233 № 233/1933/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Чернецький В. А.

при секретарі Купрєєнко А.С.

за участю: позивача -

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Костянтинівці Донецької області та ОСОБА_3 виконавчої дирекції Фонду у Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення суми щомісячної страхової виплати, -

В С Т А Н О В И В:

Позивальниця ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом, указуючи наступне.

30.08.2013р. з нею за місцем роботи в приміщенні апеляційного суду Донецької області стався нещасний випадок. Вперше за висновком обласного МСЕК №6 від 17.12.2013р. їй було встановлено 25% втрати професійної працездатності строком на один рік з 16.12.2013р. При повторному проходженні 18.11.2014р огляду обласним МСЕК №6, втрата професійної працездатності на рівні 25% була підтверджена і визначена безстроково.

Постановами відділення виконавчої дирекції Фонду у Ворошиловському районі м. Донецька (далі ВВД ФССНВ у Ворошиловському районі м. Донецька) від 27.12.2013р. їй були призначені страхові виплати: одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності в розмірі 78682,80грн. та щомісячна грошова сума в разі часткової втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку у розмірі 4338,84грн. починаючи з 16 грудня 2013 року.

Виплата одноразової допомоги в разі стійкої втрати професійної працездатності в розмірі 78682,80грн. перерахована на її банківський рахунок 16 січня 2014 року, а щомісячну грошову суму в разі часткової втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку за грудень 2013 року (з 16 по 31 грудня) у розмірі 2239,40 грн. - 10.01.2014р.

Дані страхові виплати призначалися із розрахунку розміру середньомісячного заробітку (в межах нарахованого за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу) з якої сплачено страхові внески до Фонду), виходячи з суми отриманої неї суддівської винагороди за останні 6 місяців з лютого по липень 2013 року на підставі виданої довідки про середню заробітну плату з місця роботи і після проведення перевірки достовірності даних довідки про середню заробітну плату відповідачем ВВД ФССНВ у Ворошиловському районі м. Донецька в грудні 2013 року. У розрахунковий період згідно графіку відпусток з 27 березня по 30 квітня 2013року вона перебувала у щорічній відпустці тривалістю 35 календарних днів (або 27 робочих днів), за часи якої з 10 по 19 квітня вона перебувала на лікарняному. В березні місяці 20013 року їй була нарахована загальна сума доходу у розмірі 55514,80грн., яка складалась заробітної плати за 22 робочих дня, відпрацьованих у березні місяці, в сумі 21448,90грн.; 3-х робочих днів відпустки березня місяці у розмірі 3217,33грн.; 22 робочих дня щорічної відпустки квітня місяця в сумі 21448,90грн. та допомоги на оздоровлення у розмірі 12617 грн. Оплата щорічної відпустки у квітні місяці була нарахована разом із грошовим забезпеченням за березень місяць 2013року і фактично була виплачена частинами. У березні та квітні місяцях 2013 року (фактичні суми до виплати: 40

тис. грн.. при виплаті авансу у березні місяці, а залишкова сума 4268,20 грн. виплачена у квітні місяці). Оплата провадилась за відомостями щодо виплати грошової суми авансу та грошового забезпечення за березень місяць. У період знаходження у відпустці, 8 робочих днів з 10 по 19 квітня 2013 року, коли вона перебувала на лікарняному, розмір оплати яких склав 7799,60 грн..

Таким чином, фактично у квітні місяці період щорічної відпустки позивальниці складав 14 робочих днів або 20 календарних днів і розмір її оплати - 13649,30 грн. (21448,90 грн.-7799,60 грн.).

Зазначає, що у березні місяці при нарахуванні їй грошового забезпечення у березні місяці і грошового забезпечення у квітні, відраховано двічі єдиний соціальний внесок і загальнообов’язкове державне соціальне страхування за березень та квітень місяці в розмірі 1189,44 грн., т.т окреме з кожної суми нарахованого грошового забезпечення за березень і квітень місяці. Таким чином, нарахована у березні місяці 2013 року загальна сума грошового забезпечення розмірі 55514,80грн., складається з двох самостійних видів доходу, а саме, грошове забезпечення по 21448,90грн за березень і квітень місяці поточного року, з яких проведені самостійні відрахування єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. далі єдиний соціальний внесок) і за березень, і за квітень місяці в розмірі по 1189,44 грн.. Після подання нею у грудні 2013 року заяви про призначення страхових виплат у зв’язку встановленням за висновком МСЕК ступеню втрати професійної працездатності у розмірі 25%, установі де вона працює, відбулась перевірка достовірності даних довідки про середню заробітну плату за період з лютого по липень 2013 року, проведена працівником відділення виконавчої дирекції Фонду у Ворошиловському районі м. Донецька.

