Справа № 127/16611/15-ц

Провадження № 2/127/5165/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.12.2015 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого судді Ан О.В.

при секретареві Тронт М.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянуву судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Кредитної спілки «Метроном» про стягнення не виплаченої заробітної платні, компенсації невикористаної відпустки, стягнення середнього заробітку з час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

24.07.2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом в якому просив зобов»язати КС «Метроном» видати наказ про збереження за ним роботи на посаді начальника відділення « Ямпільське кредитної спілки «Метроном» з 18.03.2014 року та середній заробіток з час призову на військову службу під час мобілізації в особливий період; стягнути з КС « Метроном « на його користь середній заробіток за період з 18.03.2014 року по 18.03.2015 року в сумі 13500 гр-н як працівнику призваному на військову службу за призовом під час мобілізації.

30.11.2015 року представник позивача ОСОБА_5 подав заяву про збільшення позовних вимог та просив стягнути з КС « Метроном» на користь ОСОБА_4 нараховану, але не виплачену заробітну платню за період з 01.03.2014 року по 19.06.2015 року в сумі 23637 гр-н 03 коп., компенсацію за невикористану відпустку при звільненні в сумі 4531 гр-н 22 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 19.06.2015 року по 30.11.2015 року в розмір 8768 гр-н 88 коп. без урахування обов»язкових податків та зборів.

В позові ОСОБА_4 посилався на те, що 04.10.2011 року між ним та КС « Метроном» було укладено безстроковий трудовий договір. З 18.03.2014 року його на виконання Указу Верховної Ради № 1126-У11 від 17.03.2014 року « про часткову мобілізацію» призвали на військову службу. 18.03.2015 року він був демобілізований відповідно до Указу Президента України « Про часткову мобілізацію» від 14.01.2015 року № 15\2015. Посилаючись на ст. 119 КЗ ОСОБА_4 просить зобов»язати КС «Метроном» нарахувати та виплатити йому середній заробіток за час проходження військової служби.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги частково, просила стягнути з КС « Метроном» на користь ОСОБА_4 нараховану , але не виплачену заробітну платню за період з 01.03.2014 року по 19.06.2015 року в сумі 23637 гр-н 03 коп. , компенсацію за невикористану відпустку при звільненні в сумі 4531 гр-н 22 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні з 19.06.2015 року по 30.11.2015 року в розмір 8768 гр-н 88 коп. без урахування обов»язкових податків та зборів. Представник посилалась на внесення відомостей про вчинення злочину, вказала , що підпис в відомостях про отримання заробітку за березень - першу половину серпня 2014 року не належить ОСОБА_4, про те ніяких клопотань про призначення експертного дослідження не заявляла. Представник посилалась на відсутність відомостей що до ОСОБА_4 після демобілізації, вважала необхідним стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку. Представник посилалась на наказ про звільнення позивача, в якому зазначено невикористана відпустка 63 дні та просила стягнути з відповідача компенсацію невикористаної відпустки в розмірі 4531 гр-ня 22 коп., вважала, що провина відповідача в затримці розрахунку доведена діями відповідача, а саме тим, що КС «Метроном» не послало поштою позивачу розрахунок, не відправило електронним платежем.

Представники ( кожен) відповідача заперечували проти задоволення позову, вказали, що згідно видаткових касових ордерів ОСОБА_4 отримав заробітну платню за період з березня по серпень 2014 року. Позивачу нараховувався середній заробіток за час оголошення про мобілізацію, яку відповідач вираховував відповідно до прийнятих Указів «Про мобілізацію» з моменту опублікування) , а саме з 17.03.2014 року – протягом 45 діб, з 06.05.2015 року – протягом 45 діб, з 21.07.2015 року – 45 діб та та особливого періоду з 20.01.2015 року та вважали що заборгованість відповідача перед позивачем в виплаті середнього заробітку за вказані періоди складає 520 гр-н 75 коп. Представники відповідача вважали безпідставним збереження за позивачем робочого місця та середнього заробітку за час з 19.03.2015 року до момент звільнення 19.06.2015 року, оскільки позивач до роботи після демобілізації не приступив, про що свідчить складені акти та довіреність на право представлення інтересів позивача, яка видана в м. Москва. Про те, що ОСОБА_4 був демобілізований КС « Метроном» дізналась з довідки, витребуваної від військомату в червні 2015 року. Тому наказ про звільнення позивача було видано 19.06.2015 року. Після демобілізації позивач на роботу не вийшов, до виконання своїх обов»язків не приступив. Був звільнений через відсутність на робочому місці. Підстав виплачувати йому середній заробіток з 18.03.2015 року до 19.06.2015 року немає. Представники відповідача заперечували проти стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, вказали на відсутність провини КС «Метроном» у цьому, оскільки відповідачу неодноразово пропонував з»явитись на роботу та отримати розрахунок, про те він апропозицію не виконав, посилались на відсутність можливості переслати розрахунок електронним способом чи поштою.

Представник відповідача ОСОБА_2 вказала також, що ОСОБА_4 не виплачений середній заробіток ще й через те, що він є боржником КС « Метроном» за кредитним договором, про те кредитний договір не передбачає права кредитора звертати стягнення на доходи ( заробіток) боржника.

Суд дослідив матеріали справи:

-Трудовий договір ( на а.с. 3- 4, 26- 27, 62-63), згідно якого КС «Метроном» та ОСОБА_4 уклали 04.10.2015 року безстроковий трудовий договір про прийняття на роботу на посаді начальника відділення «Ямпільське» КС «Метроном»

-Наказ № 42-к від 03.10.2011 року ( на а.с.5, 45) про призначення ОСОБА_4 на посаду начальника відділення Ямпільське КС «Метроном»;

-Довідку Ямпільсько-томашпільського об»єданого військового комісаріату( на а.с. 6, 25,42) , згідно якої 18.03.2014 року ОСОБА_4 призваний відповідно до Указ Президента від 17.03.2014 року » Про часткову мобілізацію» та відповідно до Указу Президента « Про часткову мобілізацію» від 14.01.2015 року, демобілізований 18.03.2015 року;.

-Індивідуальні відомості про застраховану особу Пенсійного Фонду України ( на а.с. 7, 33, 70 , згідно яких обов»язкові платежі за 2015 рік за застраховану особу ОСОБА_4 вносились;

-Довідку КС « Метроном»( н аа.с. 30), згідно якої за період з березня по серпень ОСОБА_4 виплачено 7358 гр-н 98 коп.

-Довідку КС « Метроном» ( н а.с. 31) згідно якого середньомісячний заробіток ОСОБА_4 1500 гр-н;

-

-документи про кредитно - боргові відносини між КС «Метроном і ОСОБА_4 ( на а.с. 34- 41,43-44) ;

-Довідку КС «Метроном « ( н а.а.с 32),згідно якої виплаті ОСОБА_4 за період з 20 січня по 18 березня 2015 року 2439 гр-н ;

-Наказ № 14.2-к по КС « Метроном» від 19.06.2015 року ( на а.с. 46) про звільнення начальника відділення «Ямпільське» ОСОБА_4 з 19.06.2015 року відповідно до п. 4 ст. 40 КЗ про П України та виплату компенсації 63 днів відпустки за період роботи з 1.10.2011 року;

-Лист КС « Метроном» до ОСОБА_4 від 08.06.2015 року ( на а.с. 47) від 03.04.2015 року ( на.а.с. 101) про відсутність на робочому місці і наслідки вказаних обставин;

-Лист КС « Метроном» до ОСОБА_4 від 10.07.2015 року ( на а.с. 48, 93), згідно якого ОСОБА_4 повідомлено про звільнення та зазначена необхідність з»явитись до головного офісу для отримання розрахунку; з описом вкладення ( на а.с. 50) Лист згідно повідомлення ( на а.с. 49) отриманий 20.07.2015 року;

-касові ордери н аа.с. 51- 61) ,згідно яких ОСОБА_4 отримав заробітну платню з березня по 1 половин серпня 2015 року;

-Посвідчення ( на а.с. 76), згідно якого ОСОБА_4 має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій;

-Заяву ОСОБА_6 КС «Метроном ( на а.с. 77) з вимогою про виплату всіх коштів шляхом поштового переказу; з описом в кладення та квитанцією про відправку ( на а.с. 78);

-Акти про відсутність працівника на роботі ( на а.с. 94-96) про відсутність ОСОБА_4 на роботі 28,04.2015, 18.06.2015 року; 19.05.2015 року;

-Відповідь Ямпільсько-томашпільського об»єданого військового комісаріату на запит КС « Метроном» ( на а.с.97) згідно якої 18.03.2014 року ОСОБА_4 призваний відповідно до Указ Президента від 17.03.2014 року » Про часткову мобілізацію» та відповідно до Указу Президента « Про часткову мобілізацію» від 14.01.2015 року, демобілізований 18.03.2015 року;.

