ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2015 р.                               Справа № 809/581/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мигалюка Ю.В.,

секретаря Ткачук О.П.,

за участю сторін:

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

третьої особи: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ПАТ "Укртрансгаз" в особі Долинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "ПРИКАРПАТТРАНСГАЗ" до Територіальної державної інспекції з питань праці в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування пунктів 1 і 2 припису №09-10-037/10-9 від 14.01.2014 р.,-

В С Т А Н О В И В:

          ПАТ “Укртрансгаз” в особі Долинського лінійного виробничого управління газопроводів філії “Управління магістральних газопроводів “ПРИКАРПАТТРАНСГАЗ” звернулося до суду з адміністративним позовом до Територіальної державної інспекції з питань праці в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування пунктів 1 і 2 припису №09-10-037/10-9 від 14.01.2014 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки припису необґрунтовані, не відповідають вимогам чинного законодавства України, є протиправними, а тому підлягають скасуванню. Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та вказали що судами різних інстанцій, в тому числі і Верховним судом України вже висловлена позиція по аналогічних справах. Крім цього, на даний час існує рішення суду апеляційної інстанції, що набрало законної сили щодо вирішення справи по ОСОБА_4 Просили позов задовольнити.

          Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила, суду пояснила, що під час проведення перевірки позивача було встановлено порушення ст. 16 Кодексу законів про працю України, ч. 3 ст. 5 Закону України “Про колективні договори і угоди” в колективному договорі ПАТ “Укртрансгаз” на 2013-2015 р., який поширюється на працівників Долинського ЛВУМГ, в п. 4.3 абзац 2 встановлено умови, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, порушення вимог ст.100 Кодексу законів про працю України – працівникам Долинського ЛВУМГ філії УМГ “Прикарпаттрансгаз”, не встановлено підвищена оплата праці, та інші порушення. При проведенні перевірки чітко було дотримано законодавство, яке визначає основні принципи і порядок здійснення державного нагляду.

Третя особа ОСОБА_4 в судове засідання не з”явився, на адресу суду подав клопотання про відкладення розгляду справи з мотивів хвороби.

          Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані докази, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими і підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Згідно матеріалів справи в Долинському лінійному виробничому управлінні магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів “Прикарпаттрансгаз” першим заступником начальника Територіальної державної інспекції з питань праці в Івано-Франківській області ОСОБА_3 була проведена позапланова перевірка додержання суб"єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов"язкове державне соціальне страхування.

Перевірка проведена за дорученням Долинської міжрайпрокуратури від 19.12.2013 року № 98-4512 за зверненням депутата Долинської районної ради ОСОБА_4.

Результати перевірки відображені в акті перевірки від 14.01.2014 року, та винесеному на його основі припису за № 09-10-037/10-9 від 14.01.2014 року.

За результатами перевірки, на підставі наданих для перевірки документів, було встановлено порушення, позначені такими пунктами:

1) статті 16 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) і частини третьої статті 5 Закону України "Про колективні договори і угоди" - в частині встановлення в пункті 4.3 колективного договору умови, що погіршує порівняно з чинним законодавством становище працівників, а саме: умови про те, що якщо працівникам, які працюють в структурних підрозділах, розташованих на території населених пунктів, що мають статус гірських, у колективному договорі встановлено місячні тарифні ставки (посадові оклади), розміри яких перевищують установлені в галузевій угоді більш ніж на 25%, такі тарифні ставки (посадові оклади) додатковому підвищенню не підлягають;

2)статті 100 КЗпП - в частині виплати інженеру-енергетику служби енерговодопостачання ОСОБА_4 посадового окладу без підвищення на 25%;

3) частини першої та другої статті 115 КЗпП, частини першої статті 24 Закону України "Про оплату праці" - щодо несвоєчасної виплати заробітної плати.

Результати перевірки відображені в акті перевірки від 14.01.2014 р. № 09-01-037/10 та приписі від 14.01.2014 р. № 09-10-037/10-9 з вимогою усунути вказані три порушення, про що письмово поінформувати відповідача у строк до 14.02.2014 р.

Вирішуючи вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування пунктів 1 і 2 припису №09-10-037/10-9 від 14.01.2014 р. суд зазначає наступне.

Пільги громадянам, із статусом особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, на час виникнення спірних правовідносин, були визначені у статті 6 Закону України від 15.02.1995 р. № 56/95-ВР "Про статус гірських населених пунктів в Україні".

Зокрема, частиною першою цієї статті визначено, що умови оплати праці осіб, які працюють у гірських районах, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За змістом пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 р. № 648 "Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах" на підприємствах, в установах, організаціях та військових частинах, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, тарифні ставки і посадові оклади працівників, визначені генеральною, галузевими та регіональними угодами як мінімальні гарантії в оплаті праці, а також встановлені за рішенням Кабінету Міністрів України або за його дорученням, підвищуються на 25 відсотків.

У разі коли підприємство, установа, організація розташовані за межами населеного пункту, якому надано статус гірського, але мають філії, представництва, відділення, інші відокремлені підрозділи і робочі місця в населених пунктах, що мають статус гірських, тарифні ставки та посадові оклади працівників, які постійно в них працюють, також підлягають підвищенню на 25 відсотків.

Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).До мінімальної заробітної плати не включаються доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати (частини перша, друга статті 95 КЗпП).

Згідно з частинами першою і третьою статті 96 КЗпП основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Відповідно до частини другої статті 97 КЗпП форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород в силу частини третьої статті 97 КЗпП встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Згідно зі статтею 16 КЗпП і частиною третьою статті 5 Закону України "Про колективні договори і угоди" умови колективного договору, що погіршують порівняно з чинним законодавством і угодами становище працівників, є недійсними.

