УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

28 грудня 2015 року№ 876/12405/15

Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Гінда О.М., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року у справі № 2а-2109/11/1370 за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справи України у Львівській області про стягнення податку з власників транспортних засобів, –

встановив:

постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2014 позов задоволено повністю.

Із цією постановою не погодилась ОСОБА_1 та 15.12.2015 подала на неї апеляційну скаргу, у якій заявила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки вважає, що нею такий пропущено з поважних причин.

Однак, вказану апеляційну скаргу слід залишити без руху, з огляду на таке.

Згідно абз. 1 ч. 4 ст. 189 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до вимог ст. 186 КАС України апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення. Згідно ч. 2 ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Із матеріалів справи вбачається, що 27.01.2014 Львівським окружним адміністративним судом проголошено вступну та резолютивну частини оскарженої постанови, повний текст якої виготовлений 31.01.2014 (а.с. 85-90), а її копія надіслана відповідачу 03.02.2014 на адресу: вул. С.Петлюри, 25/169 м. Львів. Однак, поштове відправлення № 7901813928224 повернулося до суду не врученим адресату з відмоткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 94).

ОСОБА_1 подавши апеляційну скаргу 15.12.2015, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, як на поважність причин пропуску цього строку посилається на те, що з листопада 2013 року вона зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_1 і на цю адресу не надходило жодних процесуальних документів, у зв’язку з чим їй не було відомо про хід судового розгляду цієї справи, а про оскаржену постанову вона дізналася лише 05.12.2015 після надходження постанови про відкриття виконавчого провадження від 30.11.2015.

Однак, такі посилання є безпідставними, з огляду на таке.

Частиною 11 статті 35 КАС України визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 167 КАС України судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, чи для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.

Частиною 2 статті 49 КАС України визначено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Як вбачається із матеріалів справи, ще до відкриття провадження у справі (07.03.2011), судом першої інстанції на виконання положень ч. 3 ст. 107 КАС України, 25.02.2011 було скеровано запит до Адресно-довідкового відділу УГІРФО ГУ МВС України у Львівській області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача (а.с. 12), на який повідомлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 27.03.1978 зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 12 зворот).

У зв’язку з викладеним, усі процесуальні документи відповідачу надсилалися на вказану вище адресу, ряд яких нею було отримано, зокрема, ухвала про відкриття провадження, ухвала про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, а також повістки про виклик в суд на 31.03.2011, 18.04.2011, 29.09.2011, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 22, 32, 52).

Після поновлення провадження у справі ухвалою від 10.01.2014, усі процесуальні документи, які судом надсилалися на зазначену вище адресу, у тому числі і повістки про виклик в суд та копія оскарженої постанови, повернулися до суду не врученими адресату з відміткою «за закінченням терміну зберігання», тобто з незалежних від суду причин.

При цьому, відповідач змінивши з 25.10.2013 місце реєстрації, не повідомив про це суд, внаслідок чого не виконав свій процесуальний обов’язок, а тому вважається, що він був належним повідомленим про судовий розгляд справи та отримав копію оскарженої постанови.

Таким чином, посилання апелянта на зміну з 27.10.2013 місця реєстрації, про яке він не повідомив суд, не може бути підставною для визнання причин пропуску строку на апеляційне оскарження поважними.

Враховуючи те, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження, а наведені ним підстави для поновлення цього строку є не поважними, таку апеляційну скаргу слід залишити без руху.

Зазначені недоліки можуть бути усунені шляхом надіслання на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з дня отримання копії цієї ухвали заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням у ній інших обґрунтованих підстав пропуску цього строку.

Керуючись ст.ст. 186, 189, 212, 254 КАС України, суддя –

ухвалив:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 січня 2014 року у справі № 2а-2109/11/1370 за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справи України у Львівській області про стягнення податку з власників транспортних засобів – залишити без руху.

Зазначені в ухвалі недоліки особі, які подала апеляційну скаргу слід усунути в 30-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення.

На ухвалу протягом двадцяти днів, з дня набрання нею законної сили, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя:                                                                                           О.М. Гінда