Згідно складеному акту перевірки достовірності даних довідки про середню заробітну плату колонці №7 за розрахунковий період зазначено:

- березень 2013р. при тривалості у календарних днях - 31 день, з яких відпрацьовані 31 день, нарахована заробітна плата - зазначена сума заробітку 19499,0грн. (максимальні розмір оподаткованого доходу);

- квітень 2013р. при тривалості у календарних днях – 30 днів, з яких відпрацьовані дні - 20 днів,

нарахована заробітна плата - сума доходу не зазначена.

З урахуванням результатів проведеної перевірки, установою, де позивальниця працює, 19 грудня 2013 р. була видана довідка про середню заробітну плату, яка містить аналогічні дані про відсутність у неї доходу у квітні місяці 2013 року, як визначено і у акті перевірки. На підставі наведених документів (акту перевірки та довідки про середню заробітну платню відбувся розрахунок кількості відпрацьованих календарних днів у розрахунковому періоді лютий - липень 2013 року за кількістю 171 день (з урахуванням 20 календарних днів щорічної відпустки у квітні місяці 2013p.), а сумарний розмір нарахованої заробітної плати за цей період було визначено у розмірі 97495 грн. (без включення розміру оплати щорічної відпустки у квітні місяці 2013 року 13649,30 грн.).

З урахуванням наведеного порядку розрахунку середньоденна заробітна плата визначена на рік 570,15грн. (97495 грн.:171 день). Таким чином, внаслідок обмеження розміру її грошового забезпечення, нарахованого у 2013 року у розмірі 55514,80 грн. до 19499,0 грн., т.т до межі максимальної величини (граничної суми) заробітної плати та оподатковуваного, з якого сплачені місячні розміри страхового внеску за березень та квітень місяці, і не включення розміру оплати 20 календарних днів щорічної відпустки у квітні 2013р. в сумі 13649,30 грн., через її фактичне нарахування у березні місяці 2013 року, з урахуванням норм законів «Про відпустку» та КЗпП, розмір її середньоденного заробітку за цей період визначено в зменшеному рівні - 570,15 грн.. Проте, у зв’язку з тим, що початок щорічної відпустки згідно графіку розпочався з 27 березня 2013 року і строк відпустки тривав по 30 квітня 2013 року, до сумарної суми грошового забезпечення за період з лютого по липень 2013 року сума оплати за 20 календарних днів відпустки квітня місяця 2013 року в розмірі 13649,30грн. повинна бути зарахована, як дохід отриманий позивальницею у цьому місяці. Зазначений розрахунок визначення її сумарного розміру середньомісячного доходу за останні 6-ть місяців до нещасного випадку на виробництві, суперечить нормам ст.21 Закону України «Про відпустки» та ст. 115 КЗпП, які чітко визначили, що заробітна плата працівникам за

весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки, а тому

вважати, що у квітні місяці 2013 року у неї не було отримано доходу в розмірі - 13649,30грн. підстав немає. Фактичний сумарний розмір доходу за 171 відпрацьованих календарних днів у період лютий-липень 2013 р. складав 111114,3 грн., а середньоденна заробітна - 649,97 грн. (111114,3 грн. : 171 день). Враховуючи викладене, розмір середньомісячного доходу відповідно до постанови КМУ № 1266 від 26.09.2001р. шляхом множення середньоденної плати за один календарний день на середньомісячну кількість календарних днів - 30,44, становив 19785,09 грн..

Через те, що розмір її середньомісячного доходу перевищив межу максимальної величини (граничної суми) заробітної плати та оподатковуваного доходу, з яких сплачуються страхові внески, яка становила 19499,0 грн., при розрахунку щомісячної страхової суми належної їй виплати повинно прийнято за розмір її середньомісячного доходу на рівні 19499,0 грн., середньоденний дохід на рівні 640,57 грн. (19499грн.: 30,44 днів). З урахуванням приведеного розмір щомісячної грошової суми у разі часткової втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, становить 4874,85 грн. (19499 грн. х 25 %), а сума щомісячної недоплати цієї страхової виплати складає 536,01 грн. (4874,85 грн. - 4338,84грн.).

