Судове рішення #5277011

                                                                    Справа №2 – 245/2009

                                                                                                                                             

                                                                     

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ

(заочне)

25 травня 2009 року                                                      м. Галич

Галицький районний суд ОСОБА_1 – Франківської області в складі:

                    головуючого              судді                       Клюби В. В.

                    секретаря                                                   Залеської С. І.

з участю:   представника позивача                           ОСОБА_1

                                             

розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в залі суду в місті Галичі справу за позовом приватного підприємства «Карпати – Холод» до ОСОБА_2 про стягнення заподіяної матеріальної шкоди, -

встановив:

              Приватне підприємство «Карпати – Холод» звернулося до суду з позовом і просило стягнути із ОСОБА_2  у користь підприємства заподіяну відповідачем шкоду в сумі 20 303 гривні 52 коп., посилаючись на ті обставини, що  відповідач працював у позивача комірником і був матеріально – відповідальною особою згідно з укладеним договором. В ході проведеної інвентаризації було виявлено нестачу товарно – матеріальних цінностей на вказану суму. Обставини, викладені у акті інвентаризації, підтвердив сам відповідач, написавши відповідну розписку. Незважаючи на неодноразові звернення, відповідач не відшкодовує заподіяну шкоду.

               В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і пояснив, що відповідач у трудових відносинах із позивачем і підписав договір про повну матеріальну відповідальність. Підприємством у жовтні 2005 року проведено інвентаризацію товарно – матеріальних цінностей, в ході якої було виявлено нестачу на суму 20 303 гривні 52 коп.. Даний факт відповідач підтвердив написаною власноручно розпискою. Крім цього на неодноразові звернення відповідач обіцяв повністю покрити заподіяну шкоду. В подальшому відповідача було звільнено з роботи за власним бажанням і після звільнення відповідач на звернення керівництва також обіцяв відшкодувати заподіяну підприємству шкоду. Тому просить поновити пропущений річний строк давності та задовольнити позовні вимоги.    

              Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча був у встановленому порядку відповідно до ст. 74 ч. 9 ЦПК України повідомленим про час та місце розгляду справи. При цьому відповідач не повідомив суд про причини неявки та від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи без його участі. В зв’язку з цим справа розглядається відповідно до ст. ст. 224, 225 ЦПК України.    

              Заслухавши в судовому засіданні доводи представника позивача, дослідивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

              Судом встановлено, що відповідач перебував у трудових правовідносинах з позивачем, а також на підставі договору відповідач є матеріально відповідальною особою. В ході проведеної контрольної перевірки інвентаризації цінностей на складі готової продукції ПП «Карпати – Холод» у матеріально – відповідальної особи ОСОБА_2 виявлено нестачу товарно – матеріальних цінностей в сумі 20 303 гривні 52 коп., які відповідач згідно розписки зобов’язувався відшкодувати.  

              Наведені факти підтверджуються в судовому засіданні поясненнями представника позивача; наказами приватного підприємства «Карпати – Холод» №78 від 01 серпня 2005 року та №155/1 від 01 березня 2007 року; Договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність завідуючого складом; Актом контрольної перевірки інвентаризації цінностей на складі готової продукції ПП «Карпати – Холод» від 01 жовтня 2005 року; розпискою ОСОБА_2 від 14 жовтня 2005 року.

                Тобто відповідач, перебуваючи у трудових стосунках із позивачем, будучи матеріально – відповідальною особою, своїми діями заподіяв шкоду підприємству внаслідок нестачі товарно – матеріальних цінностей.

               Відповідно до ст. 132 Кодексу законів про працю України за шкоду, заподіяну підприємству при виконанні трудових обов’язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність в розмірі прямої дійсної шкоди. Згідно із ст. 134 п. 1 Кодексу законів про працю України працівники несуть повну матеріальну відповідальність  у випадку, якщо між працівником і підприємством  відповідно до ст. 135 – 1 Кодексу законів про працю України укладено письмовий договір про повну матеріальну відповідальність. В свою чергу ст. 135 – 1 Кодексу законів про працю України передбачено, що письмові договори про повну матеріальну відповідальність можуть укладатися з працівником, який займає посади або виконує роботи, безпосередньо пов’язані із зберіганням, обробкою, продажем, перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей.

              Тобто  в даному випадку відповідач несе повну матеріальну відповідальність за заподіяну позивачу шкоду внаслідок нестачі товарно – матеріальних цінностей.

               Згідно ст. 233 Кодексу законів про працю України для звернення власника або уповноваженого органу до суду з питань стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної шкоди. Відповідно до ст. 234 Кодексу законів про працю України  у разі пропуску з поважних причин строків, встановлених ст. 233 Кодексу законів про працю України, суд може поновити строк.

               В судовому засіданні позивач посилається, як на причини пропуску строку давності звернення до суду, вчинення відповідачем дій, спрямованих на покриття заподіяної шкоди, зокрема: на розписку та на те, що відповідач зобов’язувався відшкодувати шкоду.

               Тому суд враховує ці доводи представника позивача як підстави для поновлення пропущеного строку давності звернення до суду, передбаченого ст. 233 Кодексу законів про працю України.  

               Крім цього відповідач у встановлений судом строк не подав письмових заперечень проти позову та представив докази, які б спростовували доводи позивача.

               Таким чином з відповідача слід стягнути суму збитків внаслідок нестачі.

               Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути судові витрати, зокрема сплачений судовий збір в сумі 203 гривні 04 коп., 30 гривень сплачених витрат з інформаційно – технічного забезпечення розгляду цивільних справ, а також понесені позивачем витрати на оплату повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, яке у відповідності до ст. 74 ч. 9 ЦУПК України було розміщено у друкованому засобі масової інформації в сумі 144 гривні.

               На підставі  вищевикладеного,  ст. ст. 130, 134, 135 – 1, 233, 234 Кодексу законів про працю України України, ст. ст. 79, 81, 88, 209, 213 - 215, 223, 226 – 228, ЦПК України, суд, -

вирішив:

               Поновити приватному підприємству «Карпати – Холод» строк давності звернення до суду з позовом про відшкодування заподіяної працівником при виконанні трудових обов’язків шкоди.

   Позов задовольнити.

               Стягнути із ОСОБА_2 в користь приватного підприємства «Карпати – Холод» 20 303 гривні 52 коп. шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов’язків, 203 гривні 04 коп. сплаченого судового збору, 30 гривень сплачених витрат з інформаційно – технічного забезпечення розгляду цивільних справ, 144 гривні витрат на оплату повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, розміщене у відповідності до ст. 74 ч. 9 ЦПК України у друкованому засобі масової інформації.

                Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

                У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набуває законної сили після закінчення цього строку.

      Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

      Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду ОСОБА_1 – Франківської області через Галицький районний суд.

       Протягом десяти днів з часу отримання копії заочного рішення, відповідачем може бути подана до Галицького районного суду заява про перегляд заочного рішення суду.

               

                    Головуючий:                                                  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація