Справа № 447/115/15 Головуючий у 1 інстанції: Карбовнік І.М.

Провадження № 22-ц/783/4009/15 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 І. І.

Категорія:48

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Кабаля І.І.,

суддів: Копняк С.М., Монастирецького Д.І.,

секретаря Юзефович Ю.І.

з участю: представника ОСОБА_2- ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 01 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Розділжитлосервіс» Новороздільської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ», треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про стягнення безпідставно набутих коштів,-

                                                      ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 01 квітня 2015 року в позові ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Розділжитлосервіс» Новороздільської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ», треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, про стягнення безпідставно набутих коштів відмовлено.

Дане рішення суду оскаржив ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, при неповно з’ясованих обставинах справи. Вказує, що суд не врахував того факту, що позивач з травня 2013 року по вересень 2014 року у спірній квартирі не проживав, тому не був ознайомлений з порядком нарахування заборгованості, не знав про обов’язок зміни особового рахунку. Крім того, суд безпідставно відклав виготовлення повного тексту рішення на 5 днів, оскільки правила статті 209 ЦПК України застосовуються лише у виняткових випадках. Просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання апеляційної скарги, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги та суті пред'явлених позовних вимог законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Статтями 10, 60 ЦПК України, встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Спосіб захисту порушеного права визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Ст.60 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 19.04.2013 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме квартиру №16 в будинку №28 А по проспекту Шевченка у м.Новий Розділ Львівської області.

Дане свідоцтво видане позивачу приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу ОСОБА_6 відповідно до ст. 47 Закону України «Про іпотеку» та на підставі акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки №09-40/3245, затвердженого 08.04.2013 року начальником ВДВС Миколаївського РУЮ Львівської області та вказане свідоцтво зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №491.

У вересні 2014 року позивач здійснив оплату комунальних послуг по належній йому з квітня 2013 року квартирі №16 в будинку №28 А по проспекту Шевченка у м.Новий Розділ Львівської області.

Як встановлено в суді першої інстанції, та в судовому засіданні апеляційної інстанції після придбання квартири №16 в будинку №28 А по проспекту Шевченка у м.Новий Розділ Львівської області ОСОБА_2 у період часу з 19.04.2013 року по 03.09.2014 року жодного разу не звертався із відповідною заявою до Комунального підприємства «Розділжитлосервіс» Новороздільської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ»для зміни особистого рахунку на оплату комунальних послуг власника квартири, знаючи, що особові рахунки належать попереднім власникам.

Крім того судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачем не надано належних та допустимих доказів та не доведено в судовому засіданні безпідставність набуття відповідачами грошових коштів позивача, оскільки такий достовірно знаючи, що особисті рахунки на оплату комунальних послуг відкриті на ім’я попередніх власників квартири провів оплату таких. Таких доказів позивачем не надано й в суді апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи і додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом першої інстанції були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Будь яких інших належних та допустимих доказів для спростування рішення суду першої інстанції, передбачених статтями 57, 58, 59 ЦПК України, які б мали доказове значення та заслуговували на увагу, чи порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України, апелянтом не представлено.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Рішення відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам, доводи апеляційної скарги, матеріали справи, зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішення, тому підстав для задоволення скарги немає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 313, 314 ч. 1 п. 1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 01 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Кабаль І.І.

Судді: Копняк С.М.

ОСОБА_7