Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________________________________________________

Справа № 686/2494/13-ц

Провадження № 22-ц/792/2420/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 грудня 2015 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого судді – Гринчука Р.С.,

суддів: Костенка А.М., Грох Л.М.,

секретар – Гриньова А.М.,

з участю представника апелянта – ОСОБА_1,

представника ОСОБА_2 – адвоката ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Першого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 листопада 2015 року в справі за скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 на бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби,

встановила:

В жовтні 2015 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися в суд зі скаргою, яку в процесі розгляду справи в суді доповнили, в якій просили визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника управління державної виконавчої служби – начальника відділу організації та контролю за виконанням рішень Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_6, начальника Першого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_7, державного виконавця Першого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_8, що виразилась у невиконанні рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 травня 2013 року; зобов’язати державного виконавця Першого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_8 виконати рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 травня 2013 року.

На обґрунтування скарги зазначили, що державним виконавцем Першого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_8 06.08.2015 року було прийнято постанову про відновлення виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22.05.2013 року в справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні приміщенням.

Однак в подальшому дії по виконанню рішення суду державним виконавцем не проводилися, незважаючи на неодноразове звернення до керівництва державної виконавчої служби зі скаргами на бездіяльність державного виконавця.

На дату подання скарги до суду рішення суду так і залишається невиконаним з вини посадових осіб державної виконавчої служби, що є порушенням Закону України „Про виконавче провадження”.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 листопада 2015 року скаргу задоволено частково. Визнано бездіяльність заступника начальника управління державної виконавчої служби – начальника відділу організації та контролю за виконанням рішень Головного управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_6, начальника Першого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_7, державного виконавця Першого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_8 щодо невиконання рішення Хмельницького міськрайонного суду від 22 травня 2013 року, відповідно до якого усунуто перешкоди в користуванні приміщенням підвалу площею 86,1 кв.м. в будинку № 6, що по вул. Соборній в м. Хмельницькому, яке було предметом договору купівлі-продажу, укладеного між Хмельницькою обласною спілкою споживчих товариств та ОСОБА_2 24 липня 2006 року, шляхом його звільнення від майна останнього.

В апеляційній скарзі Перший міський відділ ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції просить скасувати вказану ухвалу та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні скарги.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що суд не врахував того, що при виконанні рішення суду держаним виконавцем було вжито усіх заходів, передбачених Законом України „Про виконавче провадження”, з метою його примусового виконання. Зокрема, 12.08.2015 року на адресу стягувачів були направлені листи щодо надання згоди на авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, які залишилися без реагування та відповіді з їх сторони. 02.09.2015 року по місцю виконання рішення суду державним виконавцем було складено акт, відповідно до якого в спірному підвальному приміщенні забезпечено доступ до інженерних мереж через вхід загального користування. Для проведення примусового виконання були відсутні відповідні інструменти та робоча сила. 06.10.2015 року на адресу ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_5 повторно були направлені листи в порядку ст. 42 Закону України „Про виконавче провадження” щодо авансування витрат на проведення виконавчих дій. 15.10.2015 року державним виконавцем складно акт про неможливість проведення виконавчих дій за виконавчими провадженнями.

Висновки суду щодо невиконання рішення суду органом ДВС з надуманих причин є помилковим, оскільки підставами для невиконання є: реконструкція підвалу, зміна площі підвалу (фактична площа становить 78,4 кв.м., а не 86,1 кв.м., як зазначено в рішенні суду); скасування записів про реєстрацію права власності на підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду від 17.03.2015 року та неможливістю ідентифікації особи боржника у зв’язку із наявністю договору позички приміщення від 04.03.2014 року.

З боку керівництва ДВС було вжито усіх передбачених чинним законодавством заходів, спрямованих на повне та своєчасне виконання рішення суду, надано відповідь на всі скарги стягувачів в порядку Закону України „Про звернення громадян”, державного виконавця Вепрука М.М. та начальника Першого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_7 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

В суді представник апелянта а також представник боржника у виконавчому провадженні ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечили.

