Судове рішення #5276490

                                                                                                                Справа № 2-203/2009 р.

                                                         Р І Ш Е Н Н Я

                                                    ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

7 травня 2009 року                                                        Білоцерківський міськрайонний суд

                                                      Київської області

                  в складі: головуючого – судді Голуб А.В.

                                  при секретарі Черкас Л.В., Бондаренко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Біла Церква в залі суду №4 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Фастівсь-кої сільської ради, третя особа Управління земельних ресурсів у Білоцерківському районі про визнання державних актів на право власності на земельні ділянки недійсними, визнан-ня рішення Фастівської сільської ради від 18.07.2006 року недійсним,-

                                                          в с т а н о в и в:    

                  Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2., посилаючись на те, що він та відповідачка ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі і під час спільно-го проживання за спільні кошти вони придбали жилий будинок АДРЕСА_1, який розташований на придбаній ними земельній ді-лянці площею 0,1977 га та 0.0705 га. Згідно ухвали Білоцерківського міськрайонного суду від 06.06.2007 року за позивачем було визнано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, який розташований на земельній ділянці загальною площею 0,2682 га. 28.07.2008 року на ім”я ОСОБА_2. були видані державні акти на цю земельну ділянку, що є незаконним і безпідставним. Позивач просив в судовому по-рядку державні акти на право власності на земельні ділянки площею 0,1977 га та 0,0705 га, які розташовані в АДРЕСА_1 видані 28.07.2008 року на ім”я ОСОБА_2, визнати недійсними та визнати за пози-вачем право власності на ці земельні ділянки, оскільки були порушені його права власни-ка будинку та публічний порядок.

                  Ухвалою суду від 25.03.2009 року було закрито провадження по справі в части-ні позову ОСОБА_1. до ОСОБА_2., Фастівської сільської ради про визнання за ОСОБА_1 права власності на земельні ділянки площею 0,1977 та 0,0705 га які роз-ташовані  в АДРЕСА_1 у зв”язку з відмовою позивача від позову.            

                  В судовому засіданні позивач надав до суду додаткову позовну заяву в якій за-явив позовні вимоги і до Фастівської сільської ради та  просив, крім визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки площею 0,1977 га та 0,0705 га, які розташовані в АДРЕСА_1 виданих 28.07. 2008 року на ім”я ОСОБА_2, визнати ще й недійсним рішення 2 сесії 5 скликання Фастівської сільської ради від 18 липня 2006 року №2-21 в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельних ділянок площею 0,0705 га та 0,1977 га. По-зивач та його представник в судовому засіданні також уточнили підстави позову ОСОБА_1 та вказували на те, що вказаними правочинами було порушено публічний по-рядок ст. 228 ЦК України, а саме були порушені вимоги ст. ст. 21, 373,377, 378 ЦК Укра-їни та ст. 120 ЗК України, оскільки вказаними рішенням та державними актами було за-кріплено право власності за ОСОБА_2 на земельні ділянки, які розташовані по АДРЕСА_1 і прийняттям вказаних рішення та державних актів було порушено законні права ОСОБА_1, який являється власником домоволодіння АДРЕСА_1, на корис-тування земельною ділянкою під вказаним будинком та для обслуговування останнього.

                  Позивач та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримали доповнені та уточнені позовні вимоги позивача.

                  Відповідачка та її представники позов не визнали.

                  Представник Фастівської сільської ради позов визнав частково.

                  Представник Управління земельних ресурсів у Білоцерківському районі позов підтримала частково.  

                  Заслухавши пояснення учасників процесу, покази свідків, дослідивши матеріа-ли цивільної справи № 2-3362 за 2007 рік та матеріали справи, суд вважає, що позов є без-підставний і до задоволення не підлягає.

                  В судовому засіданні було встановлено, що ухвалою Білоцерківського міськра-йонного суду від 06.06.2007 року по цивільній справі № 2-3362 за 2007 рік за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про конкретний розподіл жит-лового будинку та спільного майна подружжя було затверджено мирову угоду відповідно до якої за ОСОБА_1 було визнано право особистої власності на житловий будинок з господарчими спорудами №138 вартістю 7 500 гривень, який розташований на земельній ділянці площею 0,1977 га по вулиці Радянській в селі Фастівка Білоцерківського району Київської області, який був зареєстрований на підставі договору купівлі-продажу на ім”я ОСОБА_2. Наведене підтверджується матеріалами цивільної справи за №2-3362 за 2007 рік.

                  Також в судовому засіданні було встановлено, що 18.07.2006 року другою се-сією п”ятого скликання Фастівської сільської ради Білоцерківського району було прий-няте рішення “Про затвердження матеріалів інвентаризації і передачу земельних ділянок у власність” де було вирішено затвердити матеріали інвентаризації земельних діянок в на-селеному пункті Фастівка проведеної ОСОБА_4 загальною площею 962383 га ( згідно додатку) та було затверджено безкоштовно у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового фонду і господарських структур та ведення особистого се-лянського господарства (згідно додатку). В додатку до вказаного рішення було зазначено також і прізвище ОСОБА_2. АДРЕСА_1 земельні ділянки розмі-ром 0,1977 га та 0,0705 га. Наведене підтверджується копією вказаного рішення.    

                  В судовому засіданні також було встановлено, що на підставі рішення 2-ї сесії 5 скликання Фастівської сільської ради від 18.07.2006 р. №2-21 було видано 28.07.2008 року державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №652184 на ім"я ОСОБА_2 яка проживає в АДРЕСА_2 на земельну ділян-ку площею 0,0705 га яка розташована АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку.

                  Крім вказаного, в судовому засіданні було встановлено, що на підставі рішення 2-ї сесії 5 скликання Фастівської сільської ради від 18.07.2006 р. №2-21 було видано 28. 07.2008 року державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД №652183 на ім"я ОСОБА_2 яка проживає в АДРЕСА_2 на зе-мельну ділянку площею 0,1977 га яка розташована АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства.

                  Вказане підтверджується вищевказаними державними актами.

                  Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на на-буття, зміну або припинення цивільних прав та обов”язків. Правочини можуть бути одно-сторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особа-ми. Односторонній правочин може створювати обов”язки лише для особи, яка його вчи-нила.  

                  Згідно до ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публіч-ний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод лю-дини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, дер-жави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

                  Відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійс-ність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

                  В ст. 373 ЦК України вказано, що земля є основним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Коституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку)  набувається і здійснюється відпо-відно до закону. Право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (грун-товий) шар у межах цієї ділянки, на водні об”єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для звернення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.Власник зе-мельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.    

                  Згідно до ст. 377 ЦК України, до особи, яка придбала житловий будинок, буді-влю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміще-ні, без зміни її цільового призначення, у розмірах встановлених договором. Якщо догово-ром про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка занята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для її обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розмі-щені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача пе-реходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

                  Відповідно до ст. 378 ЦК України, право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

                  Згідно до ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Респуб-ліки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного зако-нодавства і порушує цивільні права або інтереси.

                  В ст. 120 ЗК України вказано, що до особи, яка придбала житловий будинок, бу-дівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розмі-щені, без зміни її цільового призначення, у розмірах встановлених договором. Якщо дого-вором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділян-ки, яка необхідна для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набува-ча переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розмі-щені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.      

                  Суд вважає, що позивачу слід відмовити в задоволенні його позову за безпід-ставністю.  

                  Так позивач просив в судовому порядку визнати недійсними рішення 2 сесії 5 скликання Фастівської сільської ради від 18 липня 2006 року №2-21 в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельних ділянок площею 0,0705 га та 0,1977 га. та державні акти на право власності на земельні ділянки площею 0,1977 га та 0,0705 га, які розташовані в АДРЕСА_1 видані 28.07.20 08 року на ім”я ОСОБА_2, так як позивач вважає, що вказаними правочи-нами було порушено публічний порядок, а саме були порушені вимоги ст.ст. 21, 373,377, 378 ЦК України та ст. 120 ЗК України, оскільки вказаними рішенням та державними акта-ми було закріплено право власності на земельні ділянки, які розташовані по АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 і прийняттям вказаних рішення та державних актів було порушено законні права ОСОБА_1., який являється власником домоволодіння АДРЕСА_1, на користування земельною ділянкою під вказаним будинком та для обслуговування останнього.

                 Суд вважає, що рішення сесії сільської ради та державні акти на право власності на земельні ділянки не являються відповідно до ст. 202 ЦК України правочинами, а явля-ються адміністративними актами, які видані органами державної влади.  

                 Суд вважає, що визнання недійсними вищевказаного рішення сесії сільської ра-ди та вищевказаних державних актів на право власності на земельні ділянки на підставі ст. 228 ЦК України, як таких що порушують публічний порядок, а саме вимоги ст.ст. 21,373, 377,378 ЦК України є безпідставні, так як вказані рішення та державні акти на право влас-ності на земельні ділянки не являються правочинами а являються адміністративними акта-ми, які були видані органами державної влади. Вказаними статтями не передбачено  ви-знання недійсними рішення сесії сільської ради в частині передачі земельних ділянок та державних актів на право власності на земельні ділянки. Питання ж визнання недійсними рішення сесії сільської ради в частині передачі земельних ділянок та державних актів на право власності на земельні ділянки регулюються іншими статтями ЦК України та ЗК України.  

                 Суд вважає, що позивачем та його представником в суді не було наведено закон-них підстав для визнання недійсними рішення 2 сесії 5 скликання Фастівської сільської ради від 18 липня 2006 року №2-21 в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельних ділянок площею 0,0705 га та 0,1977 га. та державних актів на право власності на земельні ділянки площею 0,1977 га та 0,0705 га, які розташовані в АДРЕСА_1 виданих 28.07.20 08 року на ім”я ОСОБА_2.        

                На підставі вищевикладеного та ст.ст. 21,202,215,228,373,377,378 ЦК України, ст. 120 ЗК УКраїни, керуючись ст.ст.10, 60, 88 212-215, 218 ЦПК України, суд,-  

                                                    В И Р І Ш И В:

                  Відмовити ОСОБА_1. в задоволенні позову.

                  Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня прого-лошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                                        СУДДЯ:                        ГОЛУБ А.В.  

                           

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація