Справа № 2-2324 2009 р.

                Р І Ш Е Н Н Я

                ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

9 квітня 2009 року                              Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:    

головуючого – судді Саніна В.М.

        при секретарі – Гульченко С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білій Церкві  в залі суду № 1 справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про визнання права власності на нежитлові приміщення, -

                В с т а н о в и в :

    Позивачка ОСОБА_1 звернулася з позовом до відповідача ОСОБА_2.   про визнання дійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень в с. Томилівка Білоцерківського району від 14.10.2008 року та визнання за нею права власності на вказані в договорі купівлі-продажу нежитлові приміщення, мотивуючи це тим, що вона уклала такий договір з відповідачем 14.10.2008 року, але не може провести державну реєстрацію, так як вказане майно відповідач отримав як майнові паї, без будь-яких документів щодо власності на них.

    В судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги.

    Відповідач ОСОБА_2 позов визнав.

    Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши інші докази по справі, вважає позов підлягаючий до задоволення по слідуючих підставах.

    В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського виробничого кооперативу (майновий сертифікат) серії  КИ-ІІ № 028209 мав право на пайовий фонд майна сільськогосподарського виробничого кооперативу „Агрофірма Томилівська” загальною вартістю його  частки в розмірі 93000,00 гривень (4,5835 відсотків) \а.с.7\.

    За заявою ОСОБА_2. рішенням загальних зборів співвласників майна пайового фонду реорганізованого СВК „Агрофірма Томилівська” від 27 грудня 2007 року було виділено у приватну власність конкретне майно – нежитлові приміщення в АДРЕСА_1 загальною вартістю на 01.12.2007 року 92426 гривень.

    28.12.2007 року за актом прийому передачі ОСОБА_2 отримав вказане майно від директора ТОВ „Земля Томилівська” в рахунок його майнового паю у приватну власність із складу пайового фонду реорганізованого СВН „Агрофірма Томилівська”, Білоцерківського району \а.с.15\.

    Таким чином, суд вважає, що відповідач в установленому діючим законодавством порядку набув права власності на виділене йому у власність із складу пайового фонду майно і згідно ст. 319 ЦК України має право володіння, користування та розпорядження цим майном на власний розсуд.

    14.10.2008 року ОСОБА_2 уклав договір купівлі-продажу нежитлового майна, власником якого він є, із позивачкою ОСОБА_1 у письмовій формі \а.с.4\.

    В той же час сторони в договорі не змогли посвідчити договір купівлі-продажу в нотаріальній конторі та провести державну реєстрацію  нерухомого майна, оскільки відповідач отримав у власність майно, на яке фактично відсутні правові документи та відсутня його державна реєстрація.

    Згідно ст.. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

    Згідно ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

    Враховуючи вище наведені обставини, суд вважає, що сторони 14.10.2008 року уклали належний договір купівлі-продажу нерухомого майна, виконали істотні умови цього договору шляхом передачі обумовленої вартості цього майна позивачкою та передачі майна відповідачем позивачці.

    Оскільки сторони не можуть зареєструвати цей договір в нотаріальній конторі з поважної причини суд вважає за необхідне задовільнити позов в цій частині та визнати за позивачкою право власності на нерухоме майно за договором купівлі-продажу від 14.10.2008 року.

    При цьому суд враховує надані йому правові документи на ці приміщення, виготовлені КП „Білоцерківське бюро технічної інвентаризації”, виходячи з яких вбачається те, що вказані приміщення є в натурі.

    Суд вважає за необхідне звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору як потерпілу від наслідків аварії на ЧАЕС.

    Керуючись ст..ст. 16, 220,316-319, 334, 668, 639, 655-657 ЦК України,

згідно ст.ст. 208-209, 212-215 ЦПК України, суд, -

                В и р і ш и в:

        Позов задоволити.

        Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна вчинений 14 жовтня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Визнати за ОСОБА_1 право власності  на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, а саме:

•   приміщення свинарника літера „А”, площею 621,2 кв. м, вартістю 5530 грн.;

•   приміщення ковбасного цеху літера „Г” площею       363,8 кв.м;

•   споруду зливної ями літера „М”, споруду туалету літера „Є” загальною вартістю 5377,32 грн;

•   приміщення рибного цеху літера „Б-2” площею 88,8 кв. м; споруду зливної ями літера „Н”, загальною вартістю 930 грн.;

•   споруду-огорожу ковбасного цеху літера № І-6 вартістю  787 грн.;

•   приміщення свинарника літера „Д” площею 220,7 кв. м;

•   споруду навісу двісів літера „Ж”, загальною вартістю 39802,30 грн.;

•   споруду ями бутової літера „Е”  вартістю 5000,00 грн.;

•   приміщення овечника літера „Б” площею 153,5 кв. м;

•   - споруду туалету літера „З”, споруду жомової ями літера „К”,               споруду погреба літера „Л” загальною вартістю 35000,00 грн., що розташовані на земельній ділянці площею 1, 2671 га за адресою АДРЕСА_1

        Від сплати судового збору ОСОБА_1 звільнити.

        Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне  оскарження протягом десяти днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання  заяви про оскарження.

                  Суддя                                                       В.М.САНІН