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Ухвала суду від 20.11.2015 року в частині визнання бездіяльності державного виконавця Першого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції відповідає фактичним обставинам справи, вимогам процесуального і матеріального права.

Постановляючи ухвалу в цій частині суд правильно виходив з того, що державним виконавцем Вепруком М.М. рішення Хмельницького міськрайонного суду від 22 травня 2013 року не було виконано з надуманих причин.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 травня 2013 року, яке набрало законної сили, було усунуто перешкоди в користуванні приміщенням підвалу площею 86,1 кв.м. в будинку №6, що по вулиці Соборній в м. Хмельницькому, яке було предметом договору купівлі-продажу, укладеного між Хмельницькою обласною спілкою споживчих товариств та ОСОБА_2 24 липня 2006 року ОСОБА_4, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 шляхом його звільнення від майна ОСОБА_2

Державним виконавцем Першого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_8 06.08.2015 року було прийнято постанову про відновлення виконавчого провадження по примусовому виконанню вищевказаного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22.05.2013 року в справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні приміщенням.

Частиною 1 статті 11 Закону України „Про виконавче провадження” встановлено, що державний виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Перелік цих дій наведений у ч. 2 вказаної норми.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України ”Про виконавче провадження” з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням з державним виконавцем внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи 02.09.2015 року державним виконавцем Вепруком .М.М. по місцю виконання вищевказаного рішення суду було складено акт в якому зазначено про неможливість виконати рішення суду про зобов’язання ОСОБА_2 вчинити певні дії оскільки в підвальному приміщенні по вул. Соборній, 6 в м. Хмельницькому забезпечено доступ до інженерних мереж через вхід загального користування. Однак стягувачі заперечили можливість користування приміщенням площею 78,4 кв.м., яке безпосередньо зайнято ОСОБА_2, надавши в якості доказу висновок експерта. Для проведення примусового виконання були відсутні відповідні інструменти та робоча сила. Також боржником пред’явлено договір дарування майна від 23.07.2015 року відносно майна, яке розміщено у спірному приміщенні, що унеможливлює проведення виконавчих дій.

При цьому слід зауважити, що рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 травня 2013 року не містить положення про зобов’язання ОСОБА_2 вчинити певні дії, тобто судом на боржника не було покладено жодного обов’язку по усуненню перешкод у користуванні приміщенням підвалу. Таким чином вказівка державного виконавця у акті на зобов’язальний характер виконуваного ним рішення не відповідає дійсності.

Актом того ж державного виконавця від 15 жовтня 2015 року було зафіксовано, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 14.09.2015 року було встановлено, що спірне приміщення площею 86,1 кв.м. було реконструйовано та зареєстровано з площею 78,4 кв.м., скасовано записи про реєстрацію права власності на спірне приміщення. Оскільки виконавчий документ містить дані про те, що спірне приміщення підвалу має площу 86,1 кв.м. і зареєстровано за ОСОБА_2, тому це робить неможливим проведення виконавчих дій.

На даний час державним виконавцем не прийнято жодного документа щодо подальшого руху справи, процесуального статусу виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення суду у відповідності з вимогами Закону України „Про виконавче провадження”. Тобто є незрозумілим та невизначеним подальший порядок примусового виконання рішення суду зважаючи на вказівку державного виконавця щодо неможливості проведення виконавчих дій.

Крім того, ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 19.11.2015 року, яка набрала законної сили, було відмовлено у поданні державного виконавця про зміну способу і порядку виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду від 22.05.2013 року за відсутністю для цього правових підстав. Своє подання державний виконавець обґрунтовував різницею фактичної площі спірного підвалу, 78,4 кв.м. і площею, вказаною у рішенні суду – 86,1 кв.м.

