РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №668/13249/15-ц

Пров. №2/668/316/16

04.01.2016 року Суворовський районний суд м. Херсона в складі:

головуючого                                                                                                                               Булах Є.М.

секретаря                                                                                                   Щербань А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, мотивуючи тим, що йому на праві власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1. У зазначеній квартирі зареєстровані відповідачі, який не є його родичами. Реєстрація відповідачів створює перешкоди позивачу у реалізації останнім в повній мірі свого права власності, а також призводить до сплати надмірних витрат за комунальні послуги. Просить суд усунути йому перешкоди у користуванні майном, визнавши відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням квартири за адресою: АДРЕСА_1. Судові витрати просив стягнути з відповідачів по справі.

Позивач у судове засідання не з’явився з невідомих суду причин, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, через канцелярію суду подав заяву у якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, проти заочного розгляду не заперечував. Справу просив вирішити без його участі.

Відповідачі в судове засідання повторно не з’явилися, про день, час та місце слухання справи були повідомлені належним чином (ст. 74 ЦПК України), про причини неявки суд не повідомили.

Від відповідача ОСОБА_3 через канцелярію суду надійшло клопотання з проханням перенести слухання справи на іншу дату через неможливість прибуття у судове засідання її представника ОСОБА_5

Суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі. Розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов’язковим повідомленням та викликом осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи у її відсутності(ст. 157,158 ЦПК України).

За таких обставин та враховуючи вимоги  ч. 4 ст. 169 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити справу у відсутності учасників судового засідання на підставі наявних у ній даних та доказів та за згодою позивача у заочному порядку, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що відповідно до рішення апеляційного суду Херсонської області від 20.08.2015 року відбулося звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на однокімнатну квартиру АДРЕСА_2, яка належала на праві власності ОСОБА_2 та в якій проживав і зареєстрований останній, а також члени його сім’ї – ОСОБА_3 – дружина та ОСОБА_4 – син. Рішення набрало законної сили 20.08.2015 року.

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №43271926 від 04.09.2015 року власником вищезазначеної квартири на час розгляду справи є ОСОБА_6

Відповідно до довідки з ПП «Жилтранс», відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 зареєстровані за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується і довідками наданими на запит суду ВАДР УДМС у Херсонській області.

Отже, судом встановлено, що в квартирі, яка належить позивачу на праві приватної власності зареєстровані та проживають відповідачі. Відповідач ОСОБА_2 є бувшим власником спірної квартири, а ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є членами сім’ї бувшого власника спірного майна. Відповідачі не є родичами позивача.

За твердженням позивача, реєстрація відповідачів створює перешкоди позивачу у реалізації останнім в повній мірі свого права власності, а також призводить до сплати надмірних витрат за комунальні послуги.

На підтвердження обставин позову щодо надмірної сплати грошових коштів за комунальні послуги не надано належних та допустимих доказів щодо наявності нарахувань за комунальні послуги на підставі наявності зареєстрованих осіб, у період часу з урахуванням якого просить позивач визнати відповідачів таким, що втратили право користування житловим приміщенням.

Вирішуючи питання про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ(майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд (ст. 319 ЦК України).

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як роз’яснено в листі Вищого Спеціалізованого Суду України від 28.01.2013 року «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав», власник житла має право вимагати визнання колишнього власника таким, що втратив право користування, та зняття його з реєстрації. При цьому втрата права користування житловим приміщенням є наслідком припинення права власності на житлове приміщення у колишнього власника житла.

Із роз’яснень наданих ВССУ у пункті 34 постанови пленуму №5 від 07.02.2014 року вбачається, що під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і відносини, які виникають між власником житла та членами його сім’ї, попередніми членами його сім’ї, а також членами сім’ї колишнього власника житла.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач ОСОБА_2 як бувший власник вказаної вище квартири втратив право користування нею з моменту визнання права власності на спірну квартиру за ОСОБА_7, а тому вимоги позивача щодо визнання його таким, що втратив право користування приміщенням квартири №20 за адресою: м. Херсон, вул.. Карла Маркса, б. 33 ґрунтуються на вимогах закону, і є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання, щодо усунення перешкод у користуванні власністю позивачу, шляхом визнання такими, що втратили право користування спірним приміщенням ОСОБА_3. та ОСОБА_4 суд виходить з наступного.

Права власника житлового будинку, квартири визначені ст.ст.317,383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім’ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у права власника можливе лише з підстав, передбачених законом. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Чинним законодавством України не передбачено перехід прав та обов’язків попереднього власника до нового власника в частині збереження права користування житлом особами, які заселилися до нього зі згоди колишнього власника, у випадку зміни власника.

Виникнення права у осіб на користування житлом та обсяг цих прав залежить від наявності у особи, зі згоди якої вони вселилися, права власності на це житло, а отже, припинення права власності цієї особи на житло припиняє право осіб, які з її згоди були вселенні, на користування житлом.

Будь-яких доказів про те, що між позивачем та відповідачами було укладено договір найму на невизначений строк, як того вимагають положення ст.ст.810,811 ЦК України, матеріали справи не містять.

Таким чином враховуючи, що право власності ОСОБА_2, припинилося на підставі рішення суду від 20.08.2015 року в результаті звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на спірне майно за ОСОБА_7, то право членів сім’ї бувшого власника, які не є власниками спірної квартири, на користування нею теж припинилося, оскільки було похідними від права колишнього власника цієї квартири.

Згідно ст. 41 Конституції України та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася в 1997 році відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року № 475-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності , який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном , на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.316,317,319,321 ЦК України).

Зі змісту наведених норм законів, матеріалів справи, вбачається, що відповідач ОСОБА_2 є попереднім власником спірної квартири та втратив право щодо володіння, користування та розпорядження нею у встановленому законом порядку на підставі рішення суду, що набрало законної сили. Члени його сім’ї, проживали та користувалися спірною квартирою зі згоди колишнього власника. Правових підстав для проживання, користування та володіння відповідачів у спірній квартирі позивача на час розгляду справи суд не вбачає. Тому користування квартирою відповідачів за зазначеною адресою без наявних на те підстав є порушенням права власності нового власника квартири, з огляду на що суд вважає обґрунтованими та законними позовні вимоги, щодо усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном позивачу, шляхом визнання відповідачів такими, що втратили право користування спірним майном та з урахуванням ст. 391 ЦК України вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню витрати понесені позивачем за судовий збір по 162,40 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст.10,11,60,88,212,213,215,218, 224ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, - задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_7 у здійсненні права власності квартирою за адресою: АДРЕСА_1 та визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, такими, що втратили право користування житловим приміщенням квартири за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_3, та ОСОБА_2, по 162,40 грн. з кожного.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через Суворовський районний суд м. Херсона. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

СуддяОСОБА_8