту коли дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарг. ( том 5 а.с.217-224)

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що наказом Держфінінспекції в Харківській області від 28.08.2013 р. №11—Д ОСОБА_3 оголошено догану “за неналежне виконання посадових обов'язків в частині забезпечення якості роботи з документами при проведенні ревізії Харківської державної зооветеринарної академії, що призвело до відсутності додатків до третього примірника акта ревізії” ( т.1 а.с.102-105).

Даний наказ прийнято на підставі доповідної записки начальника відділу внутрішнього аудиту від 27.08.2013 року та пояснень заступника начальника відділу інспектування в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів ОСОБА_3 в рамках проведення службового розслідування (наказ про проведення службового розслідування № 357-О від 31.07.2013 року).

Службовим розслідуванням встановлено неналежне виконання посадових обов’язків заступником начальника відділу АПК та сфері використання природних ресурсів Держфінінспекції в Харківській області ОСОБА_3, в частині забезпечення якості роботи з документами при проведенні ревізії Харківської державної зооветеринарної академії, яке виразилось у відсутності додатків до третього примірника акта ревізії.

Перевіряючи правомірність винесення рішення про накладення на позивача дисциплінарної відповідальності у вигляді догани та спірного наказу, колегія суддів встановила наступне.

Згідно статті 14 Закону України “Про державну службу”, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків державним службовцем, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює, до державного службовця застосовуються дисциплінарні стягнення. До службовців, крім дисциплінарних стягнень, передбачених чинним законодавством про працю України, можуть застосовуватися такі заходи дисциплінарного впливу: попередження про неповну службову відповідність; затримка до одного року у присвоєнні чергового рангу або у призначенні на вищу посаду.

Статтею 147 Кодексу законів про працю України, в свою чергу, передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Згідно статті 149 Кодексу законів про працю України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Наказом Державної фінансової інспекції України від 14.12.2011 N 90 затверджені Методичні рекомендації щодо здійснення інспектування органами Державної фінансової інспекції України ( надалі – Методичні рекомендації), які розроблено відповідно до Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. N 550, з метою забезпечення єдиних підходів до підготовки до ревізії, її проведення, оформлення результатів та реалізації матеріалів.

Згідно з п. 5.1, 5.4 розділу V Методичних рекомендацій, документація, на яку є посилання в акті ревізії в якості додатка, є невід'ємною частиною матеріалів ревізії і має в обов'язковому порядку додаватися до акта ревізії у тій кількості, що і акт ревізії (крім пояснень посадових осіб). Оригінали взятих в ході ревізії пояснень винних осіб долучаються до першого примірника акта ревізії, який залишається в органі Держфінінспекції. До другого та третього примірників акта ревізії долучаються завірені копії відповідних пояснень. Отже, враховуючи наказ Мінфіну від 03.10.11 № 1236, виконання Методичних рекомендацій є обов'язковим до виконання.

Крім того, відповідно до абз. 1, 3 п.38 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550, акт ревізії складається у трьох примірниках: перший - для контролюючого органу, другий - для об'єкта контролю, третій - для передачі правоохоронним органам у випадках, передбачених цим Порядком та законодавством. Третій примірник акта ревізії до передачі правоохоронному органу зберігається у матеріалах ревізії.

Отже, на час складання акту за результатами ревізії в Харківській державній зооветеринарній академії від 15 червня 2012 року № 07-20/7 і формування відповідної справи ОСОБА_3 займав вже іншу посаду - головного державного фінансового інспектора.

Проте допущене позивачем порушення має характер триваючого, так як було виявлене при проведенні службового розслідування та на час винесення даного спірного наказу – не усунуто.

Матеріалами справи не підтверджено факт спонукання позивача до протиправних дій та вчинення тиску з боку керівництва Держфінінспекції в Харківській області на позивача, а саме щодо написання заяви про перехід на іншу посаду.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що наказ Держфінінспекції в Харківській області від 28.08.2013 р. № 11—Д, яким ОСОБА_3 оголошено догану “за неналежне виконання посадових обов'язків в частині забезпечення якості роботи з документами при проведенні ревізії Харківської державної зооветеринарної академії, що призвело до відсутності додатків до третього примірника акта ревізії”, винесений в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Даний наказ є виконаним і таким, що вичерпав свою дію в часі.

Також позивач вважав незаконним дії відповідача по складанню акта службового розслідування від 27.12.2013 року щодо можливих порушень законодавства в діях посадових осіб Держфінінспекції в Харківській області при проведенні ревізії Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради та його скасування.

Так, начальником Державної фінансової інспекції в Харківській області було видано наказ “Про проведення службового розслідування” від 25 жовтня 2013 року №494-О, згідно з яким з метою повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин, викладених у зверненнях, призначено службове розслідування, визначено терміни його проведення, утворено комісію у складі посадових осіб Державної фінансової інспекції в Харківській області ( т.1 а.с. 193).

Передумовою винесення даного наказу та проведення перевірки стало звернення громадянина ОСОБА_6 від 20 вересня 2013 року та заступника начальника відділу інспектування в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів ОСОБА_3 від 4 вересня 2013 року та 20 вересня 2013 року.

Результати службового розслідування викладені в акті від 27.12.2013 року ( т.1 а.с.120-125).

Проведеним розслідуванням щодо одночасної участі ОСОБА_3 у двох контрольних заходах, в ревізії Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради та ДП “ДГ “Кутузівка” НААН, порушень вимог чинного законодавства не встановлено; підстави для відображення питання щодо заподіяних збитків місцевому бюджету Харківської міської ради в сумі 180983263,67 грн. з вини посадових осіб Департаменту в акті ревізії відсутні; підтверджено обґрунтованість щодо невключення до акта ревізії Департаменту зазначених порушень фінансової дисципліни; не підтверджено факт бесіди між першим заступником начальника Державної фінансової інспекції в Харківській області ОСОБА_7 та заступником начальника відділу ОСОБА_3, що нібито відбулась 26 липня 2013 року.

Надаючи оцінку вказаним правовідносинам колегія суддів виходить з наступного.

Порядок проведення службового розслідування регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 року №950 “Про затвердження порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування”. П. 1 Порядку зазначено, що стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування може бути проведено службове розслідування у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян, у разі недодержання ними законодавства про державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, антикорупційного законодавства, порушення етики поведінки на вимогу особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри та інше.

Проведення службового розслідування, в силу приписів Постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 року №950 є правом органу державного фінансового контролю, що пов'язується з перевіркою інформації про невиконання або неналежного виконання посадовою особою під час службової діяльності вимог законодавства України, вчинення дисциплінарного правопорушення тощо. Метою даних розслідувань була перевірка питань, порушених у зверненнях, що мають значення для прийняття законного рішення, виконання обов'язку щодо проведення службового розслідування, та не порушує прав позивача.

Спірний акт службового розслідування відображує результати перевірки та є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства та документом, на підставі якого приймається відповідне рішення, отже не може бути рішенням суб’єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАСУ України, оскільки не зумовлює виникнення, зміну або припинення будь-яких прав і обов’язків для позивача. Оцінка акту перевірки можлива виключно в межах оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Враховуючи викладене, факт порушення прав позивача в зв’язку з проведенням службового розслідування та складання акта службового розслідування від 27 грудня 2013 року відсутній.

Матеріали справи свідчать, що на підставі звернень прокуратури Харківської області від 16.09.2013 р. №07/1/1-151-13 та від 19.09.2013 р. №07/1/1-1150 в період з 23.09.2013 р. по 11.10.2013 р. фахівцями Держфінінспекції в Харківській області проведено спільну перевірку окремих питань фінансово-господарської діяльності Харківської державної зооветеринарної академії (далі - ХДЗВА) за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, під час якої досліджувалися питання, порушені у зверненні громадянина ОСОБА_8 від 12.09.2013 року.

Останній контрольний захід в ХДЗВА проведено ревізійною групою, яку очолював заступник начальника відділу ОСОБА_3, відповідно до п. 2.14 Плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції України на II квартал 2012 року за період за 2011 року (акт ревізії від 15.06.2012 р. № 07-20/07).