-Правила внутрішнього трудового розпорядку КС « Метроном ( на а.с. 98- 100);

-Бухгалтерська довідка СК « Метроном» ( на а.с. 102) згідно якої ОСОБА_4 в період роботи мав право на відпустку з 04.10.2011 року по 04.10,2012 року – 24 дні - використано 4 календарні дні, з 04.10.2012 року по 04.10.2013 року – 24 календарні дні - використано 7 календарних днів; з 04.10.2013 року по 04.03.2014 року – 12 календарних дні - використано 14 календарних дні. Всього з період з 4.10.2011 до 18.03.2014 року - право на відпустку 60 календарних днів, використано 25 календарних днів Компенсація 35 календарних днів відпустки становить 1454 гр-ні 03 коп.

-Заяви ОСОБА_4 про надання відпусток ( на а.с. 103-105 ) 7 днів, 4 дні, 14 календарних днів;

-Копії наказів ( на а.с. 106-108 ) про надання ОСОБА_4 відпусток згідно поданих заяв.

Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали пр. справи суд встанови, що ОСОБА_4 працював в КС « Метроном» на посаді начальника відділення Ямпільське КС «Метроном» з середньомісячним заробітком 1500 гр-н, частково використав відпустки за робот в період часу з 4.10.011 року по 18.03.2014 року - 25 днів при праві на відпустку на 60 календарних днів. Отже не використано 35 днів відпустки. ОСОБА_4 був призваний 18.03.2014 року відповідно до Указ Президента від 17.03.2014 року » Про часткову мобілізацію» та відповідно до Указу Президента « Про часткову мобілізацію» від 14.01.2015 року, демобілізований 18.03.2015 року. Даних про те,що ОСОБА_4 після демобілізації приступив до роботи на збереженій за ним посаді відсутні. Згідно актів ОСОБА_4 на роботі 28,04.2015, 18.06.2015 року; 19.05.2015 року не було. Позивач був звільнений з посади на підставі наказу № 14.2-к по КС « Метроном» від 19.06.2015 року відповідно до п. 4 ст. 40 КЗ про П України .

КС »Метроном» пропонував ОСОБА_4 з»явитися до головного офісу для отримання розрахунку. Вказаний лист позивач отримав 20.07.2015 року.

Згідно Указу Президента України « про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 303/2014 затвердженого Законом № 1126-VII від 17.03.2014, оголошено проведено часткову мобілізацію (далі - мобілізація). Визначено її проведення на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Саме згідно вказаного Указу та Закону ОСОБА_4 призваний був мобілізований . Докази про те,що в зв»язку з призовом ОСОБА_4 був звільнений з роботи в зв"язку з мобілізацією відсутні.

1 квітня 2014 року вступив в силу Закон України від 27 березня 2014 року N 1169-VII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення проведення мобілізації", яким доповнено частинами другою та третьою статтю 39 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", а саме, що за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності. Отже з 1.04.2014 року за ОСОБА_4О зберігалось місце роботи ( посада) та середній заробіток. При цьому суд відхиляє посилання відповідача на період мобілізації, пов»язані із 45 денним терміном з моменту винесення Указів Президента « Про часткову мобілізацію», як таких, що суперечать

термінам мобілізація і часткова мобілізація, встановлених ст. 1 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Так мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності

органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано; особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" окремим видом служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період. Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно роз»яснення Державної інспекції України з питань праці від 30.04.2014 року «Щодо мобілізації», початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату - для громадян, призваних на строкову військову службу, громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період або день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації. Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Отже з 18.03.2014 по 18.03.2015 року ОСОБА_7 проходив військову службу під час мобілізації і за вкаазаний паеріод ( з 1.04.2014 року - вступу в силу Закону України від 27 березня 2014 року N 1169-VII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення проведення мобілізації" ) за ним зберігалось робоче місце та середній заробіток.

Згідно касових ордерів ( на а.с. 51- 61) ОСОБА_4 отримав заробітну платню з березня по 1 половину серпня 2015 року, при цьому 15 серпня ОСОБА_4 отримав 676 гр-н. Середньомісячний заробіток ОСОБА_8 складав 1500 гр-н. Середньоденний заробіток позивача склав 76 гр-н 92 коп ( довідка на а.с. 119).

Тому суд вважає, що з відповідача на користь позивача належить стягнути середній заробіток за 7 місяців ( 1\2 серпня, вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року, січень, лютий, 1\2 частину березня 2015 року ) 7х1500 = 10500 гр-н.

Позивач та його представники не надали суду доказів та підстав збереження за позивачем права на отримання середнього заробітку за період з моменту демобілізації 18.03.2015 року до моменту звільнення 19.06.2015 року. Документи про те, що позивач після демобілізації приступив до виконання посадових обов»язів відсутні. При цьому суд відхиляє посилання представника про неможливість отримання позивачем доказів, оскільки ст.. 134, 137 ЦПК України передбачена можливість витребування доказів, якою позивач та його представники не скористались.

Суд приймає до уваги акт про відсутність позивача на робочому місці (на а.с. 94-96) підстави звільнення відповідача ( наказ на а.с. 46) та вважає, що право на отримання середнього заробітку за період з 19.03.2015 по 19.06.2015 року позивач не має.

Суд приймає до уваги бухгалтерську довідку СК « Метроном» ( на а.с. 102) згідно якої ОСОБА_4 в період роботи мав право на відпустку з 04.10.2011 року по 04.10,2012 року – 24 дні - використано 4 календарні дні, з 04.10.2012 року по 04.10.2013 року – 24 календарні дні - використано 7 календарних днів; з 04.10.2013 року по 04.03.2014 року – 12 календарних дні - використано 14 календарних дні. Всього з період з 4.10.2011 до 18.03.2014 року - право на відпустку 60 календарних днів, використано 25 календарних днів ( заяви ОСОБА_4 про надання відпусток на а.с. 103-105 терміни : 7 днів, 4 дні, 14 календарних днів; копії наказів на а.с.106-108 про надання ОСОБА_4 відпусток згідно поданих заяв ).

Тому критично відноситься до наказу про звільнення ОСОБА_4 з займаної посади в частині визначення кількості не використаних днів відпустки, як таким що суперечать іншим доказам. Суд вважає , що ОСОБА_4О має право на компенсацію невикористаних 35 дів відпустки, з розрахунку середньоденного заробітку 76 гр-н 92 коп. 35х76.92 = 2692 гр-ні 20 коп.

Згідно ст. 117 КЗ про П України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені ст.. 116 КЗ про П , при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Як вбачається хз пощову та матеріалв справи між позивачем та відповідачем існував спір про розмір розрахунку.

Стаття 24 Закону України « про оплати праці» ,заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Виплата заробітної плати здійснюється за місцем роботи. Забороняється провадити виплату заробітної плати у магазинах роздрібної торгівлі, питних і розважальних закладах, за винятком тих випадків, коли заробітна плата виплачується працюючим у цих закладах особам. За особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов'язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Суд приймає до уваги те, що позивач був відсутній на роботі в момент звільнення, не прибув до центрального офісу відповідача для отримання розрахунку ( пропозиція в листі отриманого 20.07.2015 року).

Позивач та її представники не довели наявність у КС « Метроном» згоди ОСОБА_4 на отримання заробітної плати через установи банку чи поштовим переказом. Тому суд вважає, що вимоги позивача про направлення йому розрахунку поштовим відправленням суперечить вимогам ч.5 ст.24 Закону України « Про оплату праці».

Отже суд вважає, що вина відповідача в виплаті належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені ст.116 КЗ про П відсутня. В задоволенні цієї частини позовних вимог належить відмовити.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір, оскільки позивач був звільнений від його сплати на момент звернення до суду.

На підставі викладеного, керуючи Законом України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення проведення мобілізації", Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", ст. 116, 117, 119 КЗ про П, Законом України " Про відпустки" ст. 10, 15, 213- 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з Кредитної спілки « Метроном» ( 21018 м. Вінниця вул.. Пирогова ,2 код ЄДРПОУ 37159234 рр 26508161100002 в ПАТ «Укрінбанк») на користь ОСОБА_4 10 500 гр-н середнього заробітку за час мобілізації та 2692 гр-ні 20 коп. компенсації невикористаної відпустки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Кредитної спілки « Метроном» 1218 гр-н судового збору в дохід держави.

Рішенняможе бути оскаржено подачею апеляційної скарги в апеляційному суді Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області на протязі 10 днів моменту винесення.

Суддя О.В. Ан