Справа № 22-893/2009                 Головуючий у 1-й інстанції: Циганаш І.А.

Категорія: 46                                     Доповідач: Белінська І.М.

                                       УХВАЛА

                              ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

                17червня 2009 року         Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

                Белінської І.М. - головуючої,

                Гайсюка О.В., Чорнобривець О.С.,

при секретареві - Чуркіній Ж.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 11 грудня 2008 року в цивільній справі за позовом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області до неї ( треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Центральний відділ реєстрації актів громадянського стану Кіровоградського обласного управління юстиції, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області) про визнання шлюбу недійсним та про скасування запису акту про одруження,

                                            ВСТАНОВИЛА:

                  У вересні 2002 року УМВС України в Кіровоградській області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання шлюбу недійсним, визнання недійсними талонів на пільговий проїзд на 2001-2006 роки та посвідчення члена сім”ї померлого пенсіонера МВС. Посилалось на те, що 27 липня 2001 року відповідачка уклала шлюб із своїм батьком ОСОБА_2, який мав  статус пенсіонера МВС. Після його смерті, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_1,  ОСОБА_1 отримала посвідчення члена сім”ї померлого, незаконно користується пільгами по оплаті комунальних послуг та отримує пенсію по втраті годувальника.

                 Справа розглядалась судами неодноразово.

                 Останнім заочним рішенням Ленінського районного суду м.Кіровограда від 11 грудня 2008 року, ухваленим в порядку перегляду рішень за нововиявленими обставинами, позов задоволено повністю.

                 Ухвалою від 16 лютого 2008 року заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

                  В апеляційній скарзі відповідачкою ставиться питання про скасування рішення суду і передачу справи на новий розгляд в зв”язку з тим, що суд розглянув справу у її відсутності, належним чином не повідомивши про час та місце судового засідання.

                   Заслухавши пояснення ОСОБА_1, заперечення представників УМВС України в Кіровоградській області, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вирішила, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

                    Як видно з матеріалів справи, 11 грудня 2008 року суд ухвалив в цій справі заочне рішення, розглянувши її у відсутності відповідачки. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не заперечує, що вона отримала судову повістку про виклик до суду на 11.12.2008 року на 10 год. Цей факт підтверджується також її розпискою (а.с.122).

                    Порушення судом норм цивільно-процесуального права відповідачка вбачає у тому, що вона не мала можливості висловити свої заперечення проти позову та надати докази на їх підтвердження з поважних причин, наявних в матеріалах справи доказів було недостатньо для повного та всебічного з”ясування обставин, що мають значення для справи та для ухвалення законного і обгрунтованого рішення.

                   Проте, з такими доводами не можна погодитись.

                   Згідно із ч.4ст.169 ЦПК України, у випадку, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів ( постановляє заочне рішення). ОСОБА_1 не заперечує, що вона не повідомила суд про причину своєї неявки в судове засідання, призначене на 11.12.2008 року.

                   З матеріалів справи видно, що після скасування рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 18.03.2004 року в цій справі в порядку перегляду рішень за нововиявленими обставинами та призначення справи до розгляду на 5.06.2008 року ( а.с.68), розгляд справи неодноразово відкладався, у більшості випадків за заявою відповідачки. Так, за її клопотанням розгляд справи було відкладено з 5.06.2008 року на 7.07.2008 року (а.с.75). 3.07.2008 року нею було подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв”язку із санаторно-курортним лікуванням (а.с.83). 7.07.2008 року суд оголосив перерву до 16.09.2008 року ( ас.82).

                  У судове засідання 16.09.2008 року ОСОБА_1 не з”явилась, про час і місце судового засідання була повідомлена належним чином (а.с.99). 15.09.2008 року вона подала заяву про відкладення розгляду справи у зв”язку із хворобою (а.с.110), через що суд відклав розгляд справи з 16.09.2008 року на 21.10.2008 року (а.с.105), а потім на 17.11.2008 року (а.с.112) та на 11.12.2008 року (а.с.117).

                   Таким чином, відповідачка мала достатньо часу для подання до суду своїх заперечень, доказів на їх підтвердження, отримання правової допомоги. Суд задовільнив її клопотання про витребування доказів від 8.08.2008 року, витребувані документи долучені до матеріалів справи (а.с.101-103).

                   Наведене свідчить про те, що відповідачка, всупереч вимогам ч.3 ст.27 ЦПК України, недобросовісно користувалась своїми процесуальними правами, зокрема, правом брати участь у судових засіданнях. У той же час, відповідно до вимог ст.157 ЦПК України у загальному випадку суд повинен розглянути справу протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження в справі.

                   За таких обставин, суд першої інстанції мав право розглянути справу по суті ( ухвалити заочне рішення). Те, що відповідачка хворіла 11.12.2008 року, не може бути підставою для визнання дій суду неправильними, оскільки відповідно до ч.2ст.77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов”язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з”явилися в судове засідання без поважних причин.

                    Отже, колегія суддів не вбачає в діях суду першої інстанції порушення норм цивільно-процесуального права, які, відповідно до ст.311 ЦПК України, є обов”язковою підставою для скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд.

                   Посилання на порушення норм матеріального або цивільного процесуального права, які є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або закриття провадження в справі в порядку, передбаченому ст.ст.309, 310 ЦПК України, апеляційна скарга не містить.

                  Відповідно до ч.1ст.303 ЦПК України,  під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

                  Колегія суддів визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що, згідно із ст.308 ЦПК України, є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

                 На підставі викладеного, керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

                                              УХВАЛИЛА:

                 Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Ленінського районного суду м.Кіровограда від 11 грудня 2008 року залишити без змін.

                Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею законної сили.

ГОЛОВУЮЧА:                                                  СУДДІ: