Справа № 526/2413/15-ц

Провадження № 2/526/1071/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2015 року м. Гадяч

Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Прокоп’євої Ю.Б.,

за участю секретаря - Шевченко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гадячі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 територіальної громади, третя особа Приватний нотаріус Гадяцького районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

До суду з позовом звернулась ОСОБА_1 в якому просила визнати за нею право власності житловий будинок, позначений на технічному паспорті літерою А-1, а з господарськими будівлями: сарай –Б, сарай В, в, гараж – Г, погріб – Д, огорожа - №1, кран дворовий - № 2, який знаходиться в селі Качанове, Гадяцького району Полтавської області по вул. Жовнева, 24 і розташованого на земельній ділянці фонду ОСОБА_2 сільської ради, який належав померлій 22.11.2011 року ОСОБА_4 спадковим майном та визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно.

В обґрунтування позову посилаються на те, що 22.07.2011 р. померла ОСОБА_4, з якою разом проживала позивачка ОСОБА_4 за адресою вул. Жовтнева, 24 с. Качаново Гадяцького району Полтавської області. Після її смерті залишилася спадщина у вигляді домоволодіння по вул. Жовтнева, 24 с. Качаново Гадяцького району Полтавської області, будинок відноситься до типу колгоспного двору і станом на 01 липня 1990 року членами двору були: ОСОБА_4 та ОСОБА_1. Заповіт від імені матері не посвідчувався, на протязі шести місяців після смерті матері вона вчасно звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. 09.08.2013 року приватним нотаріусом Гадяцького районного нотаріального округу ОСОБА_3 було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 3, 2412 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Гадяцького району, Полтавської області на ім’я позивачки за реєстровим № 1812. Із вказаного свідоцтва про право на спадщину вбачається, що вона є єдиною спадкоємицею, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 Вона вирішила оформити документи на інше спадкове майно, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями та звернулась до нотаріуса. із відповідною заявою, але у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на вказане домоволодіння у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено, запропонувавши звернутися до суду для визнання права власності на вказане спадкове майно.

У судове засідання позивач не з’явилась, надала до суду заяву в яких просила суд розглянути справу без її участі. Також зазначили, що позовні вимоги підтримують повністю.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради Гадяцького району Полтавської області у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про час та місце розгляду справи, про причину неявки суду не повідомив, надав до суду заяву в якій зазначив, що ОСОБА_2 сільська рада не заперечує проти позовних вимог позивача та просив суд розглянути справу без участі представника сільської ради.

Третя особа приватний нотаріус ГРНО ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, повідомлялась належним чином про час та місце розгляду справи, про причину неявки суду не повідомила, надала до суду лист в якому просила справу розглядати без її участі, проти позовних вимог ОСОБА_1 не заперечує.

Суд відповідно до ст. 169 ЦПК України вважає за можливе розглядати справу у відсутності не з'явившихся осіб за наявними доказами у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України, при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до п. 1 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Згідно з довідкою від 22.10.2015 р. № 630 виданої виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Гадяцького району Полтавської області, домоволодіння в селі Качанове Гадяцького району Полтавської області по вул. Жовтневій, 24 згідно погосподарської книги № 2 особовий рахунок № 459 станом на 01.07.1990 р. відносилось до колгоспного двору. Членами колгоспного двору станом на 01.07.1990 року були: ОСОБА_4 – голова двору (померла 22.07.2011 року), ОСОБА_1 – дочка.

Згідно довідки від 22.10.2015 р. № 631 виданої виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Гадяцького району Полтавської області, земельна ділянка 0, 41 га на якій розташований житловий будинок з господарськими та спорудами в селі Качанове Гадяцького району Полтавської області по вул. Жовтневій, 24 - є власністю територіальної громади ОСОБА_2 сільської ради Гадяцького району Полтавської області.

Визначення суспільної групи господарства було урегульовано Технічними вказівками по веденню книжок погосподарського обліку в сільських радах, затвердженими Центральним статистичним управлінням при ОСОБА_5 СРСР 27 червня 1972 року, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням при ОСОБА_5 СРСР 13 квітня 1979 року № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених Центральним статистичним управлінням при ОСОБА_5 СРСР 12 травня 1985 року № 5-24/26.

За змістом п. 20 Вказівок суспільна група господарства переважно встановлюється залежно від роду занять глави сім'ї. Глава сім'ї визначається в кожному конкретному випадку повнолітніми членами сім'ї за їхньою взаємною згодою. Залежно від роду занять глави сім'ї господарство відноситься до суспільної групи колгоспників, робочих, службовців, кустарів чи селян-одноосібників. Виняток із загального правила складають господарства, в яких проживають працюючі члени колгоспу. Такі господарства, незалежно від роду занять глави сім'ї, відносяться до господарства колгоспників.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником ОСОБА_5 комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Відповідно до ст. ст. 120, 123 ЦК України 1963 року, чинного на час існування колгоспних дворів, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що домоволодіння по вул. Жовтневій, 24 в с. Качанівка станом на 01.07.1990 року належало ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в рівних долях на праві сумісної власності.

Судом встановлено, що 22.07.2011 року померла ОСОБА_4, про що 25.07.2011 року в книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис за № 13, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія І-КЕ № 197521 від 25.07.2011 року.

Колгоспний двір був припинений 15 квітня 1991 року, коли відповідно до постанови Верховної ОСОБА_5 Української РСР від 26 березня 1991 року № 885-XII був введений в дію Закон України «Про власність».

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 13 постанови від 24 червня 1983 року № 4 «Про практику розгляду судами України справ про спадкування», та в підпункті г) пункту 6 постанови від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах права приватної власності», правила ст. 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. У разі смерті члена колгоспного двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів.

Таким чином, судом встановлено, що ? частина вищезазначеного домоволодіння входить до складу спадкового майна після померлої ОСОБА_4

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до довідки від 22.10.2015 року № 629 виданої виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Гадяцького району Полтавської області померла ОСОБА_4 була зареєстрована та проживала на день смерті 22.07.2011 року в селі Качанівка по вул. Жовтневій, 24, разом з нею була зареєстрована та проживала і проживає на даний час ОСОБА_1 – дочка, інших зареєстрованих на день смерті 22.07.2011 року не значилось.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до листа приватного нотаріуса ГРНО Полтавської області ОСОБА_3 від 30.11.2015 р. № 1464/02-14, нею 28.08.2014 р. була відкрита спадкова справа № 92/2013 після смерті ОСОБА_4, яка померла 22.07.2011 року. ОСОБА_1 у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, прийняла спадщину після померлої 22.07.2011 року ОСОБА_4 фактично, так як згідно довідки № 189 виданої виконкомом ОСОБА_2 сільської ради 01.07.2013 року, проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Інших заяв не надходило. 09.08.2013 року нею за реєстром № 1812 на ім’я ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку.

Відповідно до листа приватного нотаріуса ГРНО Полтавської області ОСОБА_3 від 23.10.2015 р. № 1316/02-14, видати свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок який розташований за адресою с. Качанівка, вул. Жовтнева, 24 Гадяцького району Полтавської області, після смерті 22.07.2011 року ОСОБА_4 неможливо в зв’язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на нерухоме майно.

З урахуванням зазначеного, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 належним чином прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до технічного паспорту від 23.10.2015р. який було виготовлено ПП Миргородське підприємство технічної інвентаризації та експертиз «ІНВЕНТАРИЗАТОР» за замовленням ОСОБА_1, домоволодіння, що розташоване за адресою вул. Жовтнева, 24 в с. Качанове, Гадяцького району Полтавської області складається з житлового будинку - літ. А-1,а та господарських будівель: сарай – літ.Б, сарай - літ.В, в, гараж – літ.Г, погріб – літ.Д, огорожа - №1, кран дворовий - № 2

Таким чином, оскільки після ОСОБА_4, яка померла 22.11.2011р. окрім позивача ОСОБА_1 не було встановлено інших спадкоємців, а також враховуючи той факт, що ОСОБА_1 є власником ? частини зазначеного домоволодіння та прийняла спадщину у вигляді ? частини домоволодіння, яка належала її матері, то суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 набула права власності на усе зазначене домоволодіння.

З урахуванням зазначеного, враховуючи той факт, що у спадкоємця ОСОБА_1 відсутні правовстановлюючі документи на майно вищевказаного домоволодіння, що унеможливлює отримати свідоцтво про право на спадщину на зазначене майно, а також враховуючи той факт, що відповідач позовні вимоги визнав, і це визнання не суперечить Закону та не порушує прав та інтересів третіх осіб, суд приходить до висновку, що вимога про визнання за позивачем права власності на вищевказане майно є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 3, 4, 8, 10,11, 15, 60, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в :

Позовну заяву позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 територіальної громади, третя особа Приватний нотаріус Гадяцького районного нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.

Визнати житловий будинок, позначений на технічному паспорті літерою А-1, а з господарськими будівлями: сарай –Б, сарай В, в, гараж – Г, погріб – Д, огорожа - №1, кран дворовий - № 2, який знаходиться в селі Качанове, Гадяцького району Полтавської області по вул. Жовтнева, 24 і розташованого на земельній ділянці фонду ОСОБА_2 сільської ради, який належав померлій 22.11.2011 року ОСОБА_4 спадковим майном та визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме вищевказаний житловий будинок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Гадяцький районний суд Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення, особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя - Ю. Б. Прокоп'єва