Справа № 2-74/09

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16.06.2009р. Дніпровський районний суд м.Херсона у складі  

головуючої судді                                            Дорошинської В.Е.

при секретарі                                               Кузьомі І.В.

розглянувши  у відкритому   судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2  третя особа, що не заявляє самостійних вимог: відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м.Херсоні про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -

в с т а н о в и в :

      Позивач звернулась до суду із  позовом до відповідача про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини – сина ОСОБА_3   ІНФОРМАЦІЯ_1  мотивуючи, що рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 02.02.2005р. відповідач зобов’язаний до сплати аліментів на її користь на утримання неповнолітнього сина у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку. Крім того позивач зазначила, що на її думку, у зв’язку із змінами в законодавстві відповідач повинен сплачувати аліменти у розмірі 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку від 6 до 18 років, однак ухиляється від обов’язку утримувати свою неповнолітню дитину, добровільно не надає матеріальну допомогу на її утримання, неповнолітня дитина проживає із позивачем. Просила визнати відповідальність за прострочення сплати аліментів і стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.  

В судовому засіданні позивач уточнила позовні вимоги, просила долучити до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог ВДВС Дніпровського РУЮ у м.Херсоні, стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення, що станом на 01.06.2009р. становить 1454,04грн.  

Відповідач в судовому засіданні пояснив, що сплачував аліменти у частці від його доходів, присудженій за рішенням суду від 02.02.2005р., крім того зазначив, що на момент ухвалення вказаного рішення зміни до законодавства ще не були внесені, а тому просив у задоволенні позову відмовити за необґрунтованістю.

Представник третьої особи, за довіреністю ОСОБА_4  в судовому засіданні просила позов задовольнити, пояснила, що заборгованість з неустойки за прострочення сплати аліментів станом на 01.06.2009р. складає 1454,04грн., а також зазначила, що належні до сплати аліменти нараховувались з урахуванням 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку від 6 до 18 років.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши сторони, суд встановив, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого, згідно свідоцтва про народження, виданого 19.11.1998р. міським відділом РАГС м.Херсона, актовий запис № 1183, мають неповнолітню дитину – сина ОСОБА_3   ІНФОРМАЦІЯ_1  Рішенням Дніпровського районного суду м.Херсона від 02.02.2005р. ОСОБА_2  зобов’язано до сплати аліментів на користь ОСОБА_1  на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3   ІНФОРМАЦІЯ_1  у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів щомісячно, починаючи з 23.01.2005р. і до його повноліття; відповідно до трудового договору № 168 від 01.03.2005р., укладеного між ОСОБА_5  та ОСОБА_2  безстроково, останній працює продавцем на 0,5 ставки та отримує заробітну плату в розмірі 131,00грн. на місяць; відповідно до поштових переказів та довідки розрахунку пені, ОСОБА_2  періодично сплачував аліменти, що не були меншими за 1/4 частину його доходів; відповідно до довідки-розрахунку пені по сплаті аліментів розмір нарахованої пені за період з 01.01.2007р. по 01.06.2009р. складає 1454,04грн., що розрахувався, виходячи з 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку від 6 до 18 років.

Відповідно ст.181 СК України – за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу або у твердій грошовій сумі. При визначенні розміру аліментів, відповідно до ст.182 СК України, суд враховує - стан здоров’я та матеріальне становище дитини; стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Згідно до Закону України від 22.09.2005р. № 2901-IV ст.182 СК України було доповнено частиною другою, відповідно якої – мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до ч.1 ст.196 СК України - при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення. Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 р. № 3. - розмір аліментів  на  одну дитину  не може бути меншим,  ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину  не  є  підставою  для  перегляду постановлених  раніше  судових  рішень  про їх стягнення.

Враховуючи вищевказане, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, оскільки зміни в законодавстві, на які посилається позивач були внесені після ухвалення рішення суду про стягнення з відповідача аліментів на утримання його неповнолітньої дитини, а тому не можуть бути застосовані при вирішення спору, що виник між сторонами.

Керуючись ст.ст. 181-182, 196 СК України, ст.ст.5-11, 60, 88, 208, 209, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

В позові ОСОБА_1  до ОСОБА_2  третя особа, що не заявляє самостійних вимог: відділ державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м.Херсоні про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів – відмовити за необґрунтованістю.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів, після подання заяви про апеляційне оскарження, через суд першої інстанції.

         Суддя                                             В.Е.Дорошинська