ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.12.15р. Справа № 30/5005/9937/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РВ ТРАНС", м. Рига, Латвія

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", м. Донецьк

про стягнення 967 523,51 доларів США

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, дов. від 05.10.2015р.

від відповідача: ОСОБА_2 - представник, дов. від 31.08.2015р. № 874;

ОСОБА_3 - представник, дов. від 01.01.2015р. №346;

від третьої особи: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач з урахуванням заяви (вх. №36499/14 від 16.06.2014р.) про збільшення розміру позовних вимог просить стягнути з відповідача 967 523,51 доларів США, що складає 598 163,51 доларів США - завданих позивачу реальних збитків (574520,43 доларів США - збитків від пошкодження десяти вагонів, 188 979 грн. 12 коп. - (23 643,08 доларів США за курсом НБУ на 15.11.2012р.) - витрат з транспортування пошкоджених вагонів на місце зберігання) та 369 360,00 доларів США – упущеної вигоди.

Відповідач у відзиві (вх. №70927/12 від 11.12.2012р.) на позовну заяву про стягнення збитків просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що причиною аварії стало сходження з рейок першої колісної пари першого за напрямком руху візка 22-го з голови поїзда вагону №56958549, яке стало можливим через порушення працівниками ТОВ “Лем транс” вимог п.9.7 Інструкції ЦВ-0015 в частині забезпечення максимально допустимої різниці баз бокових рам візка не більше 2мм при виконанні деповського ремонту. Відповідач вказує, що приймання вагонів з ремонту здійснюється шляхом візуального огляду та проведення контрольних вимірів, проте не передбачає розбирання деталей та вузлів; ТОВ “Лемтранс”, яке виконувало ремонт вагону №56958549 має статус підрядника, на якого покладено відповідальність за якість виконаних робіт та дотримання гарантійних зобов’язань; позивачем не наведені належні докази розміру завданих збитків.

Третя особа у поясненнях (вх. №73547/12 від 21.12.2012р.) на позов зазначає, що Комісією зроблено висновок про те, що причиною сходу є різниця баз бокових рам першого візка у 10мм вагону №56958549, однак акт складений залізницею, яка в даному випадку є зацікавленою особою, в односторонньому порядку; твердження відповідача про те, що подія сталася через порушення ТОВ “Лемтранс” вимог п.9.7 Інструкції ЦВ-0015 в частині забезпечення максимально допустимої різниці баз бокових рам візка не більше 2мм при виконанні деповського ремонту, помилковим та безпідставним, оскільки: ст.11 Закону України “Про залізничний транспорт України” покладає саме на залізниці зобов’язання забезпечувати безпеку руху поїздів; в період після виходу вагону №56958549 з ремонту до транспортної події вагон знаходився в експлуатації, курсував залізницями України, перевозив вантажі, кожен раз на станції завантаження вагон №56958549 проходив огляд і визнавався придатним для перевезення вантажів, про що робився відповідний запис у книгах ВУ-14; основний перевізний документ - накладна, яка є договором, укладеним між відправником та залізницею на користь третьої особи – одержувача, тобто ТОВ “Лемтранс” не було перевізником даного вагону і не вело діяльність, пов’язану з використанням транспортних засобів за договором перевезення; саме Залізниця виступала перевізником зазначеного вагону, що прямувала під навантаження. Згідно зі ст.1187 ЦК України діяльність, що пов’язана з використанням транспортних засобів є джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідач у відзиві (вх. №40014/14 від 02.07.2014р.) вказує, що позивач, посилаючись на Статут залізниць України, сам порушує норми його статей, якими передбачено обов’язковість досудового врегулювання спорів та пред’явлення претензії протягом 6 місяців з дня виникнення підстав для її заявлення – схід вагонів відбувся 16.05.2012р., а позов поданий 15.11.2012р. без попереднього заявлення претензії. Зміна місця зберігання речових доказів здійснена на прохання позивача, постановою від 19.09.2012р., враховуючи безоплатне зберігання зазначеного майна на території ДП “Придніпровська залізниця”, є виключно бажанням позивача і не пов’язана з діями потерпілої сторони щодо відновлення свого порушеного права. Факт визнання її доказами у кримінальній справі також вказує на те, що у позивача була відсутня реальна можливість експлуатації зазначених об’єктів після сходу, навіть за умови виконання ремонту; використання або не використання позивачем зазначеного майна не є об’єктом впливу відповідача, а це виключає наявність вини відповідача, а також причинно-наслідкового зв’язку між діями відповідача і вигодою упущеною позивачем. Відповідно до умов договору обов’язок виконання ремонту майна покладається на позивача, проте цей обов’язок ним не був виконаний з причин, що не залежали від відповідача. Факт відсутності вини відповідача підтверджується висновками судової залізнично-транспортної експертизи; відповідач не погоджується з висновком суб’єкта оціночної діяльності, зазначаючи, що вартість витрат, використана фахівцем, є завищеною і необґрунтованою.

Позивач у запереченнях (вх. №41740/14 від 09.07.2014р.) на відзив відповідача на заяву про збільшення розміру позовних вимог, результати оцінки суми збитків та висновки залізнично-транспортної експертизи зазначає, що витрати позивача з транспортування пошкоджених вагонів до місця їх зберігання складають 15 600,23 доларів США.

Також позивач у додаткових поясненнях (вх. №45485/14 від 24.07.2014р.) надає пояснення щодо обґрунтованості витрат позивача з транспортування пошкоджених вагонів та розрахунку загальної ціни позову.

Третя особа у поясненнях (вх.№4259/15 від 27.01.2015р.) на позов по справі № 30/5005/9937/2012 зазначає, що позов, поданий позивачем до відповідача, є таким, що не підлягає задоволенню, оскільки під час розгляду справи, в підтвердження розміру завданих збитків, заявлених до стягнення у даній справі, позивач не надав обґрунтований розрахунок розміру завданих збитків та документів, що підтверджують понесені збитки.

Позивач у поясненнях (вх.№4932/15 від 28.01.2015р.) зазначає, що: - у власності позивача станом на 01.05.2012р. перебувало 50 залізничних вагонів, що підтверджується балансовою довідкою станом на 01.05.2012р.; - згідно з додатком №2 від 23.03.2012р. до договору від 23.03.2012р. №1202 позивач зобов’язався передати компанії «ОСОБА_4 ЛТД» до 50 технічно справних піввагонів згідно переліку, визначеному у цьому додатку (том.1, а.с. 68); - така передача піввагонів відбулася 07.05.2012р. у кількості 35 піввагонів згідно акту №1 приймання-передачі (том. 1, а.с. 65) та 08.05.2012р. у кількості 15 піввагонів згідно акту №2 приймання-передачі; - оскільки, всі належні позивачу вагони були задіяні у його господарській діяльності, позивач не мав можливості надати компанії «ОСОБА_4 ЛТД» інші вагони за договором від 23.03.2012р. №1202; - договором від 23.03.2012р. №1202 не передбачені умови щодо обов’язку позивача здійснити заміну пошкоджених вагонів по справі.

Відповідач у додаткових запереченнях до позову (вх.№5076/15 від 29.01.2015р.) просить відмовити в повному обсязі у задоволенні позовних вимог позивача щодо стягнення збитків, посилаючись на те, що: - позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності, та всіх складових для стягнення з відповідача відповідної суми збитків; - позивачем не доведено факт завдання шкоди діями відповідача; - не доведено об’єктивну та суб’єктивну сторони спричинених відповідачем збитків, в тому числі, причинно-наслідковий зв’язок між нібито неналежним виконанням умов експлуатації рухомого складу та сходом належних позивачу вагонів; - позивачем не надано жодного доказу надання на заміну вибувшої кількості рухомого складу компанії «ANDRENA GREAT LTD», з метою отримання прибутку, що підтверджує невжиття заходів щодо отримання стягуваної суми упущеної вигоди; - у розрахунку збитків не відображена вартість залишків пошкоджених вагонів, що не може використовуватись за призначенням, проте має певну цінність; - при розгляді розрахунку збитків не надано матеріалів, що свідчили про необхідність транспортування пошкоджених вагонів у розмірі 15 600,23 долара США, з території ВСП "Джанкойське вагонне депо" на територію Стаханівського вагонобудівного заводу; - не наведено обґрунтувань застосування у розрахунку грошової одиниці іншої держави - доларів США; -ДП "Придніпровська залізниця" не є володільцем джерела підвищеної небезпеки, рівно як і не є володільцем вагонів, які стали причиною сходу; - зазначене вказує на відсутність у відповідача як "юридичної" так і "матеріальної" ознаки володільця джерела підвищеної небезпеки в контексті даної справи.

Відповідач у додаткових запереченнях (вх.№6818/15 від 05.02.2015р.) зазначає про те, що: - у позовній заяві у розрахунку збитків використано у якості вартості за одиницю сума у розмірі 54 долара за вагон; - до позовної заяви, що надійшла на адресу залізниці не надані інші додаткові угоди щодо вартості оренди вагонів; - відсутні будь-які інші документи, що свідчать про нарахування плати за ці вагони, наприклад рахунки, відомості розрахунків за період, що став підставою для нарахування збитків; - щодо пояснення позивача по кількості вагонів, що знаходились у його розпорядженні, то дані наведені у поясненнях та бухгалтерській довідці не відповідають дійсності; - згідно даних Укрзалізниці за позивачем обліковується 102 вагона, а не 50 як зазначено у поданих до суду документах.

Відповідач у поясненнях (вх.№67477/15 від 15.10.2015р.) по результатам проведення експертного дослідження зазначає про те, що: - експертне дослідження проведено поверхово, без проведення аналізу ринку надання аналогічних послуг з відновлення рухомого складу, його складових, обґрунтування необхідності заміни на нові узли та деталі; - висновок в частині товарознавчого дослідження доручено провести ОСОБА_5 - голові комісії - виконуючого обов'язки завідуючого Запорізького відділення Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз, який має кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 12.2 (визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитків, завданого власнику транспортного засобу); - дана кваліфікація судового експерта відноситься до автотоварознавчої експертизи та не пов'язана з залізничним транспортом, отже вказаний експерт не має відповідної кваліфікації; - зазначений експерт ОСОБА_5 проводив незалежну оцінку по даному спору і тому, не мав права приймати участь у вищезазначеній експертизі.

Позивач у поясненнях (вх.№69317/15 від 22.10.2015р.) з урахуванням висновку експертизи зазначає про таке: - позивач погоджується з висновками проведеними комплексної судової економічної та товарознавчої експертизи та вважає заперечення відповідача щодо цих висновків необґрунтованими та не суттєвими; - у своїх поясненнях відповідач посилається на те, що кваліфікація судового експерта ОСОБА_5 не пов'язана з залізничним транспортом та останній вже проводив незалежну оцінку по даному спору; - згідно з карткою експерта ОСОБА_5 з Реєстру атестованих судових екпертів, останній атестований та має право проводити товарознавчі та інженерно- транспортні експертизи за видами експертної спеціальності - 12.2 визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитків, завданого власнику транспортного засобу, 10.1 дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод; - посилання відповідача на те, що ОСОБА_5 вже проводив незалежну оцінку по даному спору, то дана обставина не свідчить про пряму чи побічну заінтересованість судового експерта у розгляді справи та відповідно не є підставою відповідно д о статті 31 Господарського процесуального кодексу України для його відводу.

Третя особа у листі (вх.№70149/15 від 27.10.2015р.) по справі №30/5005/9937/2012 з урахуванням висновку комплексної судової економічної та товарознавчої експертизи від 03.09.2015р. №948/949-15 зазначає про те, що: - третя особа, яку було залучення у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача не є винним у транспортній пригоді, що сталася 16.05.2012р., що підтверджено рішенням господарського суду Донецької області від 21.01.2014р. по справі №5006/24/113/2012, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.03.2014р., постановою Вищого господарського суду України 10.06.2014р. по справі №5006/24/113/2012 а також експертним висновком від 30.05.2014р. №404/405/406 Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз; - відповідно статті 24 Закону України "Про залізничний транспорт" та статті 126 Статуту залізниць України залізниці несуть відповідальність за втрату та пошкодження транспортних засобів, які їм не належать, у розмірі фактично заподіяної шкоди (реальні збитки).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.11.2015р. призначено у справі №30/5005/9937/2012 додаткову судову експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, окрім судового експерта ОСОБА_5; провадження у справі зупинено.

