Справа № 22-1243/2009            Головуючий у 1-й інстанції:  Адаменко І.М.

                                                     Доповідач: Белінська І.М.

                                          УХВАЛА

                 16 червня 2009 року                Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

                 Белінської І.М. - головуючої,

                 Гайсюка О.В., Чорнобривець О.С.,

при секретареві - Ткач І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 6 квітня 2009 року в цивільній справі за її позовом до Бобринецької міської ради, Міністерства внутрішніх справ України про визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на комплекс будівель,

                                            ВСТАНОВИЛА:

                  У січні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду із цим позовом.

                   Зазначала, що на підставі договору купівлі-продажу від 19.05.2006 року, укладеного між ОСОБА_2 та нею, вона набула право власності на комплекс будівель, розташованих по АДРЕСА_1, у тому числі: на адміністративну будівлю ( літ.”А”, “А1”), склади (літ.”Б”, “б”, “Кр”), гаражі (літ.”В”,”г”), туалет (літ.”Д”), басейн (літ.”Є”).

                   Проте, 5.03.2007 року Бобринецька міська рада, на підставі свого рішення від 27.02.2007 року №84, видала Державі в особі Міністерства внутрішніх справ України свідоцтво про право власності на цілий комплекс будівель, розташованих за тією ж адресою, що вважала  незаконним.

                   Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_1 просила визнати це свідоцтво недійсним в частині визнання за МВС України права власності на будівлі, які належать їй на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу.

                  Ухвалою Бобринецького районного суду від 6 квітня 2009 року провадження в справі було зупинене до вирішення цивільної справи за позовом Бобринецького районного відділу УМВС України в Кіровоградській області до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу комплексу будівель від 19.05.2006 року.

                  В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати ухвалу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Вказує на те, що підстави для зупинення провадження в даній справі відсутні. Вважає, що рішення суду саме у цій справі буде мати значення для вирішення спору між МВС України та ОСОБА_2 і нею про визнання договору купівлі-продажу недійсним, оскільки в обгрунтування позовних вимог позивач - МВС України - посилається на свідоцтво про право власності, про часткову недійсність якого вона заявила позов.

                  Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вирішила, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду - залишенню без змін з таких підстав.

                  Зупиняючи провадження в даній справі, суд першої інстанції вважав неможливим її розгляд до вирішення до цивільної справи за позовом МВС України до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання договору  купівлі-продажу комплексу будівель, розташованих по АДРЕСА_1, недійсним. Такі дії суду є правильними як з точки зору юридичної логіки, так і з огляду на застосування норм процесуального права.

                  Оскільки в судовому порядку в іншій цивільній справі оспорено право власності позивачки на спірне майно, - вирішення її позовних вимог, які фактично зводяться до вимог до усунення перешкод у користуванні власністю, звичайно, неможливо допоки не буде вирішено спір щодо правомірності набуття нею права власності на це майно. Саме під час розгляду іншої справи суд має прийняти рішення щодо наявності чи відсутності у МВС України права вимагати визнання договору купівлі-продажу недійсним, стороною за яким воно не було, та щодо наявності чи відсутності підстав для визнання його недійсним відповідно до чинного законодавства.

                   Отже, суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог закону, зокрема, ст.ст. 201, ч.1п.4 ЦПК України, що відповідно до  п.1ч.1ст.312 ЦПК України є підставою для відхилення скарги і залишення ухвали без змін.

                   Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, п.1ч.1ст.312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

                                                УХВАЛИЛА:

                  Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу Бобринецького районного суду від 6 квітня 2009 року залишити без змін.

                  Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею законної сили.

ГОЛОВУЮЧА:

СУДДІ: