Справа № 22-1047/2009             Головуючий у 1-й інстанції: Шелесько В.Д.

Категорія: 19                               Доповідач: Белінська І.М.

                                       УХВАЛА

                              ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

                  17 червня 2009 року           Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

                  Белінської І.М. - головуючої,

                  Гайсюка О.В., Чорнобривець О.С.,

при секретареві - Чуркіній Ж.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді справу за  апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Онуфріївського районного суду від 3 вересня 2008 року і на ухвалу від 12 лютого 2008 року про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про зобов”язання укласти основний договір купівлі-продажу житлового будинку,

                                         ВСТАНОВИЛА:

                  У лютому 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про зобов”язання відповідача укласти з ним основний договір купівлі-продажу житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1, на умовах, визначених попереднім договором.

                  В обгрунтування позовних вимог зазначав, що 10.10.2007 року він уклав з відповідачем попередній договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та присадибною земельною ділянкою, домовившись про всі його істотні умови. Оформлення домовленостей попереднім договором було обумовлено відсутністю у продавця необхідних правовстановлюючих документів на садибу, зокрема, на присадибну земельну ділянку. На виконання умов договору він передав відповідачу 2000 гривень, в подальшому передавав йому різні суми грошей для оформлення документів. Проте, у лютому 2008 року йому стало відомо, що ОСОБА_4 продає зазначений будинок іншій особі, яка погодилась придбати його без належних документів.

                  Посилаючись на ці обставини та на п.5 попереднього договору, ОСОБА_3, просив зобов”язати ОСОБА_4 укласти з ним основний договір купівлі-продажу житлового будинку на умовах, визначених попереднім договором.

                   Рішенням Онуфріївського районного суду від 3 вересня 2008 року позов задоволено повністю.

                   Ухвалою суду від 12.02.2008 року заборонено ОСОБА_4 до вирішення позову по суті вчиняти дії, пов”язані з відчуженням у будь-якій формі спірної садиби.

                   В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування рішення та ухвали суду і про повернення справи на новий судовий розгляд через порушення судом норм матеріального та цивільного процесуального права. Зазначається, що суд першої інстанції неповно з”ясував обставини, що мають значення для справи, не залучив до участі в справі її, як дружину відповідача, у той час як спірне майно належить їм на праві спільної сумісної власності подружжя. Оскільки своєї згоди на відчуження чоловіком цього майна вона не давала, судовими рішеннями порушені її майнові права. Крім того, суд неправильно застосував норми ЦК України щодо наслідків відмови продавця укласти основний договір за умови наявності попереднього.

                     ОСОБА_2 в апеляційній скарзі також порушує питання про скасування рішення і повернення справи на новий розгляд, посилаючись на те, що суд не залучив його до участі в справі, хоча судовим рішенням зачіпаються його майнові права, оскільки він є тією самою особою,  якій ОСОБА_4 продав спірний житловий будинок. На виконання умов договору купівлі-продажу він передав ОСОБА_4 30 000 доларів США, про що той видав йому розписку, але через наявність оскаржуваного рішення та ухвали суду про забезпечення позову вони не мали можливості нотаріально посвідчити їх договір.

                    Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 ОСОБА_5, ОСОБА_2, заперечення ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вирішила, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з поверненням справи на новий розгляд з таких підстав.

                    Задовільняючи позов та зобов”язуючи відповідача укласти з позивачем основний договір купівлі-продажу житлового будинку на умовах, визначених попереднім договором, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, якими передбачені наслідки необгрунтованого  ухилення однієї із сторін попереднього договору від укладення договору, передбаченого попереднім договором, а саме ч.ч.3, 4 ст.635 ЦК України.

                    У той же час, розглядаючи справу в межах позовних вимог та покладаючи на відповідача обов”язок фактично продати нерухоме майно, суд мав з”ясувати, чи не зачіпаються таким рішенням майнові права або інтереси інших осіб, зокрема його дружини, чи не стало спірне майно їх спільною сумісною власністю подружжя. Для з”ясування цих обставин необхідно було залучити до участі в справі ОСОБА_1, дружину ОСОБА_4

                     Обгрунтованими є і доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_2 про те, що суд мав також залучити до участі в справі і його, як іншого покупця, з яким відповідач має намір укласти договір купівлі-продажу спірної садиби, оскільки з наданих ним до апеляційної скарги доказів вбачається, що рішенням суду зачіпаються його майнові інтереси. До того ж суд у рішенні визнав факт існування інших покупців на спірне майно.   

                   Оскільки апелянти не приймали участі у розгляді справи, суд апеляційної інстанції не має права досліджувати докази, які не надавались до суду першої інстанції, додані до апеляційних скарг цих осіб, давати їм оцінку, та ухвалити нове рішення.  Відповідно до п.4ч.1 ст.311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов”язки осіб, які не брали участь у справі.

                     При новому розгляді суду слід врахувати наведене, відповідно до вимог ЦПК України вирішити питання щодо залучення до участі в справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, повно та всебічно з”ясувати обставини, що мають значення для справи, правильно застосувати норми матеріального права та ухвалити законне і обгрунтоване рішення.

                      Разом з тим не підлягає задоволенню апеляційна скарга ОСОБА_1 в частині  скасування ухвали суду від 12.02.2008 року про забезпечення позову, оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням вимог ст.ст.151-153 ЦПК України, підстави для її скасування відсутні, на даний час справа по суті не вирішена.

                     На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, п.4ч.1ст.311,п.1ч.1ст.312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

                                               УХВАЛИЛА:

                      Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовільнити частково.

                       Рішення Онуфріївського районного суду від 3 вересня 2008 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.

                       Ухвалу Онуфріївського районного суду від 12.02.2008 року про забезпечення позову залишити без змін.

                        Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею законної сили.

ГОЛОВУЮЧА:

СУДДІ: