П О С Т А Н О В А справа № 2-а - 37/09
05 травня 2009 року смт Віньківці
Клегія суддів Віньковецького районного суду Хмельницької області у складі головуючого судді Потапова О.О.
Суддів Волкової О.М. і Трохимчука О.О.
При секретарі Приймак Л.О.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Управління праці та соціального захисту населення Деражнянської райдержадміністрації, про визнання неправомірними бездіяльності суб»єкта владних повноважень та стягнення різниці недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення у Деражнянському районі Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області з позовними вимогами про:
- визнання дій по нарахуванню і виплаті сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку неправомірними;
- стягнення з Управління праці та соціального захисту населення у Деражнянському районі Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області суми недотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за грудень 2007 року та за 2008 рік у розмірі 5973,51 грн.;
- зобов'язання призначити відповідно до статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” - допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-років щомісяця, з наступним підвищенням щомісяця кожного року до розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, до закінчення строку передбаченої законом виплати. Стягнути судові витрати.
В обґрунтування позову зазначено, що своїми діями відповідач грубо порушив права позивача на належний соціальний захист, при наданні допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку керувався нормативно правовими актами, які рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп та ввід 22.05.2008 р № 10-рп/2008 визнано неконституційними.
Відповідачі проти позову заперечували, посилаючись на те, що, зазначивши, що виплата допомоги, передбаченої Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у встановлених вказаною статтею розмірах.
В 2008 році Конституційний суд не вносив зміни в Закон «Про державний бюджет України стосовно розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до прикінцевих положень Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» з 021 січня 2008 року розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку дорівнював різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше ніж 130 грн. Тому вимога про виплату допомоги за 2008 рік безпідставна.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів дійшла висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народила доньку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1
Згідно довідки № 129 від 11.02.2009 р. позивач отримала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного року у період з січня 2008 року по січень 2009 року включно 1736,49 грн. отримуючи по 130 грн. щомісяця і в грудні 2007 року отримала 46,49 грн.
Відповідно до статті 15 вказаного Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" , в редакції до 01.01.08 р, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік" було встановлено наступне - установити, що у 2007 році:
- абзац 2 частини 2 статті 56 Закону: допомога при народженні дитини - у розмірі 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
- абзац 3 частини 2 ст. 56 Закону: допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
- пункт 14 статті 71 Закону: призупинити дію статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" .
Відповідач проводив відповідні виплати до вищезазначеного порядку та розмірів.
Проте, рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення абзацу третього частини другої статті 56, та пункт 14 статті 71 втратили чинність, як такі, що визнані неконституційним.
Відповідно до частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 09.07.07 р. - дати ухвалення рішення Конституційним судом України N 6-рп/2007, вищевказані норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратили чинність.
Відповідно до частини 2 статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відповідний закон про державний бюджет та його положення мають вищу юридичну силу відносно інших спеціальних законів стосовно визначення розміру або порядку обчислення допомоги при народженні дитини, бо є основним та головним (окрім Конституції України) фінансовим нормативним актом розподілу доходів та видатків в країні.
З огляду на викладене, вимоги позивачки щодо допомоги по догляду за дитиною у 2007 році до 09.07.07 р. не підлягають задоволенню, оскільки вони врегульовані нормами закону про державний бюджет. Суд дійшов висновку, що при розрахунку розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році з дати ухвалення відповідного рішення слід керуватися саме приписами статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" .
Відповідно до статті 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" всі види допомоги сім'ям з дітьми крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків. Відповідач є органом соціального захисту населення за місцем проживання мати дитини, отже суд вважає вимоги заявлені до відповідача обґрунтованими.
Суд дійшов висновку, що відповідачем допущено бездіяльність щодо неповного нарахування та виплати сум допомоги по догляду за дитиною у 2007 році з 09.07.07 р, тому за грудень цього року слід задовольнити позов , і керуючись частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України виходить за межі позовних вимог, оскільки вважає що це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, на захист яких наданий позов.
Обов'язок по здійсненню перерахунку належних до виплати грошових сум законом покладено на відповідача, у зв'язку із чим суд не може виконувати функції суб'єктів владних повноважень, покладених на них законом з огляду на принципом поділу державної влади, закріплений статті 6 Конституції України. Право позивача у даному випадку має бути захищене шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу недоплачені суми. Отже, відповідач має усунути допущене порушення шляхом перерахування розміру допомоги відповідно до правил статті 15 Закону України Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та проведення відповідних доплат.
Відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Частина перша статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" була викладена в наступній редакції Законом України від 28.12.07 р. - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.
Пункт 3 Прикінцевих положення вказаного закону визначив, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Отже, у 2008 році відповідач керувався вищевказаними нормами, та не допустив порушень прав позивача.
Вирішуючи вимогу про зобов'язання відповідача призначити відповідно до статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми” - допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з 01 січня 2008 року у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-років щомісяця, з наступним підвищенням щомісяця, року, підвищення розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, до закінчення строку передбаченої законом виплати, суд не знайшов підстав для її задоволення, оскільки у 2008 році діяла відповідна редакція закону, відмінна від вимог заявлених позивачем, крім того вимога заявлена на майбутнє не може бути задоволена судом, оскільки суд здійснює захист саме порушених прав.
Проте з 22.05.2008 року - часу набрання чинності рішенням Конституційного суду № 10-рп/08, відновила дію ст.43 Закону України « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» .
Відповідно до статей 42, 43 Закону України «Прозагальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» право на допомогу по догляду за дитиною в розмірі прожиткового мінімуму до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа( один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Зазначена допомога надається у формі матеріального забезпечення яке частково компенсує втрату заробітної плати( доходу) у період відпустки .
Отже, у 2008 році відповідач керувався вищевказаними нормами, проте він допустив порушення прав позивача. Позивачка до народження дитини перебувала у трудових відносинах, являється застрахованою особою.
За таких обставин вона вправі з 22.05.2008 року по грудень 2008 року заявляти вимогу про нарахування і виплату допомоги у розмірі прожиткового мінімуму на підставі ст. 43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням». Хоча ця стаття входить в протиріччя зі ст. 15 закону « "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" зі змінами внесеними 28.12.2007 року, проте виходячи із ст. 1 Конституції України , що держава України є соціальною державою, слід захистити право соціально - застрахованої особи, тобто особи яка робила певні відрахування державі.
Вимоги, відповідно до рішення Конституційного суду України №10рп від 22.05.2008 року слід задовольнити саме з цієї дати , оскільки з цього часу внесені зміни в Закон «Про держаний бюджет України на 2008 рік».
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись статями 11, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною по досягненню нею трьох років у 2007 році з грудня 2007 року, в розмірі встановленому статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Деражнянської районної державної адміністрації Хмельницької області здійснити перерахунок ОСОБА_1 соціальної допомоги по догляду за дитиною по досягненню нею трьох років у 2007 році за грудень 07 року та у 2008 році з 22.05. по 31.12.2008 року, в розмірі встановленому статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та здійснити її виплату.
В іншій частині адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі, та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя ___________ О.О. Потапов.
Судді : ______________________ Трохимчук О.О.
______________________ Волкова О.М.