Ленінський районний суд м.Дніпропетровська

м. Дніпропетровськ, вул. Коробова, 6, 49128, (056) 370-77-51

Cghfdf

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2010 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Городничої В.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка 15 квітня 2009 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу. В обгрунтування своїх вимог вказала, що 26 грудня 2008 року вона позичила відповідачу суму в розмірі 50113,62 грн. про що останнім було надано йому письмову розписку. Згідно домовленості відповідач повинен був повернути 15 січня 2009 року суму в розмірі 10000 грн., та в подальшому кожного тижня рівними частками до 01 березня 2009 року, однак на даний час відповідач не повернув зазначений борг взагалі, не зважаючи на неодноразові нагадування зі сторони позивачки.

Вважає, що діями відповідача їй було спричинено моральну шкоду, розмір якої вона оцінює в сумі 10000 грн.

Просила стягнути з відповідача на її користь суму боргу в розмірі 50113,62 грн., моральну шкоду в розмірі 10000 грн. та судові витрати.

У судовому засіданні представник позивачки підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог посилався на обставини зазначені в позовній заяві.

У судовому засіданні відповідач визнав позовні вимоги частково, проти їх задоволення в зазначеній частині не заперечував. Суду пояснив, що він дійсно взяв у позивачки гроші в борг і повинен був його повернути, однак через втрату роботи для нього це стало складно. Не визнав спричинення його діями позивачці моральної шкоди та просив відмовити в задоволенні даної частини позову.

У судовому засіданні представник відповідача визнав позовні вимоги в частині стягнення боргу, позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди не визнав, підтримав пояснення відповідача.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 26 грудня 2008 року ОСОБА_1 позичила ОСОБА_2 суму в розмірі 50113,62 грн. про що останнім було надано йому письмову розписку /а.с. 43/. Згідно домовленості відповідач повинен був повернути 15 січня 2009 року суму в розмірі 10000 грн., та в подальшому кожного тижня рівними частками до 01 березня 2009 року, однак на даний час відповідач не повернув зазначений борг взагалі, не зважаючи на неодноразові нагадування зі сторони позивачки.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності у зв'язку з неможливістю виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (кредитор) передає у власність іншій стороні (боржник) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а боржник зобов'язується повернути кредитору таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і тієї ж якості.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення боргу підлягають задоволенню, а сумі в розмірі 50113,62 грн. стягненню з відповідача на користь позивачки. В задоволенні ж позовних вимог стосовно стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн. необхідно відмовити, оскільки позивачкою не надано жодного доказу, спричинення їй моральної шкоди, не зважаючи на рекомендації суду щодо надання зазначених доказів.

В зв’язку з частковим задоволенням позовних вимог з відповідача на користь позивачки також підлягають стягнення і судові витрати в розмірі 501 грн. та 30 грн.

Керуючись ст. ст. 625, 1046-1050 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 88, 212, 213-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 50113,62 грн. та судові витрати в розмірі 531 грн.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на'рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.С. Городнича