За минулий період розмір недоплати страхової виплати, як вважає позивальниця, становив: у грудні місяці 322,94 грн. (2562,34 грн. (4874,85 грн. : 30,44 дн. х 16 дн.) - 2239,40 грн.); з січня по серпень 4288,08грн. ((4874,85 грн. х 8 міс. = 38998,8 грн.) - (4338,84 грн. х 8 міс. = 34710,72 грн.), а взагалі недоплачений розмір страхової виплати за період з 16.12.2013 по 31.08.2014 склав 4611,02 грн. (4288,08 грн. + 322 94 грн.)

У період з вересня 2014 року по січень 2015 року недоплачена сума даної страхової виплати становить 2680,05 грн. ((4874,85 грн. х 5 міс. = 24374,25 грн.) - (4338,84 грн. х 5 міс. = 21694,20 грн.))

Загальна сума недоплаченої щомісячної страхової виплати у період з 16.12.2013 по 31.01.2015 складає 7291,07 грн. (4611,02 грн. + 2680,05 грн.)

На її звернення до ВВД ФССНВ у Ворошиловському районі м. Донецька здійснити перерахунок призначеної щомісячної страхової виплати, листом цього відділення від 16.01.2015р. № 03-15/15 було відмовлено, бо визнано, що призначені страхові виплати були нараховані згідно вимогам законодавства.

Але, як визначено у пунктах 10 статті 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», в його редакції на час встановлення їй ступеню втрати працездатності, середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв'язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Але відповідач, незважаючи на положення Постанови КМУ від 26.09.2001р. №1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням» в її редакції на час проведення розрахунку середньомісячного доходу для призначення вказаних соціальних виплат порушив діючи нормативні акти та невірно обчислив їй середній заробіток.

Через проведення АТО на території м. Донецька, вона з 22.09.2014 року у зв’язку із реєстрацією свого тимчасового місця перебування у м. Костянтинівка, була взята на облік відділенням виконавчої дирекції Фонду у місті Костянтинівка Донецької області, і починаючи з вересня 2014 року по січень 2015 року включно саме це відділення виплачує їй призначену щомісячну грошову суму втраченого заробітку у розмірі 4338,84 грн. За лютий місяць 2015 року дана сума соціальної виплати була збільшена до 4998,98 грн. відповідно до ст.29 ч.1 п.3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійні захворювання, які спричинили втрату працездатності». За наведених обставин, вважає незаконною відмову ВВД ФССНВ у Ворошиловському районі Донецька у проведенні їй перерахунку призначеної щомісячної грошової суми втраченого заробітку, починаючи з 16.12.2013 року, і такою, що порушує її право на отримання соціальне захисту у разі часткової втрати працездатності відповідно до ст. 46 Конституції України - у розмірі, визначеному законом.

Таким чином позивальниця ОСОБА_2 просить суд стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду у місті Костянтинівка Донецької області недоплачену їй відділенням виконавчої дирекції Фонду Ворошиловському районі м. Донецька суму щомісячної грошової суми втраченого заробітку починаючи з 16.12.2013 року по серпень 2014 року, недоплачену їй відділенням виконавчої дирекції Фонду у місті Костянтинівка Донецької області суму щомісячної грошової суми втраченого заробітку за вересень 2014 року по січень 2015 року включно у загальній сумі 7291,07 грн., а починаючи з лютого 2015 року безстроково у розмірі 4874,85 грн. з урахуванням проведення перерахунку цієї страхової суми відповідно до п. 3 ч.1 ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у зв’язку і підвищення розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян і мінімальної заробітної плати у порядку, визначеному законодавством, при відсутності у подальшому зміни ступеня втрати професійної працездатності (а.с. 1-3).

Надалі позивальниця надала суду доповнення і уточнення до основного позову, де вказала наступне.

31 серпня 2015 року відділенню виконавчої дирекції Фонду у м. Костянтинівка Донецької області надано оригінал її страхової справи з відділення виконавчої дирекції Фонду у Ворошиловському районі м. Донецька. Але враховуючи, що на даний час вона фактично перебуває на обліку в відділенні виконавчої дирекції Фонду у м. Костянтинівка Донецької області, а останнє у добровільному порядку не бажає вирішити спір шляхом нарахування та виплати недонарахованих сум відшкодування за період з 16.12.2013р. по теперішній час. Підставою для відмови є первинна довідка про заробітну плату, у якій за квітень місяць 2013 року вказана сума «0,00» грн., на підставі якої їй 27.12.2013р. були призначені щомісячні виплати грошової суми в разі часткової втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку в розмірі 4338,84 грн. та складеного акту за участю робітника Фонду Ворошиловського району та представника Апеляційного суду Донецької області.

Але на її звернення Апеляційним судом Донецької області була видана інша довідка від 10.02.2015р. № 126/15-вих. з розшифровкою виплаченої загальної суми в розмірі 55514,80 грн. у березні 2013 року, які не увійшли до розрахунку соціальних виплат. Окрім того видана довідка щодо розшифровки перерахунку сплачених сум відпустки, яка відображає, що за 14 робочих (20 календарних) днів відпустки у квітні 2013 року заробітна плата складала 13649,30 грн. проведеного у травні 2013 року після закриття лікарняного листа до суду. Таким чином, Апеляційний суд відповідно до п.1.6.1 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики від 13.01.2004 №5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 під № 114/8713, яким визначено, що нарахування відображаються за календарний місяць (з першого до останнього числа місяця), суми нарахувань за час відпусток, на відміну від порядку їхньої фактичної виплати, розподіляються пропорційно часу, що припадає, на дні відпустки у відповідному місяці, обґрунтовано видав позивальниці 26.06.2015р. нову довідку про заробітну плату за встановленим зразком вих. № 1799/15, де проставив у квітні місяці 2013 року в графі «кількість календарних днів» 20 а в графі «нарахована за розрахунковий період заробітна плата» 13649,30грн. При цьому враховуючи, що середньомісячний розмір її заробітної плати становить 19784,98 грн. і перевищує граничний розмір заробітної плати, з якої стягувався у 2013 році єдиний соціальний внесок - 19499,0грн., навів у довідці розмір її середньоденної заробітної плати в сумі 640,57грн. виходячи з визначного граничного розміру заробітної плати, з якої стягувався у 2013 році єдиний соціальний внесок - 19499,0 грн. Саме такий розмір середньоденної заробітної плати - 640,57 грн. повинен був взятий для первинного призначення їй щомісячної виплати 27.12.2013 р..

За розрахунками позивальниці розмір щомісячної їй виплати повинен бути такий: 19499,0 грн. х 25% = 4874,75 грн., що 535,91грн. менш призначена (4874,75 грн. - 4338,84 грн.).

У зв’язку з тим, що призначення виплати відбулось з 16.12.2013 р. до 31.12.2013р., підлягає сплаті 2562,24 грн. (640,57 х 25% = 160,14 грн. х 16 днів), в фактично було сплачено 2239,40 грн. - 10.01.2014р., різниця становить 322,84 грн. (2562,24 грн. - 2239,40 грн.).

За 2014 рік підлягає виплаті 58497 грн. (4874;75 грн. х 12 міс.), а фактично виплачено 52066,08 грн. (43338,84 х 12 міс.), недоплачена сума складає 6430,92 грн..

В 2014 та 2015 роках відбулось збільшення призначених щомісячних сум страхових виплат у зв’язку із підвищенням розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян і мінімальної заробітної плати у порядку, визначеному законодавством, шляхом відкоригувань.

На підставі викладеного, позивальниця просить суд стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду у місті Костянтинівка Донецької області недоплачену їй відділенням виконавчої дирекції Фонду у Ворошиловському районі м. Донецька суму щомісячної грошової суми в разі часткової втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, починаючи з 16.12.2013 року у розмірі, визначеному на підставі довідки про середньомісячну (середньоденну) заробітну плату від 26.06.2015 р. з урахуванням її відкоригування з 01.03.2014 р., а починаючи з 18.05.2015р. безстроково на підставі довідки про середньомісячну заробітну плату від 26.06.2015р. відкориговану відповідно до п. 3 ч.1 статті Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випаді виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» з дати призначення по день ухвалення судового рішення.

Зобов’язати виконавчу дирекцію Фонду у місті Костянтинівка Донецької області надати (розрахунок розміру щомісячної грошової суми в разі часткової втрати професійної працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку починаючи з 16.12.2013 року у розмірі, визначеному на підставі довідки про середньомісячну (середньоденну) заробітну плату від 26.06.2015р., з урахуванням її відкориговвування відповідно до ч. 1 статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», вказавши кінцевий розмір щомісячної грошової суми на цей час, а також загальну суму недоплаченої соціальної виплати у період з 16.12.2013 по час розгляду справи в суді (а.с. 112-113, 127).

Позивальниця ОСОБА_2 у судове засідання не з’явилася, але просила суд розглянути справу у її відсутність, позов повністю підтримала (а.с. 31).

Представник відповідача ОСОБА_3 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Костянтинівці Донецької області ОСОБА_1 позов не визнав та надав суду проти нього заперечення, у яких вказав наступне.

ОСОБА_3 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Костянтинівці Донецької області вважає, що позовна заява ОСОБА_2 про стягнення щомісячної страхової виплати з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Костянтинівці Донецької області не підлягає задоволенню з наступних підстав: Розмір відшкодування шкоди, пов’язаної з втратою потерпілою заробітку (його частини) у зв’язку з ушкодженням здоров’я, встановлюється виходячи зі ступеню втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, який потерпіла мала до ушкодження здоров’я. При втраті заробітку внаслідок ушкодження здоров’я, пов’язаного з виконанням трудових обов’язків, його відшкодування має провадитися Фондом у вигляді щомісячних страхових виплат, сума яких при одночасному призначені пенсії по інвалідності у зв’язку з одним і тим самим нещасним випадком (професійним захворюванням) не повинна перевищувати середньомісячного заробітку до ушкодження здоров’я (частина 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року №9). Відповідно до п.4. Постанови КМУ від 26.09.2001р. № 1266, розрахунковим періодом для обчислення страхових виплат позивачу ОСОБА_2 є період з лютого 2013 року по липень 2013 року. Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на період розрахунку максимальна величина бази нарахування єдиного внеску, (максимальна сума доходу застрахованої особи, що дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом, на яку нараховується єдиний внесок) дорівнювала 19499 грн. Дані довідки про середню заробітну плату від 26.12.2013 р. № 726, яку надав Апеляційний суд Донецької області, відповідають пп.4,7,9 Постанови КМУ від 26.09.2001 № 1266. Про що свідчить акт перевірки заробітної плати від 26.12.2013 № 63, здійсненої відділенням Фонду у Ворошиловському р-ні м. Донецька згідно п.26 тієї ж Постанови. Слід звернути увагу на довідку

про заробітну плату на зворотному боці листка непрацездатності серія АГК № 046376, в якому період і нарахована зарплата відповідають даним Довідки про середню заробітну плату. Всі розрахунки страхових виплат ОСОБА_2 зроблені робітниками Фонду на підставі наданих до Фонду документів з місця її роботи, а тому позивач ОСОБА_2 звернулась з позовом не до того відповідача. Таким чином, порушень прав, свобод та охоронюваних законом інтересів застрахованої особи в даному випадку ОСОБА_2, щодо розміру страхових виплат встановлених фондом у Ворошиловському районі м. Донецька, та застосування Фондом у м. Костянтинівці коефіцієнту зростання середньомісячної заробітної плати при здійснені перерахунків сум щомісячних страхових виплат та порядку застосування коефіцієнтів в 2015 році при проведені перерахунків, допущено не було (а.с. 35-38).

Представник ОСОБА_3 виконавчої дирекції Фонду у Ворошиловському районі м. Донецька надав заяву з вимогою розглянути справу у їх відсутності позов ОСОБА_2 не визнає, зазначає що оригінал справи постраждалої знаходиться у Костянтинівському відділенні ВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань де вона стає на обліку, тому у участі в судовому засіданні їх представника не має сенсу (а.с.145, 155).

Суд, розглянувши заяву ОСОБА_2, заслухавши представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_3 виконавчої дирекції Фонду у Ворошиловському районі м. Донецька, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Позивальниця працює суддею з 2003 року, а з 30.05.2011 року працює суддею Апеляційного суду Донецької області безстроково, що відповідає записам у її трудовій книжці (а.с. 53-61).

30.08.2013р. з нею за місцем роботи в приміщенні Апеляційного суду Донецької області стався нещасний випадок, про що 16.10.2013 року був складений Акт проведення розслідування нещасного випадку на виробництві, який внесений до ЄДРПУ 02891428 Державною судовою адміністрацією України (а.с.62-67).

Про нещасний випадок на виробництві 16.10.2013 року був складений Акт за формою Н-1 про нещасний випадок та травмування на роботі у час виконання службових обов’язків (а.с. 67-72).

За висновком обласного МСЕК від 17.12.2013р. позивачці було встановлено 25% втрати професійної працездатності строком на один рік з 16.12.2013р.(а.с. 77-78). При повторному проходженні 18.11.2014р огляду обласним МСЕК №6, втрата професійної працездатності на рівні 25% була підтверджена і визначена безстроково (а.с. 92-93).

Після подання позивальницею у грудні 2013 року заяви про призначення страхових виплат у зв’язку з встановленням за висновком МСЕК ступеню втрати професійної працездатності у розмірі 25%, в установі, де вона працює, відбулась перевірка достовірності даних довідки про середню заробітну плату за період з лютого по липень 2013 року, яка проведена працівником відділення виконавчої дирекції Фонду у Ворошиловському районі м. Донецька та представника установи (а.с. 80). Середньоденна заробітна плата визначена на рік 570,15грн. (97495 грн. : 171 день) (а.с. 86 ).

26.12.2013 року за заявою позивальниці ВВД ФССНВВ Ворошиловського району м. Донецька була винесена постанова по справі 0522/2317/2317/7, відповідно до якої позивальниці призначена до виплати одноразова допомога у розмірі 78682,8 грн. (а.с. 15, 80). Разом з тим, 27.12.2013 року постановою цього ж відділення Фонду призначено потерпілій ОСОБА_2 до виплати щомісячне відшкодування шкоди за втрату частини працездатності у розмірі 4338,84 грн. (а.с. 16).

18.11.2014 року Постановою вказаної дирекції Фонду вказані щомісячні виплати у вказаній сумі призначені щомісячно безстроково (а.с. 16, 17).

Для розрахунку розміру щомісячних виплат позивальниця надала ВВД ФССНВВ Ворошиловського району м. Донецька довідку про свою середню заробітну плату, у якій визначено, що у цвітні 2013 року вона доході не мала (а.с. 79), відповідно цієї довідка їй була нарахована середньоденна заробітна платня..

Відповідно довідки від 19.11.2014 року № 142500/3301 про взяття на облік особи, що переміщується з тимчасово окупованої території України або проведення антитерористичної операції, виданої Управлінням соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, позивачка ОСОБА_2 тимчасово зареєстрована у ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7).

Відповідно до заяви позивальниці ОСОБА_2 від 22.09.2014р. ВВД ФССНВВ у м. Костянтинівка своєю постановою продовжило щомісячну виплату позивальниці компенсування частини втраченого заробітку з 01.09.2014 року у розмірі 4338,84 грн. по 31.12.2014р. (а.с. 40).

12.01.2015р. виплати після відкоригування постановою зазначеної установи Фонду з 01.01.2015р. у виплати соціального страхування призначені безстроково (а.с. 41).

26.06.2015 року позивальниця отримала та надала суду іншу довідку про свій заробіток у 2013 році, який повинен був врахований відповідачем, і відповідно д якого її доходи у квітні 20013 року склали 13649,3 грн. (а.с. 107). Вказана довідка суперечить довідці, яка була видана позивальниці ОСОБА_2 і яка стала підставою для розрахування їй страхових виплат (а.с. 79, 80).

Суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» виконання цього закону покладено на Фонд ССВНВВ України і його відділення.

Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов’язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров’я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Відповідно до ст. 14 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування страхові фонди є органами, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування, провадять збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечують фінансування виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та здійснюють інші функції згідно з затвердженими статутами.

Відповідно до Розділу 11 Закону №1105-Х1У від 23 вересня 1999 року Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яке потягло втрату працездатності» страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням. Безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція.

Фонд ССвНВнВ є державним органом, функції та задачі якого викладені у вказаному Законі. У своєї діяльності відповідач керується також ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», підзаконними нормативними актами, а саме Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням», постановою Правління Фонду № 24 від 27.04.2007 року та ін..

Рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов’язковим для виконання всіма страхувальниками та застрахованими. Рішення правління Фонду, які мають нормативний характер і стосуються прав та обов’язків страхувальників і застрахованих осіб, підлягають обов’язковій державній реєстрації нормативно-правових актів виконавчої влади (статтю 17 доповнено частиною тринадцятою згідно із Законом України від 23.02.2007 року №717-У) і тому ця норма діє з моменту прийняття цього доповнення до діючого Закону. Ті постанови, які приймалися до вступу в дію цього доповнення до Закону носять характер одноразового застосування і в даний час не діють. Згідно розділу 3 частини 3.1. пункт 7 постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 24 від 27.04.2007 року до робочого органу виконавчої дирекції Фонду подається пакет документів (в тому числі довідка про середню заробітну плату). На підставі наданої до відділення фонду у Ворошиловському районі м. Донецька довідки про середню заробітну плату позивача ОСОБА_2 з міста її роботи були призначені одноразова допомога та щомісячні страхові виплати.

Позивач ОСОБА_2 вказує на те, що відділення Фонду у м. Костянтинівці повинно провести перерахунок суми страхової виплати з лютого 2015 року і сплачувати їй 4874 грн. 85 копійок, зробивши самостійно цей перерахунок. Відповідно до ст. 29 Закону №1105-Х1У перерахування щомісячних страхових виплат і витрат на медичну та соціальну допомогу провадяться у разі:

зміни ступеня професійної працездатності; зміни складу сім’ї померлого; підвищення розміру мінімальної заробітної плати у порядку, визначеному законодавством. Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року №9 (частина 12, абзац перший - третій пункт 23) «При вирішенні спорів щодо перерахування розміру страхових виплат судам необхідно мати на увазі, що воно провадиться лише з підстав і в порядку, передбачених ст. 29 Закону № 1105-Х1У. Суди не можуть провадити або зобов’язати провадити перерахування сум щомісячних страхових виплат і витрат на медичну й соціальну допомогу з інших підстав, зазначених позивачем».

Підстави для перерахунку страхових виплат з якими позивач звернувся до суду, не відносяться до підстав передбачених ст.23 Закону №1105-Х1У.

Крім того, згідно п. 26 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням», складено акт перевірки достовірності даних про середню заробітну плату наданої з міста роботи позивача, робітниками Фонду у Ворошиловському районі м. Донецька. Дані довідки про середню заробітну плату позивача ОСОБА_2 відповідають розрахунковим документам підприємства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень розглядають адміністративні суди, які перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також, у відповідності до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Але позивальниця не ставила питання про незаконність дій Відповідача, як державного органу, про незаконність рішення про призначення їй певного розміру страхових виплат, чи невідповідності довідки про її заробітну плату (першу), видану за місцем її роботи, і яку вона сама надала до Ворошиловського відділення дирекції Фонду ССпНВ м. Донецька, та відповідно до якої їй були призначені виплати за втрату працездатності.

Крім того, у відповідності до ст.ст. 23, 1166 ЦК України цивільна відповідальність настає за встановленням вини відповідача, яка може бути доведена рішенням судів.

Таким чином, у цивільному судочинстві, суд не маючи рішень адміністративних судів, не може просто стягнути з відповідача суми, визначені позивальницею ОСОБА_2, які нею зроблені на власний розсуд. Рішення виконавчих дирекцій Фонду не оскаржені, вони діють у часі і виконуються відповідно діючого законодавства на підставі документів, наданих позивачкою. У цивільному судочинстві суд не може визнати рішення органу, який наділений власними повноваженнями, незаконним та зобов’язати зробити перерахунок соціальної виплати.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 88, 158, 179, 212-215, 218 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

У позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Костянтинівці Донецької області та ОСОБА_3 виконавчої дирекції Фонду у Ворошиловському районі м. Донецька про стягнення суми щомісячної страхової виплати, - відмовити повністю.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд протягом десяти днів з моменту його оголошення, а особами які не були присутніми при проголошенні повного рішення суду – з моменту отримання його копії.

Суддя