Справа № 2а - 98/09
П О С Т А Н О В А
іменем України
03 червня 2009 року смт Віньківці
Суддя Віньковецького районного суду, Хмельницької області О.О. Потапов
При секретарі Приймак Л..
Розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду у Віньковецькому районі, про стягнення недоплаченої надбавки до пенсії
В С Т А Н О В И В ::
До суду з позовом звернулась ОСОБА_1 просила визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду у Віньковецькому районі щодо невиплати їй як дитині війни за 2007 та 2008 роки 30% надбавки до пенсії та зобов»язати відповідача нарахувати і виплатити цю надбавку з 09 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31ё грудня 2008 року.
В позові позивачка зазначила, що вона має статус дитини війни. Відповідно до ст.. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» з 01 січня 2006 року їй відповідачі повинні виплачувати доплату до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Після дії цього Закону вносились зміни до законодавства які скасовували та змінювали встановлену надбавку. Вона вважає такі зміни неправомірними, оскільки згідно рішення Конституційного Суду України № 6-рп винесеного 09.07.2007 року статтю 111 закону України «Про держаний бюджет України на 2007 рік» визнано неконституційною. Крім цього існує декілька рішень зазначеного суду які забороняють обмежувати пільги громадянам. Саме тому відповідачі повинні їй виплатити доплату до пенсії 30 % виходячи з мінімальної пенсії за віком за 2007 та 2008 роки.
В судове засідання позивачка не з»явилась, просила справу розглядати без неї задовольнити вимоги.
Представник відповідачів вимоги не визнав. Послався на те, що розпорядником коштів є міністерство Фінансів та Держказначейство України. А також зазначив, що розмір мінімальної пенсії за віком встановлено ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування., відповідно до якого він встановлюється тільки для осіб які втратили працездатність. Також повідомив, що позивачка пропустила строки позовної давності оговорені статтями 99,100 КАС України.
Дослідивши позовну заяву, заперечення відповідача, вивчивши письмові докази слід вважати позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Встановлено, що з 01 січня 2006 року набув чинності Закон України № 2195 -ГУ прийнятий в 2004 році «Про соціальний захист дітей війни». Відповідно до ст.. 6 зазначеного закону з 01 .01.2006 року дітям війни доплачується до пенсії 30% від мінімальної пенсії за віком щомісячно.
Зазначену надбавку ОСОБА_1 не отримує.
П.17 ст. 77 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено, а законом № 3367-1У від 19.01.2006 року « Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» дію цієї статті відновлено.
Статтею 111 Закону України 3 489 -У від 19.12.2006 року «Про державний бюджет України на 2007 рік» було установлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни» виплачується лише особам які є інвалідами ( крім тих на яких поширюється дія закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50% від розміру надбавки встановленої для учасників війни.
Виходячи із того, що Позивачка є дитиною війни в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Суд вважає, що на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Трудовий стаж позивачки перевищує 20 років.
Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином встановлена ч.3 ст.46 Конституції України мінімальна соціальна гарантія як база нарахування для визначення пенсії та інших видів соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування - є прожитковий мінімум, що встановлюється законом і не може бути зменшений ані законом, ані підзаконним нормативно - правовим актом.
Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» № 489 -У від 19.12.2006р. встановлено найменший розмір прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність.
Діючим законодавством України на 2007 рік точно не визначено таку базу для нарахувань підвищень як мінімальна пенсія за віком. Тобто жодним нормативно - правовим актом на 2007 рік щодо Закону «Про соціальний захист дітей війни» ( далі - Закону) не визначено прямо у абсолютній величині розмір мінімальної пенсії за віком як соціальної гарантії та бази нарахувань у відповідності до ч.3 ст. 46 Конституції У
Суд вважає, що у відсутності такої бази в цілях розрахунку за ст.. 6 Закону це не означає ,що законом не визначено мінімального такого розміру. Якщо закон не встановлює розмір бази нарахування в абсолютній величині при наявності мінімального розміру бази нарахування, то це означає , що особа не має взагалі права ( обмежується у праві) тобто не може його реалізувати.
Так, статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Однак, Суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку Суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.
Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено , що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Однак, в той же час, на думку Суду, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.
Суд звертає увагу сторін на те, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги. Так, наприклад, у справі «Кечко проти України»Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії основані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом -відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання дітям війни надбавок до пенсії, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.
Відносини, що склалися між позивачем та відповідачем є публічно-правовими відносинами, виходячи із змісту статті 3 та пункту 2 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як зазначено у Рішенні Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.
Звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістовних характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.
Враховуючи те, що Позивачка є дитиною війни, вона наділена державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.
Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни.
Тобто, між Позивачкою і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист дітей війни.
Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи Позивачки є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково. Нарахування підвищення має бути проведено з дня прийняття рішення Конституційним судом України по справі № 6-рп / 2007. відповідно до якого Суд визнав неконституційною статтю 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» якою обмежувалось право позивачки на отримання 30% надбавки від мінімальної пенсії.
Тобто, нарахування підвищення має бути вчинено з дня ухвалення вище вказаного рішення. При цьому її вимоги повинні задовольнятись в межах серпня -вересня 2007 року.
Проте статтею 99 КАС України встановлено річний строк звернення до суду за захистом права. Позивачка цей строк пропустила, тому на підставі ст. 100 КАС України їй слід відмовити за 2007 рік в задоволені позовних вимог. Вона не ставить вимогу поновити строк і не зазначає поважність причини пропуску строку.
ЇЇ вимоги за 2008 рік слід задовольнити, виходячи із рішення Конституційного суду України № 10-рп від 22.05.2008 року. Саме цим рішенням скасовані обмеження на поновлено дію сти.6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни»
За таких обставин слід зобов»язати Управління Пенсійного фонду України у Віньковецькому районі здійснити нарахування та виплату відповідачці 30% доплати до пенсії з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
Урядом покладена відповідальність по нарахуванню та виплаті доплат дітям війни на управління пенсійного фонду тому саме Управління пенсійного фонду у ВІньковецькому районі є належним відповідачем у справі і його слід зобов»язати здійснити нарахування коштів відповідачці.
Керуючись статтями 5, 11, 69-71, 94, 159-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В
1. Адміністративний Позов задовольнити частково.
3. Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України у Віньковецькому районі Хмельницької області здійснити нарахування та виплату за період з 22.05.2008 по 31.12.2008р. ОСОБА_1 надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «По соціальний захист дітей війни» № 2195 - 1У ( в редакції до внесення змін Законом України № 107- У1 від 28.12.2007 року) виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність, встановленого законом на 2008 рік.
3. В задоволенні інших позовних вимог -відмовити.
Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя ___________