Листом прокуратури Харківської області від 21.11.2013 р. №07/1/1-1744 вих.13 повідомлено, що зареєстроване кримінальне провадження щодо неналежного виконання посадовими особами відділу інспектування в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.

Вказані дії є наслідком неналежного виконання посадових обов'язків ОСОБА_3 та є невиконанням ним п.2.1 Посадової інструкції головного державного фінансового інспектора відділу інспектування в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів, затвердженої 20.02.2012 р. начальником Держфінінспекції в Харківській області.

Враховуючи вищевикладене, Державна фінансова інспекція в Харківській області звернулися до ректора ХДЗВА ОСОБА_9 стосовно надання інформації про проведення ревізії у ХДЗВА у 2012 році.

Як вбачається з пояснень ректора ХДЗВА ОСОБА_9, 04.09.2013 року до нього біля Харківського національного університету ім. Каразіна звернулись в минулому заступник начальника Держфінінспекції ОСОБА_6, начальник відділу АПК ОСОБА_1 (представник позивача по даній справі) та заступник начальника відділу АПК ОСОБА_3 Зазначені особи повідомили йому, що в Держфінінспекції змінилось керівництво та зазначений орган очолив ОСОБА_4 Вони повідомили, що ОСОБА_4 поставив перед собою мету замінити всіх професійних кадрів цього органу. Також повідомили, що Державною фінансовою інспекцією України відмовлено в проведенні позапланової ревізії ХДЗВА, яку хотіла провести Держфінінспекція, тому перевірити порушені питання можливо лише при позитивному рішенні суду.

Враховуючи положення абз. 2 п.1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 №950, стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування може бути проведено службове розслідування.

Враховуючи вищевикладене, на підставі наказу Державної фінансової інспекції в Харківській області від 18.12.2013 №598-0, відповідно до Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 №950 (далі за текстом – Порядок №950), комісією в складі: голови комісії - першого заступника начальника Держфінінспекції в Харківській області ОСОБА_7, начальника відділу внутрішнього аудиту ОСОБА_10, начальника відділу правової роботи ОСОБА_11, начальника відділу кадрів ОСОБА_12 проведено службове розслідування з метою дослідження інформації, яка надійшла до Держфінінспекції в Харківській області щодо неетичних дій заступника начальника відділу інспектування в агропромисловому комплексі та сфері використання ресурсів ОСОБА_3 (т.1 а.с.129-130).

Актом службового розслідування від 27.12.2013 року викладено обставини порушення етики поведінки державного службовця (т.1 а.с.131-134)

За результатами проведеного службового розслідування винесено Наказ Державної фінансової інспекції в Харківській області №15-Д від 27.12.2013 року, яким за допущений вчинок, що порочить його як державного службовця та дискредитує органи Державної фінансової інспекції України, заступнику начальника відділу інспектування в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів ОСОБА_3 оголошено догану(т.1 а.с. 137-138).

Позивачем оскаржено в адміністративному порядку дії начальника ДФІ в Харківській області, акт службового розслідування від 27.12.2013 року та наказ № 15-Д від 27.12.2013 року. За результатами розгляду скарги ДФІ України листом від 22.04.2014 року № 24-16/206 запропонувала скаржнику звернутись до судових та правоохоронних органів за захистом своїх прав (т.1 а.с.65-76)

Досліджуючи правомірність даного спірного акту службового розслідування на наказу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про державну службу” державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Згідно статті 5 вищевказаного Закону, державний службовець повинен: сумлінно виконувати свої службові обов'язки; шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, дотримуватися високої культури спілкування; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

Колегія суддів вважає, що начальник Державної фінансової інспекції в Харківській області, одержавши інформацію про ймовірні ознаки порушення нормативно-правових актів, які регулюють питання здійснення державного фінансового контролю в Україні, правомірно призначив службове розслідування з метою перевірки викладених обставин, що також свідчить про правомірність винесеного наказу.

Наказ про призначення службового розслідування за своєю правовою природою є індивідуальним актом застосування норм права (правозастосовним актом індивідуальної дії). Як вже зазначалось судом, розслідування було проведено утвореною органом державного фінансового контролю комісією, її результати оформлено відповідним актом. Це означає, що даний наказ є виконаним і таким, що вичерпав свою дію. Наказ про призначення службового розслідування як адміністративний акт, що вичерпав свою дію, не може бути скасований.

Крім того, акт службового розслідування, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою обставин, в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта службового розслідування, не є правовим документом, який встановлює відповідальність позивача, та відповідно не є актом індивідуальної дії в розумінні ч.1 ст.17 КАС України. Висновки комісії, викладені в акті службового розслідування, не породжують та не змінюють права та обов'язки Позивача.

Представник відповідача в ході розгляду справи пояснив, що вчинені позивачем порушення, які виявлені в ході службових розслідувань, були передумовою проведення атестації, результати якої викладені в наказі від 25.12.2013 р. №609-0 (т.1 а.с. 182-183)

Держфінінспекцією в Харківській області було проведено атестацію позивача, якій передувала низка заходів.

Як свідчать матеріали справи, згідно з додатком 1 до наказу Державної фінансової інспекції в Харківській області “Про проведення атестації державних службовців Держфінінспекції в Харківській області” від 30 вересня 2013 року № 450-о заступник начальника відділу інспектування в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів ОСОБА_3 мав проходити атестацію 6 листопада 2013 року об 11 годині.

Відповідно до листків непрацездатності в період з 2 вересня 2013 року по 13 грудня 2013 року ОСОБА_3 був тимчасово непрацездатним, зокрема у період з 28 жовтня 2013 року по 13 листопада 2013 року він перебував на стаціонарному лікуванні (т.1 а.с. 115-119).

8 листопада 2013 року на домашню адресу позивача було направлено телеграму, якою його повідомлено про час та дату проведення атестації відділу інспектування в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів, а саме: 14 листопада 2013 року о 10 годині.

Відповідно до листа ВАТ “Укртелеком” від 6 грудня 2013 року № 26-07-4/10, зазначену телеграму вручено ОСОБА_3 8 листопада 2013 року о 16 годині 35 хвилин особисто.

Отже, про проведення атестації позивач був повідомлений завчасно в установлені законом строки.

З матеріалів справи вбачається, що у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю начальника відділу інспектування в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсів ОСОБА_1 з 2 вересня 2013 року, характеристика на ОСОБА_3 була підготовлена 13 грудня 2013 року виконуючою обов’язки начальника зазначеного відділу ОСОБА_13 (т.1 а.с. 139-142).

Відповідно до п.9 Положення №1922( затвердженого Постановою ПКМУ від 28 грудня 2000 р.), службова характеристика містить аналіз виконання ОСОБА_3 посадових обов'язків; відомості про обсяг, якість, своєчасність і самостійність виконання роботи, ділові якості (ініціативність, відповідальність), стосунки з колегами, знання та користування державною мовою під час виконання службових обов'язків, інформацію про підвищення кваліфікації тощо.

До характеристики ОСОБА_3 включено інформацію щодо показників порушень фінансової дисципліни, які виявлені ним в 2012-2013 роках, інформацію щодо оголошення йому догани відповідно до наказу Держфінінспекції від 28.08.2013 р. №11-Д, інформацію про неналежне виконання ОСОБА_3 в 2012 році посадових обов'язків при проведенні ревізії Харківської державної зооветеринарної академії (далі за текстом -ХДЗВА), яка на той час була відома та стала предметом дослідження під час службового розслідування, інформація про недотримання етики державного службовця ОСОБА_3 у відношенні посадових осіб Держфінінспекції в Харківській області в частині перешкоджання проведення спільної перевірки, яка отримана 01.11.2013 р. від ректора ХДЗВА ОСОБА_9, інформацію щодо недотримання законодавства ОСОБА_3 при підготовці до Державної податкової служби у Харківській області листа від 16.08.2012 р. №07-15/12048 щодо виявлення під час проведення ревізії Головного управління Держкомзему в Харківській області майна з ознаками безхазяйного. За характеристикою ОСОБА_3 відповідає займаній посаді заступника начальника відділу за умови виконання рекомендацій щодо суттєвого покращення роботи в частині якісного та результативного проведення контрольних заходів, якісного здійснення діловодних процесів та безумовного дотримання етики поведінки державного службовця.

Згідно з актом “Про погодження ОСОБА_3 з інформацією, викладеною у характеристиці” від 16 грудня 2013 року № 3 позивачу його характеристика була надана для ознайомлення в перший день виходу після тимчасової непрацездатності 16 грудня 2013 року в кабінеті голови атестаційної комісії ОСОБА_7 та в присутності членів комісії. В протоколі зазначено, що ОСОБА_3 з характеристикою ознайомився, проте відмовився її підписувати (т.1 а.с. 169). Заяви, зауваження, додаткові відомості від ОСОБА_3 щодо проведення атестації не надійшли.

За результатами атестації, на підставі всебічного аналізу виконання основних обов'язків, результативності роботи, у зв'язку з відсутністю належних знань у сфері здійснення державного фінансового контролю, у відповідності з п. 11 Положення №1922 (затвердженого Постановою ПКМУ від 28 грудня 2000 р.), комісією прийнято рішення щодо невідповідності займаній посаді ОСОБА_3 Від підписання атестаційного листа ОСОБА_3 відмовився.

У зв'язку з надходженням скарги ОСОБА_3 на дії атестаційної комісії (вхідний номер від 26.12.2013 р. №Г5-136), яка одночасно направлена на адресу Держфінінспекції України, у відповідності з вимогами п.13 Положення №1922, проведено повторну атестацію ОСОБА_3 27.12.2013 року (т.1 а.с.45-51).

Результати атестації затверджені наказом Держфінінспекції у Харківській області від 27.12.2013 р. №612-о (т.1 а.с. 167-168).

На повторній атестації 27.12.2013 р., на підставі всебічного аналізу виконання посадових обов'язків, результативності роботи, як такий, що не володіє належними знаннями у сфері здійснення державного фінансового контролю, за рішенням комісії ОСОБА_3 не відповідає займаній посаді та за рекомендацією комісії запропоновано звільнити ОСОБА_3 за п.2 ст.40 КЗпП України.

Держфінінспекцією України водночас направлено лист про розгляд скарги позивача № 24-16/51 від 27.01.2014 року ( т.1 а.с.52).

Позивачем подано повторну скаргу до Держфінінспекції України на рішення атестаційної комісії та рішення № 24-16/51 від 27.01.2014 року, у відповідь на яке останньою надано відповідь від 01.04.2015 року № 24-16/163, що викладені питання були вирішені раніше (т.1 а.с.53-64)

Матеріали справи містять низку звернень позивача до ДФІ України на дії та рішення відповідача, на які останньому надано вмотивовані відповіді .

Крім того Пунктом 1 Положення № 1922 (затвердженого Постановою ПКМУ від 28 грудня 2000 р.) передбачено, що з метою підвищення ефективності діяльності державних службовців та відповідальності за доручену справу в державних органах один раз на три роки проводиться їх атестація, під час якої оцінюються результати роботи, ділові та професійні якості, виявлені працівниками при виконанні службових обов'язків, визначених типовими професійно-кваліфікаційними характеристиками посад і відображених у посадових інструкціях, що затверджуються керівниками державних органів відповідно до Закону України “Про державну службу” та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пункту 6 Положення № 1922 термін і графік проведення атестації затверджуються наказом керівника і доводяться до відома державних службовців, які атестуються, не пізніше ніж за місяць до проведення атестації.

Згідно пункту 9 Положення № 1922 на кожного працівника, який підлягає атестації, складається службова характеристика, що підписується його безпосереднім керівником, затверджується керівником вищого рівня і подається до комісії не пізніше ніж за тиждень до проведення атестації. Державний службовець ознайомлюється із службовою характеристикою до атестації під час співбесіди з безпосереднім керівником. У разі незгоди з відомостями, викладеними у службовій характеристиці, державний службовець може подати до комісії відповідну заяву, обґрунтування, додаткові відомості щодо своєї службової діяльності.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що рішення атестаційної комісії не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, оскільки є носієм інформації про відповідність чи не відповідність певним критеріям, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення, а тому оцінка зазначеного рішення, в тому числі й оцінка дій службових осіб органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішень, прийнятих на підставі таких актів (довідок).

