Справа №2 – 499/2009
Р ІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2009 року м. Галич
Галицький районний суд Івано – Франківської області в складі:
головуючого судді Клюби В. В.
секретаря Томин Л. В.
з участю: позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Галичі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про втрату права користування житловим приміщенням, -
установив :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом і просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житлом – квартирою №57 по вул. Гнатюка, 2 у м. Бурштині Галицького району. Позивач посилається на ті обставини, що є власником квартири, в якому зареєстрований відповідач. Відповідач є її колишній чоловіком, з яким вона розірвала шлюб і в травні 2008 року відповідач забрав свої речі і пішов проживати до своїх батьків у м. Івано – Франківську. Реєстрація відповідача у квартирі створює їй перешкоди у користуванні житлом. Оскільки відповідач не проживає у квартирі без поважних причин понад встановлений ст. 71 Житлового кодексу України строк, він втратив право користування житлом.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримала і просить задовольнити з викладених у позовній заяві підстав, а також пояснила, що відповідач не проживає у квартирі з травня 2008 року, хоча йому перешкоди не створювалися. Квартира потрібна їй та малолітньому синові для проживання.
Відповідач позову не визнав і пояснив, що він має спільні з позивачем кредит, а також він має частку у квартирі, оскільки тривалий час проживав і вкладав кошти у квартиру.
Заслухавши в судовому засіданні доводи сторін та дослідивши докази по справі суд вважає, що позовні вимоги підставні і підлягають до задоволення.
Судом встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1, у якій проживають позивач та її малолітній син, ОСОБА_3 і вони є зареєстрованими у вказаній квартирі. Також на даний час відповідач, який є колишній чоловіком позивача, також зареєстрований у вказаному житлі, проте відповідач в зв’язку із припиненням шлюбних стосунків у квартирі не проживає із травня 2008 року. При цьому відповідач не проживає в житловому приміщенні без поважних причин, оскільки позивач та інші особи, які проживають у будинку, не чинять йому перешкод в користуванні житлом.
Наведені факти підтверджуються поясненням сторін; Ордером на жиле приміщення №108 А, виданим 27 квітня 2000 року; довідкою комунального підприємства «Житловик» №931 від 07 травня 2009 року; Свідоцтвом про право власності, виданим 21 січня 2004 року Бурштинською міською радою та Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08 лютого 2004 року; Свідоцтвом про народження І – НМ №204420 від 20 лютого 2004 року та Свідоцтвом про розірвання шлюбу І – НМ №031647 від 31 жовтня 2008 року; актами обстеження умов проживання комісії комунального підприємства «Житловик» від 01 грудня 2008 року, 26 лютого та 05 травня 2009 року, які зокрема стверджують доводи позивача про відсутність відповідача по місцю постійного проживання без поважних причин понад встановлений ст. 71 Житлового кодексу України строк.
Відповідно до ст. 72 Житлового кодексу України відсутність відповідача за місцем постійного проживання понад встановлений ст. 71 Житлового кодексу України шестимісячний строк є підставою для визнання відповідача таким, що втратив право користування вказаним житлом.
Згідно із ст. 156 Житлового кодексу України припинення сімейних відносин з власником квартири не позбавляє особу права користування житлом.
При цьому згідно із ст. 163 Житлового кодексу України у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім’ї в будинках приватного житлового фонду за ними зберігається займане житлове приміщення у випадках і у межах строків, установлених ст. 71 ч. 1 п. п. 1, 5, ч. 3, 4 Житлового кодексу України.
Факт відсутності понад встановлений ст. 71 Житлового кодексу України строк, підтвердив в судовому засіданні сам відповідач, не довівши створення йому перешкод у користуванні житлом.
Тобто в судовому засіданні доводи позивача щодо втрати права на житло відповідачем підтвердилися.
При цьому судом не враховуються доводи відповідача щодо його права на частку квартири і відповідно права на користування нею, оскільки суду не представлено правовстановлюючих документів на підтвердження цих обставин, а Свідоцтво про право власності позивача на квартиру, яке не оспорене і не визнане у встановленому порядку недійсним, спростовує ці доводи.
В зв’язку з цим суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.
На підставі вищевикладеного, ст. ст. 71, 72, 163, 191 Житлового кодексу України, керуючись ст. ст. 209, 213 – 215, 223 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
ОСОБА_2 визнати такими, що втратив право користування житлом – квартирою №57 по вул. Гнатюка, 2 у м. Бурштині Галицького району Івано – Франківської області, яка належить на праві власності ОСОБА_1.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набуває законної сили після закінчення цього строку.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційна скарга на рішення подаються до Апеляційного суду Івано – Франківської області через Галицький районний суд.
Головуючий: