АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22ц-791/1753/2015 р. Головуючий в І інстанції: Постол В.С.

Категорія: 47 Доповідач: Полікарпова О.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2015 року грудня місяця 16 дня колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:ОСОБА_1

Суддів:ОСОБА_2

ОСОБА_3

За участі секретаря:ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 24 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні майном та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що йому на праві власності належить домоволодіння, яке розташоване у м. Генічеську по вул. Дровнікова, 46 і знаходиться на земельній ділянці площею 0,0400 га. Суміжним землекористувачем за адресою: м. Генічеськ, вул. Дровнікова, 44 є відповідач. Позивач зазначає, що у 2012 році відповідач, без відповідних дозволів і погоджень збудував будівлі, частина яких знаходиться на межі, що розділяє їх земельні ділянки, а деякі – із захопленням його земельної ділянки. Будівлі відповідача створюють позивачу перешкоди у користуванні земельною ділянкою, а саме: стікання атмосферних опадів на його земельну ділянку з порушенням шару грунту та її затінення. На цих підставах та посилаючись на ст. 103, 152 ЗК України, ст. 386, 391 ЦК позивач просить суд усунути йому перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення будівель, які розташовані на межі між їх земельними ділянками та поза межею, на земельній ділянці позивача та відшкодувати заподіяну йому неправомірними діями відповідача моральну шкоду в розмірі 20 000 грн.

Рішенням Генічеського районного суду Херсонської області від 24 грудня 2013 року  позов задоволено.

Зобов’язано ОСОБА_5 усунути перешкоди ОСОБА_6 у користуванні земельною ділянкою за адресою: м. Генічеськ, вул. Дровнікова, 46 шляхом знесення будівель ОСОБА_5 розташованих на відстані менше 1 метра від межі цієї земельної ділянки та за її межею, на території земельної ділянки за адресою: м. Генічеськ, вул. Дровнікова, 46.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 20000 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_5 подав на нього апеляційну скаргу, в якій посилається на недоведеність позивачем порушення його прав з боку відповідача, як суміжного землекористувача, неправильну оцінку судом обставин у справі та неправильне застосування норм матеріального права. Крім того, апелянт зазначає, що позивач не є землевласником, межа між їх земельними ділянками не встановлена, а побудовані ним будівлі не є самочинними. Також зазначає про те, що оскільки ніяких протиправних дій ним не скоєно, підстави для відшкодування на користь позивача моральної шкоди відсутні.

У письмових запереченнях на апеляційну скаргу інша сторона її доводи не визнає, вважає, що його позов є доведеним.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення  в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що відповідачем на межі із земельною ділянкою позивача, а частково й на цій землі, самовільно, з порушенням будівельних норм та правил, побудовано певні будівлі, які не облаштовані інженерними спорудами по водовідведенню, внаслідок чого стічні води потрапляють на земельну ділянку позивача та руйнують грунт, земельна ділянка затінюється, чим створюються перешкоди позивачу у користуванні житловим будинком та присадибною територією. При цьому суд послався на інформацію, яка міститься у відповіді Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області.

В частині підстав та розміру моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню на користь позивача, районний суд своє рішення не мотивував.

Колегія суддів з висновком суду першої інстанції не погоджується і вважає, що судом не повно встановлено обставини по справі, а судове рішення не ґрунтується на доказах.

Судом першої інстанції встановлено з відповіді Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Херсонській області від 24.09.2012 року (а.с.7), що ОСОБА_5 на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт здійснюється будівництво прибудови до житлового будинку і господарської будівлі по вул. Дровнікова, 44. Візуально встановлено, що відстань від вищезазначеної забудови до межі земельної ділянки з північного боку складає менше 1 м, що не відповідає вимогам закону та будівельному паспорту, який видано на зазначений будівельний об’єкт і затверджено відділом містобудування і архітектури Генічеської міської ради 05.06.2012 року.

З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 01.04.1994 р. належить домоволодіння №46 по вул. Дровнікова у м. Генічеську, яке знаходиться на земельній ділянці площею 400 кв.м., яка передана у користування спадкодавцю за рішенням Генічеської міської ради від 16 травня 1967 року (а.с.30).

ОСОБА_5 є власником сусіднього домоволодіння № 44 по вул. Дровнікова у м. Генічеську на підставі договору купівлі-продажу від 09.10.2010 року. Дане домоволодіння складається із житлового будинку літ. «А», загальною площею 69,4 кв.м, літньої кухні літ. «Г», сараю літ. «Б», вбиральні літ. «В», теплиці літ. «Д», споруд 1-3 та розташоване на земельній ділянці площею 702 кв.м., на яку видавався Державний акт на право власності від 19.12.2008 року.

На теперішній час вказаний Державний акт скасований постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 01.03.2013 року (а.с.37-38) і відповідач є користувачем земельної ділянки.

В межах розгляду даної справи було проведено судову будівельно-технічну експертизу, за висновками якої встановлено порушення суміжної межі на протязі 40 м між домоволодіннями №44 та №46 по вул. Дровнікова у м. Генічеську Херсонської області з боку власника домоволодіння №44 розміром 39,49 кв.м., при цьому експерт виходив з рішення виконкому Генічеської міської ради депутатів трудящих від 16 травня 1967 року про відвід земельної ділянки ОСОБА_7 по вул. Дровнікова, 38-а (зараз №46), якою на даний час користується позивач ОСОБА_6 та акту від 29 травня 1967 року про відвід в натурі земельної ділянки площею 400 кв.м.

Щодо земельної ділянки по вул. Дровнікова, 44, то експертом враховано, що Державний акт на земельну ділянку площею 0,702 га, виданий попередньому власнику домоволодіння ОСОБА_8, на даний час скасовано. Отже, визначаючи розміри і межі земельної ділянки по вул. Дровнікова, 44, експерт брала до уваги рішення Генічеської міської ради від 12 липня 1965 року про виділ ОСОБА_9 земельної ділянки під будівництво жилого будинку по вул. Морській, 30-а площею 600 кв.м. На підставі цього рішення була виділена в натурі земельна ділянка площею 600 кв.м, що підтверджується актом відводу (аркуш 25 інвентарної справи) та укладено договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва жилого будинку (аркуш 23 інвентарної справи). До договору долучався план земельної ділянки із зазначенням розмірів земельної ділянки, довжина фасадної та задньої межі – 15 м., а бокових – 40 м. (аркуш 27 інв. справи)

Рішенням Генічеського міськвиконкому від 24 лютого 1966 року рішення від 12 липня 1965 року було скасоване у зв’язку зі смертю ОСОБА_9

При виділенні наступному власнику ОСОБА_10 земельної ділянки по вул. Дровнікова, 44 за рішенням Генічеського міськвиконкому № 162 від 09 квітня 1975 року її площа також складала 600 кв.м., про що свідчить план земельної ділянки, який виготовлено на підставі зазначеного рішення (аркуш 61 інв. справи). Межа між земельними ділянками №44 та №46 виглядає як пряма лінія. Саме ж рішення від 09 квітня 1975 року в матеріалах інвентарної справи відсутнє.

Поряд з цими документами, в інвентарній справі на домоволодіння №44 (аркуш 39-40) міститься нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, в якому зафіксовано, що це домоволодіння розташоване на земельній ділянці, яка має площу 584 кв.м. і передана власнику домоволодіння ОСОБА_10 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва жилого будинку, посвідченого Генічеською нотаріальною конторою 05 березня 1966 року за реєстровим №349. Зазначений договір в матеріалах справи відсутній. Однак такий розмір земельної ділянки зафіксовано планами технічних інвентаризацій від 19.06.1973 року, 20.06.1984 року, 05.02.1993 року, 14.12.1994 року і у всіх послідуючих правовстановлюючих документах.

У березні 1978 року між співвласниками домоволодіння по вул. Дровнікова, 44 у судовому порядку вирішувався спір про поділ будинку і визначення порядку користування земельною ділянкою, з приводу чого ухвалою суду по справі призначалась експертиза (аркуш 55 інв. справи). При цьому експерт виходив з розміру 0,711 кв.м., з яких 0,111 кв.м. не було передано власникам домоволодіння, а у законному користуванні обліковувалось знову ж таки 600 кв.м. (аркуш 51 інв. справи).

Таким чином, матеріали інвентарної справи містять суперечливі відомості з приводу розміру земельної ділянки відповідача та її меж.

Пізніше, у 2004 році за рішенням №259 Генічеської міської ради від 05.02.2004 року власниці домоволодіння №44 ОСОБА_8 було надано у приватну власність земельну ділянку площею 584 кв.м., а за рішенням №301 Генічеської міської ради від 30.03.2004 року – земельну ділянку площею 117 кв.м. Загальна площа земельної ділянки – 701 кв.м. Спірна межа на плані земельної ділянки змінена без вказівки на документальну підставу і виглядає викривленою лінією.

Постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 11 березня 2013 року скасовано рішення Генічеської міської ради від 26.03.2008 року № 582 в частині затвердження ОСОБА_8 технічної документації на земельну ділянку площею 702 кв.м. та скасовано складений на її основі Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_8 передано у власність земельну ділянку більшу на 1 кв.м., ніж їй виділялась у користування, що спростовує висновок експерта про порушення відповідачем спірної суміжної межі на протязі 40 м.

З інформації Генічеської міської ради вбачається, що відомості про межі земельної ділянки №44 по вул. Дровнікова відсутні, а щодо земельної ділянки №46 по вул. Дровнікова, то її межі на місцевості не встановлювались.

Крім того, приймаючи за основу план земельної ділянки, яка закріплена за домоволодінням по вул. Дровнікова, 44 у 1965 році, де її площа зазначена 600 кв.м., експерт не звернув уваги на те, що при таких розмірах фасадна і задня межа земельної ділянки відповідача повинна мати довжину 15 метрів, тоді як на даний час у користуванні відповідача перебуває земельна ділянка, розміри фасадної межі якої 14, 91 м., а задньої – 14, 61 м. (аркуш 125 інв. справи).

За таких обставин колегія суддів не може брати до уваги висновок судової будівельно-технічної експертизи, оскільки твердження експерта про порушення суміжної межі довжиною 40 м між домоволодіннями №44 та №46 по вул. Дровнікова без посилання на акт про встановлення цієї межі або про її відновлення є безпідставним.

Крім того, з експертного дослідження вбачається, що всі будівлі відповідача, у тому числі й будинок з літньою кухнею, із заднього боку знаходяться на одній лінії. При цьому будинок, у тих розмірах, що й зараз введено в експлуатацію ще 08.08.1978 року, що підтверджується актом про закінчення будівництва і введення в експлуатацію індивідуального домоволодіння (аркуш 79 інв. справи), а літня кухня збільшена у розмірах лише зсередини двору, а не від задньої межі (аркуш 145 інв. справи).

При розгляді справи в суді апеляційної інстанції експерт ОСОБА_11 пояснила, що зведенням теплиці «літ. Є» права позивача не порушуються, оскільки вона межує з тією частиною земельної ділянки позивача, якою він користується без достатніх правових підстав. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивач уточнив, що відповідач створив йому перешкоди у користуванні земельною ділянкою через реконструкцію літньої кухні та теплиці літ. «Д», які він збільшив у вишину та змістив у бік їх суміжної межі.

Колегія суддів вважає, що позивачем не доведено заявлені ним вимоги.

Розташування та орієнтація житлових будинків та споруд повинна здійснюватись з урахуванням нормативної тривалості інсоляції та норм освітленості відповідно до Санітарних норм та правил забезпечення інсоляції будівель та територій житлової забудови та Будівельних норм та правил П-4-79 «Природне та штучне освітлення» як в будинках, що будуються, так і в сусідніх будинках.

Розташування будівель повинно відповідати вимогам державних будівельних норм, а саме ДБН 360-92** п. 3.25*, де зазначено, що для догляду за будинками і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої земельної ділянки від найбільш виступаючої конструкції стіни треба приймати не менше 1 м. При цьому повинно бути забезпечено влаштування необхідних інженерно-технічних заходів щодо запобігання стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

Відповідно до ст. 152 ЗК України землекористувач має право вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці права не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Статтею 391 ЦК передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З матеріалів інвентарної справи на домоволодіння №44 вбачається, що відповідач побудував теплицю на 80 см вище та на 20 см ближче до межі, ніж передбачено проектом.

Разом з тим, позивачем не доведено на скільки літня кухня та теплиця літ. «Д» затіняють його земельну ділянку, у тому разі, якщо вони її взагалі затіняють. Також не надано доказів, що земельна ділянка, на яку стікає з будівель відповідача дощова вода, належить позивачу, а не відповідачу.

У відповіді Інспекції архітектурно-будівельного контролю, на яку послався суд, ухвалюючи рішення про знесення всіх будівель ОСОБА_5, на відстані менше 1 метра від межі, як на єдиний доказ порушення прав позивача не міститься інформації про затінення або залиття земельної ділянки останнього.

Крім того, колегія суддів вважає, що без встановлення меж між земельними ділянками сторін у справі позов про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою є передчасним.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України,   колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Генічеського районного суду Херсонської області від 24 грудня 2013 року скасувати і ухвалити нове.

У задоволенні позову ОСОБА_6 відмовити .

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 судові витрати в сумі 1500 грн.

Рішення апеляційного суду набирає чинності з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції.

Головуючий: підпис

Судді: два підписи

З оригіналом згідно:

Копія рішення оформлена 21 грудня 2015 року

Ухвала набрала законної сили 16 грудня 2015 року

Суддя О.М. Полікарпова

Секретар

судового засідання ОСОБА_4