Справа № 372/3492/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2015 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Кравченко М.В.

при секретарі Радченко С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, Обухівської районної державної адміністрації Київської області, треті особи – Головне управління Держгеокадастру у Київській області, товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Горизонт», ОСОБА_4 про визнання незаконними і скасування розпоряджень, державних актів на право власності на земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просив зобов’язати відповідача усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 0,12 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, Українська міська рада, кадастровий номер 3223151000:04:065:0126, шляхом демонтажу та знесення самовільно зведеного паркану. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на території належної позивачеві земельної ділянки відповідачем збудовано огорожу, відповідач самовільно зайняв належну йому земельну ділянку, порушуючи його право власності.

Під час розгляду справи відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив визнати незаконними та скасувати рішення Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 457 від 23.03.2010 року та № 318 від 24.03.2011 року, визнати незаконними та скасувати державні акти на право приватної власності на землю площею по 0,12 га кадастровий номер 3223151000:04:065:0126 на ім’я ОСОБА_1 та кадастровий номер 3223151000:04:065:0125 як видані безпідставно. Обгрунтовуючи зустрічний позов ОСОБА_2 посилався на необрунтоване виділення земельної ділянки іншим особам, яку він має намір приватизувати і якою користується.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 ОСОБА_5 первісні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти зустрічного позову заперечив повністю, посилаючись на те, що на законних правових підставах отримавши державний акт на право власності на земельну ділянку, 04.08.2015 року ОСОБА_1 було виявлено огородження його земельної ділянки парканом, який самовільно звів ОСОБА_2, що перешкоджає користуватись власністю.

Представник ОСОБА_2 і ОСОБА_4 ОСОБА_6 первісні позовні вимоги не визнав повністю, зустрічний позов підтримав повністю, посилаючись на те, що його довірителі як суміжні землекористувачі не погоджували межі земельних ділянок відповідачів за зустрічним позовом, оспорювані державні акти видані безпідставно, ОСОБА_2 огородив земельну ділянку у 2005 році подавав заяву про виділення цієї ділянки просив застосувати позовну давністю до вимог первісного позову.

Представник Обухівської районної державної адміністрації Київської області в судове засідання не з’явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив вирішити спір згідно закону.

Інші особи, що беруть участь в справі, в судове засідання не з’явились, хоч про час і місце слухання справи належно повідомлені, причин неявки не повідомили, заяв, клопотань чи заперечень суду не надали.

Вислухавши представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає первісний позов таким, що підлягає задоволенню, а зустрічний позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 318 від 24.03.2011 року на ім’я ОСОБА_1 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 407755 відносно земельної ділянки площею 0,12 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, Українська міська рада, кадастровий номер 3223151000:04:065:0126, цільове призначення – для ведення індивідуального садівництва, що підтверджується державним актом, витягом з Державного земельного кадастру, розпорядженням, висновками, проектом землеустрою, технічною документацією із землеустрою та іншими матеріалами справи

Розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 318 від 24.03.2011 року затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,12 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, Українська міська рада, кадастровий номер 3223151000:04:065:0125, цільове призначення – для ведення індивідуального садівництва, що підтверджується розпорядженням, висновками, проектом землеустрою та іншими матеріалами справи.

На підставі договору купівлі-продажу від 26.09.2001 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,11 га в садовому товаристві «Роздолля» м.Українка Обухівського району Київської області, кадастровий номер 3223151000:04:065:00035, що підтверджується інформаційною довідкою з державних реєстрів.

Рішеннями 37 сесії Української міської ради від 30.08.2005 року погоджено місце розташування земельних ділянок орієнтовною площею по 0,12 га в садовому товаристві «Роздолля» м.Українка Обухівського району Київської області для ведення садівництва ОСОБА_2 та ОСОБА_4, що підтверджується рішеннями, листами Дніпровського БУВР, заявами.

31.07.2015 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Держземагенства у Київській області із клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення йому у власність земельної ділянки орієнтовною площею по 0,12 га в садовому товаристві «Роздолля» м.Українка Обухівського району Київської області для ведення садівництва, що підтверджується клопотанням.

03.08.2015 року ОСОБА_4 звернулась до Головного управління Держземагенства у Київській області із клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення їй у власність земельної ділянки орієнтовною площею по 0,12 га в садовому товаристві «Роздолля» м.Українка Обухівського району Київської області для ведення садівництва, на яке їй 21.08.2015 року відмовлено з причин перебування цієї ж ділянки у користуванні інших осіб, що підтверджується клопотанням, листом ГУ ДГК.

Також у СТ «Роздолля» ОСОБА_7 та ОСОБА_8 мають у власності земельні ділянки, що підтверджується державними актами.

Взаємне розташування вказаних вище земельних ділянок підтверджується схемою, планами меж, кадастровими планами та іншими графічними матеріалами.

04.08.2015 року було складено акт обстеження земельної ділянки та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства, яким встановлено те, що ОСОБА_2 самовільно без будь-яких правових підстав огородив належну ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 407755 земельну ділянку площею 0,12 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, Українська міська рада, кадастровий номер 3223151000:04:065:0126, дерев’яним парканом на кам’яному фундаменті, чим перешкоджає проїзду (проходу) власника до земельної ділянки, що підтверджується актами.

Згідно ч.2 ст.373 ЦК України право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

ОСОБА_1 в установленому законом порядку набув право власності на спірну земельну ділянку, це право підтверджується належним правовстановлюючим документом і зареєстроване державою.

За вимогами зустрічного позову ОСОБА_2 просить позбавити зустрічних відповідачів, в тому числі ОСОБА_1, права власності на земельну ділянку

Суд вважає, що зустрічний позивач не набув права вимоги за відповідними позовними вимогами, оскільки предметом зустрічного позову не порушуються його особисті права чи законні інтереси, зокрема ОСОБА_2 не набув у встановленому законом порядку права користування або права власності на спірну земельну ділянку, з встановлених судом обставин не вбачається порушень таких прав зустрічного позивача, відтак підстави для судового захисту його інтересів відсутні.

Крім того, обраний за зустрічним позовом спосіб захисту не ґрунтується на законі, оскільки правовстановлюючі документи на землю не можуть скасовуватись, але можуть визнавати недійсними.

Доводи зустрічного позову про переважність права на отримання у власність земельної ділянки з огляду на давність фактичного користування не ґрунтуються на законі і не узгоджуються із зібраними по справі доказами.

Таким чином, суд вважає, що правомірність набуття позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 права власності на належну йому спірну земельну ділянку підтверджена належними правовстановлюючими документами.

На території належної ОСОБА_1 земельної ділянки розташовано належний ОСОБА_2 паркан, який унеможливлює доступ власника до земельної ділянки, що підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів.

Згідно ч.ч.1,4 ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов’язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч.2 ст.95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Оскільки відповідач за первісним позовом без належних правових підстав чинить перешкоди позивачеві у користуванні земельною ділянкою, добровільно відмовляється демонтувати свої споруди із території чужої земельної ділянки, таке порушення прав позивача ОСОБА_1 слід усунути в судовому порядку.

При наданні оцінки заяви відповідача за первісним позовом про застосування наслідків спливу позовної давності суд приймає до уваги триваючий характер порушення прав позивача, яке не припинилось станом на час вирішення спору судом, безпідставність тверджень первісного відповідача про тривалість користування ним спірною ділянкою та підтверджений доказами факт виявлення порушення 04.08.2015 року, тому суд вважає, що встановлений ст.257 ЦК України термін позовної давності на момент звернення позивача за первісним позовом не сплинув.

Таким чином, первісні позовні вимоги ґрунтуються на чинному законодавстві та матеріалах справи і підлягають задоволенню.

Зустрічний позов суд вважає недоведеним і безпідставним, оскільки доводи ОСОБА_2 не ґрунтуються на законі, а також належних і допустимих доказах.

Так, як вже зазначалось вище ОСОБА_2 не набув в установленому законом порядку будь-яких прав на землю, які б підлягали судовому захисту. Посилання на рішення Української міської ради суд не приймає до уваги, оскільки цей орган в силу норм ЗК України не уповноважений розпоряджатись земельними ділянками поза межами населеного пункту, а належним уповноваженим органом в даному випадку є Обухівська райдержадміністрація, яка і виділила ділянку ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Доводи про незаконність набуття ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку площею 0,12 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, Українська міська рада, кадастровий номер 3223151000:04:065:0126, спростовуються наявними у справі доказами.

Доводи про наявність факту набуття ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку площею 0,12 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, Українська міська рада, кадастровий номер 3223151000:04:065:0125, не знайшли підтвердження під час судового розгляду, а доводи про незаконність розпорядження щодо виділення їй земельної ділянки у власність спростовуються наявними у справі доказами.

Подані зустрічним позивачем письмові докази – показання свідків суд вважає недопустимими доказами, оскільки ці особи на виклик в судове засідання не з’явились, особисто в суді показання не давали.

Згідно ч.1 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч. 1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у справі доказів, суд вважає, що первісні позовні вимоги доведені належними і допустимими доказами, заперечення відповідача за таким позовом не доведені, тому первісний позов підлягає задоволенню, а зустрічний позов не ґрунтується на зібраних у справі доказах, тому не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57-60, 88, 209, 212-214 ЦПК України, ст.ст. 78, 81, 116, 118, 125, 126, 152, 153 ЗК України, ст.ст. 204, 267, 319, 321, 373, 386, 387, 391 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задовольнити повністю.

Усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою площею 0,12 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, Українська міська рада, кадастровий номер 3223151000:04:065:0126, а саме зобов’язати ОСОБА_2 демонтувати та знести паркан, що перебуває у межах вказаної земельної ділянки згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та Державного акту на право власності на земельну ділянку ЯМ № 407755, виданого Обухівською районною державною адміністрацією Київської області.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, Обухівської районної державної адміністрації Київської області, треті особи – Головне управління Держгеокадастру у Київській області, товариство з обмеженою відповідальністю «НВП «Горизонт», ОСОБА_4 про визнання незаконними і скасування розпоряджень, державних актів на право власності на земельну ділянку відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення – з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М.В.Кравченко