ПОСТАНОВА Справа № 2-А-71/2009
ІМ»ЯМ УКРАЇНИ
15 червня 2009 року Верхньодніпровський районний суд
Дніпропетровської області
У складі: головуючого – судді Петрюк Т.М.
при секретарі – Рудовій Л.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровськ адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби Гайдар Ігора Сергійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушенняю,-
ВСТАНОВИВ:
до суду звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІДПС Гайдар І.С., про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення посилаючись на слідуюче: постановою ДПС ВДАІ Гайдар І.С., АЕ № 052582 від 03.03.2009 року по справі про адміністративне правопорушення його було притягненно до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн.
23.03.2009 року він в своїй поштовій скринці знайшов конверт відправлений ВДАІ по обслуговуванню Верхньодніпровського району та м. Вільногірськ. В конверті була постава АЕ № 052582 від 03.03.2009 року , в якій зазначалось, що 03.03.2009 року об 11.23 год., він рухався на авто Форд Сієра д/н № НОМЕР_1 АА зі швидкістю 97 км в м. Верхньодніпровськ по вул. Тітова.
Вважає постанову необгрутованою за такими підставами:
В постанові зазначається, що зйомка велася приладом «Візир», що не є приладом, який працює в автоматичному режимі, бо передбачає в своїй роботі керування інспектором ДАІ, згідно ст. 14-1 КУпАП. Тому виходить що швидкість руху, яка зазначена на фотознімку була зафіксована в ручному режимі. В цьому випадку повинен був складатись протокол в двох примірниках, один з яких повинен вручатись особі, що притягається до адміністративної відповідальності. Незважаючи на це, протокол та фотознімок на місці скоєння правопорушення йому не показали, чим були порушені його права, а саме він не міг дати пояснення та скористатись правовою допомогою. Крім того відповідач не встановив особу, що керувала автотранспортом в момент скоєння правопорушення, а постанова виписана на його ім»я як власника транспортного засобу.
Відповідачем зазначається, що ним порушено п. 12.4 ПДР, перевищив швидкість руху в зоні дії знаку 5.45. ПДР. Але як чітко видно на фото фісації, що додається, швидкість його автомобіля виміряна вже поза межами дії знаку 5.45 ПДР. Відповідно до п. 12.6 ПДР поза населених пунктів дозволяжється рух зі швидкістю 90 км. за год, а за ч. 1 ст. 122 КупАП встановлено відповідальність за перевищення швидкості руху більш як на 20 км/год. В даному випадку він рухався вже поза зоною дії знаку населеного пункту, тому в його діях немає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Крім того копія постанови про адміністративне правопорушення протягом трьох днів вручається або надсилається особі, щодо якої вона виненсена. Але ним отримана постанова лише 23.03.2009 року, в зв»язку з чим просить поновити йому строк на оскарження постанови
В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав в повному об»ємі, при цьому пояснив, що 03.03. 2009 року в час, що зазначений в постанові та на фотознімку він їхав з м. Верхньодніпровськ в напрямку м. Дніпропетровська. При цьому хоче звернути увагу на те, що на в»їзді до м. Верхньодніпровска є дорожній знак 5.45 «початок населеного пункта». Але на виїзді з міста Верхньодніпровська з напрямку Дніпропетровська немє дорожнього знаку 5.46 «кінець населеного пункту», в цьому випадку в ПДР вказується, що кінцем населеного пункту є останні споруди. Він проїхав споруду заводу «Керміконд» з установленою правилами швидкістю, і так як це була остання споруда міста прибавив швидкості, так як вважав, що населений пункт він вже проїхав. Знак початок насленого пункту м. Верхньодніпровськ розташований з зустрічної сторони і йому потрібно було проїхати даний знак, повернутись назад, щоб побачити, що то за знак.
Відповідач позовні вимоги не визнав поянюючи, що постанова про накладення адміністравниго стягнення направлена позивачеві вчасно протягом 3 днів з моменту постановлення. Позивач дійсно перевищив швидкість, встановлену в межах населеного пункту. Що стосується особливостей фіксації приладом «Візир», то згідно інструкції є три види фіксації приладом «Візир»: в складі патрульної групи, проведення негласного контролю та в складі руху автопатрулю. В першому та останньому випадку, контроль здійснюється групою прцівників ДАІ, які дійсно повинні бути вдягнені в форменний одяг, рухатись на авторатспорті з розпізнавальними знаками, в цих випадках, при фіксації порушення ПДР, водій, що допустив порушення зупиняється інспектором та йому вручаються складені документи. У випадку з позивачем засосовувався негласний контроль працівником ДПС, при цьому допускається перебування працівника в цивільному одязі та автотранспорті без розпізнавальних знаків. Зупинення водія, що допустив порушення ДПР в цьому випадку не вчиняється, так як патрулювання здійснює один працівник і він не має можливості і проводити фіксацію, і складати документи та зупиняти водія і вручати йому протокол та постанову. Прилад «Візир» може працювати як в ручному так і в автоматичному режимі. В даному випадку прилад працював в автоматичному режимі, був закріплений належним чином, визначеним в методичних рекомендаціях.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за такими підставами: постановою ДПС ВДАІ Гайдар І.С., АЕ № 052582 від 03.03.2009 року по справі про адміністративне правопорушення позивача було притягненно до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн.
23.03.2009 року він в своїй поштовій скринці знайшов конверт відправлений ВДАІ по обслуговуванню Верхньодніпровського району та м. Вільногірськ. В конверті була постава АЕ № 052582 від 03.03.2009 року , в якій зазначалось, що 03.03.2009 року об 11.23 год. він рухався на авто Форд Сієра д/н № НОМЕР_1 АА зі швидкістю 97 км в м. Верхньодніпровськ по вул. Тітова.
На наданій суду копії знімку видно автомобіль дн НОМЕР_1, з правої сторони від автомобіля дорожній знак 5.45, що означає населений пункт м. Верхньодніпровськ, Автомобіль знаходиться напроти даного знаку, з автомобіля знак видно зі звороньої сторони. зазначена дата 03.03.2009 року, час 11:23:27 та його швидкість 097 км за год.
ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобі більш як на 20 кілометрів за годину.
Відповідно до п. 12.4 Правил дорожнього руху України в населених пунктах рух транспортних засобі дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год.
п. 12.6 «г» Правил Дорожнього руху України поза населеними пунктами дозволяється рух зі швидкістю 90 км/год
Як встановлено в судовому засіданні позивач рухався на виїзді з м. Верхньодніпровськ. Знак 5.45 на фоні якого сфотографований позивач встановлений на в»їзді до населеного пункуту м. Верхньодніпровськ. Як встановлено в судовому засіданні знаку 5.46 «Кінець населеного пункту» на виїзді з м. Верхньодніпровська в напрямку на м. Дніпропетровськ не встановлено.
Глава 33 Правил дорожнього руху України дає описання та роз»ясненя дорожних знаків. Так, знак 5.46 «Кінець населеного пункту» - місце, з якого на даній дорозі втрачають силу вимоги даних Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. Знаки 5.45 та 5.46 установлються на фактичній межі забудови, що прилягає до дороги.
Таким чином межі знаків «Початок населеного пункту» та «Кінець населеного пункту», можуть не співпадати. Так як визначаються межами забуви даного населеного пункту. В судовому засіданні, встановлено, що на виїзді з м. Верхньодніпровськ останньою забудовою дійсно є будівля заводу Керміконд, далі будівлі відсутні, відсутній і знак, що означає кінець населеного пункту. З чого суд робить висновок, що автомобіль відповідача, що був сфотографований приладом «Візир» вже знаходився за межами населеного пункту на виїзді з м. Верхньодніпровська,так як минув останню споруду міста, що підтверджується наданими суду фотознімками даної місцевості.
Тому суд вважає, що в діях позивача дійно відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 122 КУпАП, так як його швидкість не перевищувала дозволену на 20 км/год.
Суд не може розцінювати, що позивач рухався в межах населеного пункту так як він виїзджав, а не в»їзджав до міста і знак 5.45 на нього не поширювався, а на нього мав би поширювати свою діюзнак 5.46, який на даному участку дороги взагалі відсутній. Тому суд вважає, що постанову, про притягнення позивача ОСОБА_1, до адміністративної відповідальності потрібно визнати незаконною та скасувати
Що стосується вимоги про поновлення строку для звернення позивача з адміністративним позовом до суду, суд вважає, що дана вимога також підлягає задоволенню. Згідно оглянутої в судовому засіданні книги реєстрації та відправки вихідної кореспонденції Постанова про притягнення до адмінітсративної відповідальності ОСОБА_1, зареєстрована під № 2063 03.03.2009 року та відправлена 06.03.2009 року. Однак в поштовому штемпелі на конверті вбачається дата отримання 23.03.2009 року. Позивач звернувсяз адміністративним позовом до суду 27.03.2009 року, так як недоліки поданої ним скарги виправлені в зазначений судом строк. Тобто позивач звернувся до суду в межах встановленого 10 денного строку з моменту, коли він дізнався про наявність такої постанови. В зв»язку з чим на думку суду пропустив строк з причин, що не залежали від нього.
Посилання позивача на те, що прилад «Візир» працює не в автоматичному режимі та йому відразу не вручили копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності на думку суду є безпідставними.
ст. 14-1 КУпАП передбачено, що до адміністративної відповідальності за правопорушення в сфері забезпечення безпеки руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото і кінозйомки, відеозапису, притягуються власники транспортних засобів.
Таким чином дія ст. 14-1 КУпАП поширюється як на засоби фіксації, що працюють в автомоатичному режимі так і на засоби фіксації, що працюють не автоматичному режимі. Як пояснив відповідач прилад «Візир» може працювати як в автомтичному так і в ручному режимі. Під час проведення зйомки автомобіля відповідача прилад працював в автоматичному режимі.
На основі ст. 14-1, 122 ч. 1, 287, 288, 289 КупАП, п. 12.4, 12.6 Правил дорожнього руху України керуючись ст. 6,17, 71, 86, 100, 122,159, 161 КАС України , - суд
ПОСТАНОВИВ:
Відновити ОСОБА_1 строк на адміністративне оскарження.
Скасувати постанову іспектора дорожньо - патрульної служби Гайдар Ігора Сергійовича АЕ № 052582 від 03.03.2009 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КупАП.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного Адміністративного суду Дніпропетровської області шляхом подачі заяви протягом десяти днів з моменту її проголошення . Скарга може бути подана протягом 20 днів після подачі заяви через Верхньодніпровський районний суд. Або шляхом подачі скарги протягом 10 днів з моменту проголошення постанови.
Головуючий: