МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Фрунзе, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2015 р. Справа № 370/1258/15-ц

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Устимчук М.Ю., при секретарі Захарченко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Макарів Київської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1, Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «БИШІВ-СЕРВІСЦЕНТР» про стягнення кредитної заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк»(далі - ПАТ «ПроКредит Банк», банк, позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі-відповідач-1, позичальник, боржник), Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «БИШІВ-СЕРВІСЦЕНТР»(далі-відповідач-2, поручитель) та просили суд стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором у сумі 321 398 грн. 47 коп. з кожного та судовий збір у сумі 3 213,98 грн., посилаючись на те, що між позивачем та відповідачем-1 було укладено Рамкову угоду, відповідно до якої позивач здійснив кредитування відповідача-1 на підставі Договору про надання траншу. В забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 за кредитним договором між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір поруки. Позивач свої зобов'язання за кредитним договором, щодо надання кредиту, виконав в повному обсязі. Проте у порушення вимог законодавства та умов кредитного договору відповідач-1 неналежно виконує умови договору. Позивачем направлялися відповідачам вимоги про усунення порушень кредитного договору з вимогою виконати взяті на себе зобов'язання за договорами, які залишені без задоволення. Посилаючись на порушення позивальником та поручителем умов договорів банк відповідно і звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості.

У судове засідання позивач свого представника не направив, подав до суду заяву з проханням розглядати справу у відсутність його представника, позов підтримує. Проти винесення заочного рішення не заперечив.

Відповідач-1 у судове засідання не прибув, подав до суду заяву про не визнання позову, подав свої письмові заперечення, в заяві також просив викликати у судове засідання представника позивача.

Відповідач-2 у судове засідання свого представника не направив, подав свої письмові заперечення.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив, що 27.08.2013 року між позивачем та відповідачем-1 було укладено Рамкову угоду № FW115.758, відповідно до умов якої позивач здійснив кредитування відповідача-1 на підставі кредитного договору.

Також, 27.08.2013 року між позивачем та відповідачем-1 укладено Договір про надання траншу №115.44024/FW115.758, згідно якого відповідачу-1 було надано кредит: 270 000 грн. - сума кредиту, 21,00 % річних - процентна ставка, строк кредитування - 60 місяців, від дати видачі кредиту включно. (п.2 Договору про надання траншу)

В забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 за кредитним договором між позивачем та відповідачем-2 було укладено Договір поруки №285487-ДП1 від 27.08.2013 року, за яким відповідач-2 як поручительвідповідає перед позивачем (кредитором) за виконання зобов'язань відповідачем-1 за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом.

Відповідно до умов кредитного договору відповідач-1 як позичальник зобов'язався здійснювати своєчасне погашення кредиту та сплачувати усі інші, передбачені кредитним договором платежі у порядку визначеному договором.

Як зазначає позивач, відповідач-1 порушив умови кредитного договору та вимоги законодавства, не забезпечив своєчасне погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого у нього утворилась кредитна заборгованість, яка складається з: капітал - 236 091,51 грн., проценти - 18 674,07 грн., проценти за неправомірне користування кредитом - 6 150,59 грн.

Проте, відповідач-1 не погоджуючись з пред'явленим до нього позовом, подав свої письмові заперечення, згідно яких зазначає, що вищевказана сума заборгованості є необгрунтованою, непідтвердженою, неправомірною, а вимоги позивача про її стягнення безпідставними виходячи з наступного. Так, відповідач-1 підтверджує той факт, що дійсно між ним та позивачем було укладено Рамкову угоду № FW115.758 від 27.08.2013 року, відповідно до умов якої був укладений Договір про надання траншу №115.44024/FW115.758, згідно якого відповідачу-1 було надано кредит: 270 000 грн. - сума кредиту, 21,00 % річних - процентна ставка, строк кредитування - 60 місяців від дати видачі кредиту включно. В забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 за кредитним договором між позивачем та відповідачем-2 було укладено Договір поруки №285487-ДП1 від 27.08.2013 року. Також відповідач-1 зазначає, що позивач вимагає дострокового стягнення повної суми кредиту, відповідно до положень п. 8.2 Рамкової угоди № FW115.758 від 27.08.2013 р, попри те, що згідно 2.2 Договору про надання траншу №115.44024/FW115.758 від 27.08.2013 р. встановлено строк користування - 60 місяців, також відповідно до графіку звернення кредиту та сплати процентів остаточне повернення всієї суми, зазначеної в кредитному договорі розраховано саме строком на 60 місяців. Від дати укладення Договору №115.44024/FW115.758 (27.08.2013 р.) до дати звернення до суду з позовною заявою ПАТ «ПроКредит Банк» 27.05.2015 р. пройшло лише 20 місяців, що дорівнює третині від усього строку, на який розрахований строк користування та виплати кредиту. Тому вважає вимоги ПАТ «ПроКредит Банк» у частині дострокового стягнення капіталу боргу у сумі 236091,51 гривень необгрунтованими та завчасними. Щодо стягнення у частині заборгованості по пені та процентів, які позивач вимагає достроково погасити, тобто такі суми були розраховані неправомірно та завчасно від нарахованої суми по капіталу, як наслідок, стягнення в цій частині також є неправомірним та достроковим. Також, відповідач-1 просив суд не розглядати дану справу без особистої участі представника банку.

На підтвердження належного виконання умов кредитного договору, укладеного між позивачем та відповідачем-1, представником відповідача-1 ОСОБА_2 у судовому засіданні 26.10.2015 року було подано квитанції щодо сплати частини кредиту.

Із наведеної позивачем таблиці розрахунку заборгованості за кредитним договором, без належних обгрунтувань наведених сум заборгованості, порядку нарахування відсотків, пені тощо, взагалі неможливо стверджувати про обґрунтованість заявлених вимог.

Тому, судом неодноразово відкладався розгляд вказаної справи, для виклику представника позивача для дачі особистих пояснень по суті заявленого позову, а саме для уточнення суми заборгованості відповідача-1, проте жодного разу представник позивача до зали суду не прибував.

На підставі п.4 ч.1 ст. 169 ЦПК України, судом було винесено ухвали від 08.09.2015 року та 26.10.2015 року про визнання явки обов'язковою представника позивача у судові засідання для дачі пояснень по суті заявленого позову. Проте позивачем ухвали суду були проігноровані, натомість подано заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, які ухвалами суду від 24.09.2015 року та 20.10.2015 року були залишені без задоволення через їх необґрунтованість. Також представник позивача просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.

Також, у порушення ст. 554 ЦК України, де вказано, що боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, позивач зазначає, що договором поруки, яким забезпечується виконання зобов'язань відповідача-1 не передбачено спеціальних умов відповідальності поручителя, натомість просив стягнути з відповідачів 321 398,47 грн. - суму заборгованості за кредитним договором з кожного.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведені обставини на які він посилається, а тому позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 60, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1, Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «БИШІВ-СЕРВІСЦЕНТР» про стягнення кредитної заборгованостівідмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Київської області через суд, що його ухвалив протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 223 ЦПК України.

Головуючий М.Ю. Устимчук