Справа № 463/3887/15 Головуючий у 1 інстанції: Грицко Р.Р.

Провадження № 22-ц/783/7810/15 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Н. Л.

Категорія:27

У Х В А Л А

22 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючий суддя: Шумська Н.Л.

судді: Струс Л.Б., Шандра М.М.

секретар: Бадівська О.О.

особи, які беруть участь у справі: представник ОСОБА_2 – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 09 вересня 2015 року у справі за позовом ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 09 вересня 2015 року заяву представника ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» ОСОБА_5 про вжиття заходів забезпечення позову задоволено; накладено арешт на транспортний засіб марки «Toyota Land Cruiser Prado», 2005 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) №JTEBU29J205036985, р.н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, м.Львів, вул. Крип»якевича, 16А/9, ідентифікаційний код НОМЕР_2), вилучено його та передано на відповідальне зберігання ПАТ «ОСОБА_4 Аваль».

Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_2. В апеляційній скарзі покликається на її незаконність, необгрунтованість, на порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що передача майна, що є предметом спору, на відповідальне зберігання позивачу, суперечить положенням ст.41 Конституції України та ст.321 ЦК України, відповідно до якої право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадку та в порядку встановлених законом. Так як законом не встановлено можливість передачі майна, що предметом спору, на відповідальне зберігання позивачу, вважає таке положення ухвали суду незаконним. Просить ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 09 вересня 2015 року змінити виключивши з ухвали формулювання «вилучити його та передати на відповідальне зберігання ПАТ «ОСОБА_4 Аваль».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, з”ясувавши обставини справи та перевіривши доводи скарги, колегія суддів вбачає підстави для скасування ухвали та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1, 3 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Тому, апеляційний суд виходить за межі доводів апеляційної скарги, встановивши порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Такі висновки суду не ґрунтуються на доказах та дійсних обставинах справи, а тому колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» міститься роз»яснення про те, що позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб (п.3); розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв»язку із застосуванням відповідних заходів (п.4), і що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов»язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими (п.6).

Основні види забезпечення позову передбачені у частині 1 ст. 152 ЦПК України.

Статтями 10 і 60 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості і що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Однак, заява ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» про забезпечення позову не містить будь-яких доказів, які б свідчили про необхідність застосування судом такого радикального виду забезпечення позову, як вилучення предмета застави та передачі його у володіння Банку.

При цьому колегія суддів приймає до уваги ту обставину, що належний на праві власності відповідачці автомобіль марки «Toyota Land Cruiser Prado» було передано у заставу АППБ «Аваль», правонаступником якого являється ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» на підставі Договору застави транспортного засобу (а.с.33а-34).

Таким чином, постановляючи ухвалу суд першої інстанції не врахував, що транспортний засіб марки «Toyota Land Cruiser Prado» 2005 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) №JTEBU29J205036985, р.н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2 уже перебуває під забороною у державному реєстрі обтяжень рухомого майна, оскільки переданий у заставу банку.

Крім того, як передбачено Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» арешт майна фактично полягає у накладенні на нього заборони відчуження.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що заява ПАТ «ОСОБА_4 Аваль» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на транспортний засіб та передачі на відповідальне зберігання банку була постановлена без з»ясування обставин, що мають значення для вирішення даного питання, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України, апеляційний суд скасовує ухвалу та постановляє нову з цього питання.

Керуючись ст.303, п.2ч.2ст.307, п.2ч.1ст.312, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 09 вересня 2015 року скасувати.

У задоволенні заяви про забезпечення позову у спосіб накладення арешту та передачі на відповідальне зберігання.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та не оскаржується.

Головуючий суддя Н.Л. Шумська

Судді: Л.Б. Струс

ОСОБА_6