Ссправа № 2-а -72/09
П О С Т А Н О В А
Іменем України
20 травня 2009 року смт Віньківці
Місцевий Віньковецький районний суд у складі головуючого судді Потапова О.О., при секретарі Лужняк А.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом прокурора Віньковецького району до Управління праці та соціального захисту населення Віньковецької райдержадміністрації, про визнання неправомірними бездіяльності суб»єкта владних повноважень та стягнення різниці недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку,
В С Т А Н О В И В :
До суду з позовом звернувся прокурор в інтересах ОСОБА_1, просив стягнути з управління праці та соціального захисту населення Віньковецької райдержадміністрації на її користь недоплачену щомісячну грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 10 липня по 31 грудня 2007 рок3774 грн.35. коп. та з 23травня по 31 жовтня 2008 року 4217грн.71 коп.. Всього - 7992,52 грн. Також просив поновити строк звернення до суду, посилаючись на його пропуск через незнання про зміни в законодавстві.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1. є матір»ю малолітньої дитини , своїми діями відповідач грубо порушив права позивача на належний соціальний захист, при наданні допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, керувався нормативно правовими актами, які рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп та рішенням цього ж суду № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційними.
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що, що виплата допомоги, передбаченої Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у встановлених вказаною статтею розмірах.
В 2008 році Конституційний суд не вносив зміни в Закон «Про державний бюджет України стосовно розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до прикінцевих положень Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» з 21 січня 2008 року розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку дорівнював різниці між 50% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше ніж 130 грн. Тому вимога про виплату допомоги за 2008 рік безпідставна.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина ОСОБА_2 та доньку ОСОБА_3 що підтверджується свідоцтвами про народження НОМЕР_1 та НОМЕР_2.
Згідно довідок № 518, від 09.04.2008 р. позивач отримала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у період за 2008 рік 1729, 20 та 1181,62 гн..
Відповідно до письмової заяви та наданого позивачкою судового рішення вона відмовилась від стягнень за 2007 рік, оскільки її вимоги задоволені за цей період рішення Хмельницького окружного адміністративного суду.
Відповідно до статті 15 вказаного Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" , в редакції до 01.01.08 р, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до частини 2 статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відповідний закон про державний бюджет та його положення мають вищу юридичну силу відносно інших спеціальних законів стосовно визначення розміру або порядку обчислення допомоги при народженні дитини, бо є основним та головним (окрім Конституції України) фінансовим нормативним актом розподілу доходів та видатків в країні.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" всі види допомоги сім'ям з дітьми крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків. Відповідач є органом соціального захисту населення за місцем проживання мати дитини, отже суд вважає вимоги заявлені до відповідача обґрунтованими.
Суд дійшов висновку, що відповідачем допущено бездіяльність щодо неповного нарахування та виплати сум допомоги по догляду за дитиною у 2008 році з 23.05.08 р. , і керуючись частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд виходить за межі позовних вимог, оскільки вважає що це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, на захист яких наданий позов.
Обов'язок по здійсненню перерахунку належних до виплати грошових сум законом покладено на відповідача, у зв'язку із чим суд не може виконувати функції суб'єктів владних повноважень, покладених на них законом з огляду за принципом поділу державної влади, закріплений статті 6 Конституції України. Право позивача у даному випадку має бути захищене шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу недоплачені суми. Отже, відповідач має усунути допущене порушення шляхом перерахування розміру допомоги відповідно до правил статті 15 Закону України Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та проведення відповідних доплат.
Відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Частина перша статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" була викладена в наступній редакції Законом України від 28.12.07 р. - допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.
Пункт 3 Прикінцевих положення вказаного закону визначив, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.
Отже, у 2008 році відповідач керувався вищевказаними нормами, проте він допустив порушення прав позивача. Позивачка до народження дитини перебувала у трудових відносинах, являється застрахованою особою.
Відповідно до статей 42, 43 Закону України «Прозагальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням» право на допомогу по догляду за дитиною в розмірі прожиткового мінімуму до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа( один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Зазначена допомога надається у формі матеріального забезпечення яке частково компенсує втрату заробітної плати( доходу) у період відпустки .
За таких обставин вона вправі з 22.05.2008 року по грудень 2008 року заявляти вимогу про нарахування і виплату допомоги у розмірі прожиткового мінімуму на підставі ст. 43 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням». Хоча ця стаття входить в протиріччя зі ст. 15 закону « "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" зі змінами внесеними 28.12.2007 року. Проте виходячи із ст. 1 Конституції України про те, що держава України є соціальною державою. Слід захистити прав соціально - застрахованої особи, тобто особи яка робила певні відрахування державі. Проте вимоги, відповідно до рішення Конституційного суду України №10рп від 22.05.2008 року слід задовольнити саме з цієї дати , оскільки з цього часу внесені зміни в Закон «Про держаний бюджет України на 2008 рік» та поновлено дію ст. 43 Закону «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням».
На підставі викладеного, керуючись статями 11, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Віньковецької районної державної адміністрації Хмельницької області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 соціальної допомоги по догляду за дитиною по досягненню нею трьох років у 2008 році з 23.05.08 року по 31.жовтня 2008 року, в розмірі прожиткового мінімуму встановленого статтею 43 Закону України « «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням».
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Віньковецької районної державної адміністрації Хмельницької області здійснити перерахунок ОСОБА_1 соціальної допомоги по догляду за дитиною по досягненню нею трьох років у 2008 році з 23.05.08 року по 31.жовтня 2008 року, в розмірі встановленому статтею 43 Закону України « «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням .
В іншій частині адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі, та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Віньковецький районний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя___________