Відповідно до матеріалів справи, Державною фінансовою інспекцією в Харківській області, на підставі п. 11 ст.10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”, 16.05.2014 року за вихідним 24-25/5354 на адресу Національного університету “Юридична академія України ім. Ярослава Мудрого” направлено запит про надання наукового висновку щодо правомірності застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани ОСОБА_3 із зазначенням підстав його притягнення.

Відповідно до ч.2 ст. 11 Закону України “Про інформацію” до конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.

Таким чином, в запиті Держфінінспекції в Харківській області від 16.05.2014 р. №24-25/5354 до Національного університету “Юридична академія України імені ОСОБА_5”, не встановлено інформації яка Законом віднесена до конфіденційної.

Враховуючи викладене, колегією судів не встановлено підстав для задоволення позову в цій частині.

Спірні правовідносини виникли внаслідок незаконного, на думку позивача тиску, який полягав у проведенні численних службових розслідувань, несвоєчасним наданням документів, порушення конституційних прав, спонукання позивача до протиправних дій, що в свою чергу слугували підставами для застосування до позивача заходів дисциплінарного стягнення з порушенням норм діючого законодавства України. Позивачем в ході розгляду справи не було належним чином доведено факт порушення його прав та інтересів, його твердження спростовані матеріалами справи, натомість відповідач у спірних правовідносинах діяв виключно в рамках закону. Отже, звільнення ОСОБА_3 відбулось на підставі достатніх для цього мотивів.

Крім того, на час звільнення, позивач працював на посаді провідного державного аудитора відділу операційного аудиту. На дану посаду був переведений за власноручно написаною заявою від 27.12.2013 р., згідно з наказом Держфінінспекції в Харківській області від 30.12.2013 р. №613-0.

За таких обставин, враховуючи приписи ст. 32 Кодексу Законів про працю України, відсутні підстави для поновлення позивача на посаді заступника начальника відділу інспектування в агропромисловому комплексі та сфері використання природних ресурсі, оскільки результатами проведених атестацій було зроблено висновок про невідповідність ОСОБА_3 даній посаді. ОСОБА_3 за власним бажанням перейшов на іншу посаду.

Статтею 56 Конституції України передбачено право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Відповідно до п.п. 3, 4, 9 постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин

Позовні вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки представником позивача не надано будь-яких вмотивованих пояснень щодо сум таких вимог та доказів, на їх обґрунтування.

Крім того, дані позовні вимоги заявлені разом з іншими, щодо визнання дій та рішень відповідачів протиправними, оскільки позивач вважав, що внаслідок таких дій поніс відповідні матеріальні збитки та моральні страждання. Судовим розглядом доведено, що відповідач діяв в рамках закону. Думка позивача з цього приводу є суб’єктивною та по суті не може бути вирішена окремо в порядку адміністративного судочинства без визнання дій, які призвели до таких наслідків, неправомірними. Дана позиція суду безпосередньо узгоджена з роз’ясненнями, викладеними у п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 27.03.1992 р. № 6 “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”.

Позивач ОСОБА_3 вже намагався в судовому порядку по інший справі поновитись на посаді в органі ДФІ, але рішенням суду апеляційної інстанції в задоволенні позову було відмовлено (Постанова Харківського апеляційного суду від 27 серпня 2015 року по справі № 820/1236/15) ( т.4 а.с.54 ).

Крім того в ході розгляду справи встановлено, що позивач звільнився с органу ДФІ за власним бажанням, та згідно пояснень представника позивача працевлаштувався на роботу в ДПІ у Київському районі м. Харкова.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Постанова суду першої інстанції від 01.10.2015 року не відповідає вимогам ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підлягає скасуванню з підстав, визначених п.4, ч.1 ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 01.10.2015р. по справі № 820/12713/14 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Державної фінансової інспекції в Харківській області про скасування наказу, акту, рішення, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_14

Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_15 ОСОБА_16

Повний текст постанови виготовлений 25.12.2015 р.