Таким чином, оплата праці працівників підприємств, що розташовані на території населених пунктів, яким надано статус гірських, повинна визначатись з дотриманням норм і гарантій, передбачених трудовим законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами, в тому числі з урахуванням встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 р. № 648 підвищення на 25% тарифних ставок і посадових окладів, встановлених генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Як встановлено судом, в період виникнення спірних правовідносин на працівників Долинського ЛВУМГ поширювались умови Галузевої угоди на 2012-2014роки, укладеної між Міністерством енергетики і вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" і профспілкою працівників нафтової і газової промисловості, та Колективного договору на 2013-2015роки, укладеного між ПАТ "Укртрансгаз" в особі Голови Правління (роботодавцем) та Радою Голів Профкомів ПАТ "Укртрансгаз" (від імені трудового колективу).

Згідно статті 97 КЗпП України та ч.1 ст.15 Закону України «Про оплату праці» форми і системи оплати праці, норми праці, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Пунктом 2.20 Галузевої угоди між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» і профспілкою працівників нафтової і газової промисловості України на 2012-2014 роки передбачено, що мінімальний розмір тарифної ставки робітника першого розряду основного виробництва за місячну норму робочого часу встановлюється у розмірі не менше 135 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, для робітників наскрізних та інших професій - у розмірі не менше 120 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом. У разі встановлення під час дії Угоди нового розміру мінімальної заробітної плати шрифт ставки /посадові оклади/, розраховані відповідно до п. 2.20 Угоди, в обов'язковому порядку підвищуються з часу набрання чинності Законом України, яким встановлено нову величину мінімальної заробітної плати.

Відповідно до п. 4.3 Колективного договору ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» на 2013-2015 роки місячні тарифні ставки (посадові оклади) працівників, які працюють в структурних підрозділах, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, підвищуються на 25 відсотків. Якщо цим працівникам, відповідно до Колективного договору, встановлено місячні тарифні ставки (посадові оклади), розміри яких перевищують установлені в Галузевій угоді більш ніж на 25 відсотків, такі тарифні ставки (посадові оклади) додатковому підвищенню не підлягають.

У Додатку 2 до Колективного договору ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» визначені коефіцієнти співвідношень посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців до мінімальної тарифної ставки. Зокрема, встановлено, що місячні посадові оклади керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців апарату і підрозділів при апараті товариства, філій, у тому числі «УМГ «ПРИКАРПАТТРАНСГАЗ», визначаються у розмірі не менше 135 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої законом, помноженої на коефіцієнти співвідношень посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців до мінімальної тарифної ставки апарату і підрозділів при апараті Товариства.

Судом встановлено, що відповідно до Колективного договору на

2013-2015 роки розрахунок заробітної плати, наприклад інженеру-енергетику служби енерговодопостачання - посадовий оклад з 01.12.2013 р. встановлений в розмірі 4 818 грн. (1 218 грн. (розмір мінімальної заробітної плати) х 1,35 (коефіцієнт підвищення посадових окладів (тарифних ставок) відповідно до Колективного договору) х 2,93 (коефіцієнт співвідношення посадового окладу до мінімальної заробітної плати) = 4 818 грн.

Відповідно до Галузевої угоди на 2012-2014 роки: 1 218 грн. (розмір мінімальної заробітної плати) х 1.35 ( коефіцієнт підвищення посадових окладів (тарифних ставок) відповідно до Галузевої угоди) х 2.24 (коефіцієнт співвідношення посадового окладу до мінімальної заробітної плати) х 25% (збільшення на 25 відсотків за роботу в гірських районах, що передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.1998 № 648) = 4 604 грн.

Таким чином, у штатному розписі працівників Долинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "ПРИКАРПАТТРАНСГАЗ" Публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" встановлені посадові оклади, розраховані на підставі Додатку 2 до Колективного договору ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» на 2013-2015 роки шляхом множення 135 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на відповідні коефіцієнти співвідношень посадових окладів керівників, професіоналів, фахівців і технічних службовців до мінімальної тарифної ставки апарату, які фактично перевищують мінімальні гарантії, закріплені вказаною вище Галузевою угодою більше ніж на 25 відсотків.

А тому суд приходить до висновку, що останні підвищенню на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 року № 648 "Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах» не підлягають, оскільки згідно галузевої угоди з урахуванням 25% підвищення працівник мав би оклад 4 604 грн., а не 4 818 грн., який і був встановлений позивачем у штатному розписі, що навпаки покращує становище працівника, а не погіршує.

При цьому, судом не приймається посилання представника відповідача на те, що якщо тарифні ставки та оклади, що встановлені колективними договорами перевищують розміри встановлені законодавством, галузевою угодою то підвищенню підлягає лише частина тарифної ставки (окладу), оскільки такої норми не містилося у постанові Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 року № 648 станом на час винесення припису.

Судом встановлено, що рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області, яке набрало законної сили 09.06.2015 року згідно ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області третій особі ОСОБА_4 в задоволенні позову щодо виплати заборгованості по заробітній платі в розмірі 25% до посадового окладу за роботу в гірській місцевості відмовлено.

Окрім того, суд звертає увагу на наявність практики що склалась судами різних інстанцій, на які посилаються представники позивача та аналогічні спори, висновки яких викладені зокрема і в постанові Верховного суду України від 06.02.2013 року у справі №6-151 цс 12.

При проведенні перевірки порушення процедури її проведення судом не встановлено.

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, а позов підлягає до задоволення.

          На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

                                         ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Визнати протиправними та скасувати пункти 1 та 2 припису Територіальної державної інспекції з питань праці в Івано-Франківській області № 09-10-037/10-9 від 14.01.2014 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

          Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Постанова складена в повному обсязі 28.12.2015 року.

          Суддя                              (підпис)                                         Мигалюк Ю.В.