Різниця у площі спірного приміщення не дає підстав для висновку про неможливість виконання рішення суду, оскільки штучна зміна площі підвального приміщення ОСОБА_2 не виплинула на можливість його ідентифікації відповідно до адреси та фактичного місцезнаходження, яке зафіксовано судом і не заперечується обома сторонами.

Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду від 14 вересня 2015 року, яким було скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на спірне нежитлове приміщення площею 78,4 кв.м. та визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 08.01.2014 року, видане на ім'я останнього, не набрало законної сили, про що свідчить відповідна відмітка в його тексті.

Договір позички приміщення від 04.03.2014 року, укладений в простій письмовій формі між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10, відповідно до якого ОСОБА_2 надав ОСОБА_10 в користування нежитлове приміщення площею 128,1 кв.м., розташоване по вулиці Соборній, 6 в м. Хмельницькому строком до 4 жовтня 2016 року та нотаріально посвідчений договір дарування від 23.07.2015 року, відповідно до якого ОСОБА_2 подарував ОСОБА_10 рухоме майно також не перешкоджає вчиненню виконавчих дій.

Судом не встановлено правових підстав, які б свідчили про неможливість виконання конкретного рішення суду, яке набрало законної сили і є обов’язковим до виконання всіма особами на території України.

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 42 Закону України ”Про виконавче провадження”, проведення стягувачем авансових платежів на вчинення виконавчих дій є його правом, а не обов’язком і не може бути підставою для невиконання рішення суду.

Згідно з п. 1 ч.1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

В той же час висновок суду про бездіяльність заступника начальника управління державної виконавчої служби – начальника відділу організації та контролю за виконанням рішень Головного управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_6 та начальника Першого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_7 щодо невиконання рішення Хмельницького міськрайонного суду від 22 травня 2013 року є помилковим, оскільки виконання рішення суду було покладено на державного виконавця Першого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_8, відповідно до Закону України „Про виконавче провадження”.

Заступник начальника управління державної виконавчої служби – начальник відділу організації та контролю за виконанням рішень Головного управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_6 та начальник Першого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_7 не приймали безпосередньої участі у вчиненні виконавчих дій, прийнятті відповідних рішень у виконавчому провадженні, а здійснювали функції по контролю за законністю виконавчого провадження відповідно до ст.ст. 83, 84 Закону України „Про виконавче провадження”.

За таких підстав, враховуючи вимоги ст. 15 ЦПК України, ст. 17 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про те, що справа в частині визнання бездіяльності заступника начальника управління державної виконавчої служби – начальника відділу організації та контролю за виконанням рішень Головного управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_6 та начальника Першого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_7 відноситься до юрисдикції адміністративного суду, підлягає вирішенню в порядку, передбаченому КАС України, тому в цій частині провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч.1 ст. 205 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 205, 307, 312, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Першого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції задовольнити частково.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 листопада 2015 року в частині визнання бездіяльності заступника начальника управління державної виконавчої служби – начальника відділу організації та контролю за виконанням рішень Головного управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_6 та начальника Першого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_7 скасувати. Провадження в справі в частині визнання бездіяльності заступника начальника управління державної виконавчої служби – начальника відділу організації та контролю за виконанням рішень Головного управління юстиції у Хмельницькій області ОСОБА_6 та начальника Першого міського відділу ДВС Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_7 щодо невиконання рішення Хмельницького міськрайонного суду від 22 травня 2013 року, відповідно до якого усунуто перешкоди в користуванні приміщенням підвалу площею 86,1 кв.м. в будинку № 6, що по вул. Соборній в м. Хмельницькому, яке було предметом договору купівлі-продажу, укладеного між Хмельницькою обласною спілкою споживчих товариств та ОСОБА_2 24 липня 2006 року, шляхом його звільнення від майна останнього, закрити.

В решті ухвалу суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: /підпис/ Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду Р.С. Гринчук

Головуючий у першій інстанції – ОСОБА_11 Доповідач – Гринчук Р.С.

Категорія № ухвала