06.11.2015р. справу №30/5005/9937/2012 було спрямовано до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

25.11.2015р. на адресу господарського суду Дніпропетровської області надійшли матеріали справи №30/5005/9937/2012 та лист Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз від 24.11.2015р. (вих. №03/12-04/2195), відповідно до якого повідомлено, що: - інші фахівці, крім ОСОБА_5, для вирішення питань, поставлених на вирішення додаткової експертизи, у Дніпропетровському науково-дослідному інституті судових експертиз відсутні; - перші три питання, поставлені на вирішення додаткової експертизи, передбачають проведення аналізу та надання оцінки висновку первинної експертизи в частині питання визначення вартості матеріальної шкоди (збитку); - висновок експертизи не є об'єктом дослідження, тому вирішення цих питань іншим експертом в рамках додаткової експертизи неможливо.

Відповідач у листі (вх.№83939/15 від 17.12.2015р.) просить: - призначити у справі повторну судову експертизу, направивши її на проведення до Київського науково - дослідного інституту судових експертиз; - повідомити відповідача про особу судового експерта, призначеного для проведення експертизи, для використання сторонами справи можливостей, передбачених статтею 31 Господарського процесуального кодексу України, в частині заяви про відвід судовому експерту.

З метою об’єктивного, всебічного та повного розгляду даного спору, в порядку статті 41 Господарського процесуального кодексу України господарський суду вважає за необхідне призначити у справі повторну судову експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

У зв’язку з призначенням у справі повторної судової експертизи провадження у справі підлягає зупиненню на підставі пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись статтею 41, пунктом 1 частини 2 статті 79, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Призначити у справі повторну судову експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

На розгляд експерту поставити наступні питання:

1. Яка вартість матеріального збитку (шкоди), що заподіяна позивачу - ТОВ "РВ ТРАНС" внаслідок пошкодження залізничних вагонів №№61709325, 61709143, 61711180, 61710687, 61709952, 61709754, 61712337, 61712188, 61711412, 61709903 на дату оцінки?

2. Яким є розмір збитків, завданих Позивачу у зв'язку з втратою можливості отримувати частину доходів за договором №1202, укладеним ним з компанією «ANDRENA GREAT LTD» 23.03.2012р. внаслідок пошкодження залізничних вагонів №61709325, 61709143, 61711180, 61710687, 61709952, 61709754, 61712337, 61712188, 61711412, 61709903 у т.ч. за період з 16.05.2012р. по 15.11.2012р., за період з 16.11.2012р. по 31.03.2013р. та за період з 01.04.2013р. по 31.03.2014р.

У разі неможливості проведення експертного дослідження залізничних вагонів №61709325, 61709143, 61711180, 61710687, 61709952, 61709754, 61712337, 61712188, 61711412, 61709903 за їх місцезнаходженням, експертне дослідження залізничних вагонів №61709325, 61709143, 61711180, 61710687, 61709952, 61709754, 61712337, 61712188, 61711412, 61709903 провести за наявними у справі матеріалами, а також іншими матеріалами, що можуть бути витребувані експертною установою у сторін.

Київському науково-дослідному інституту судових експертиз повідомити господарський суд Дніпропетровської області про особу експерта, якому буде доручено проведення судової експертизи у справі №30/5005/9937/2012, для використання сторонами справи можливостей, передбачених статтею 31 Господарського процесуального кодексу України, в частині заяви про відвід судовому експерту.

Попередити сторони та третю особу щодо обов’язковості надання необхідних експерту документів для надання відповіді на поставлені питання.

Зобов'язати відповідача - Державне підприємство "Придніпровська залізниця" здійснити попередню оплату вартості експертного дослідження на підставі відповідної вимоги. Питання про розподіл витрат на проведення судової експертизи буде вирішено під час прийняття рішення у справі відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України

Попередити особу (чи осіб), які безпосередньо проводитимуть судову експертизу про відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправильного висновку або відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов’язків.

Провадження у справі - зупинити.

СУДДЯ ОСОБА_6