В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

 1 липня 2009 року                     Новгородківський районний суд

                            Кіровоградської області

в складі:     головуючої судді                Сосновської Л.І.,

        при секретарі         Шпирка Л.Л.,

        за участю прокурора     Шума О.О.,

        захисника-адвоката          ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Новгородка кримінальну   справу   по    обвинуваченню     ОСОБА_2 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця та жителя с. Вершино-Кам’янка, Новгородківського району Кіровоградської області, АДРЕСА_1 громадянина України, неодруженого, освіта початкова загально - середня, учня Новгородківського ПТУ № 36, раніше не судимого

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

    Підсудний заподіяв умисне тяжке тілесне ушкодження потерпілому, яке є небезпечним для життя в момент заподіяння, що спричинило його смерть.

    Злочин вчинено за наступних обставин:

    24 січня 2009 року близько 20:00 год. неповнолітній підсудний, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, разом із ОСОБА_3 вели по під руки потерпілого ОСОБА_4 по вул. Тракторній в с. Вершино - Кам’янка Кіровоградської області до його помешкання. Коли проходили біля моста по вулиці Тракторній, то між підсудним і потерпілим виникла сварка, в ході якої підсудний  наніс ОСОБА_4 три удари кулаком в область живота, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження. Після сварки, підсудний з ОСОБА_3 довели потерпілого до його будинку. Завели в будинок, допомогли лягти на ліжко, а самі пішли по своїм справам. Від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий помер у своєму помешканні. Згідно висновку судово-медичного експерта № 16 від 28 лютого 2009 року в результаті отриманих тілесних ушкоджень потерпілий отримав: закриту тупу травму черевної порожнини, розрив селезінки, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення і які спричинили смерть потерпілого.

    Допитаний у судовому засіданні, підсудний вину у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України не визнав, в останньому слові - визнав повністю, суду пояснив, що потерпілого знає особисто, так як той часто приходив до його батька ОСОБА_5 і з яким вони товаришували. 24.01.2009 року підсудний знаходився вдома і відпочивав. Прокинувшись біля 18:00 год., він звернув увагу, що за столом сидів потерпілий і батько, які розпивали горілку. Підсудний підсів до столу і йому налили 50 грамів горілки, яку він випив. Після цього ОСОБА_4 віддав йому 30,00 грн., які заборгував. Отримавши гроші, підсудний вирішив піти до магазину і біля будинку зустрівся з ОСОБА_3, якому запропонував піти з ним. ОСОБА_3 відмовився і пішов до будинку, тримаючи в руці пляшку з пивом. ОСОБА_2 в одному із магазинів купив чаю та сигарет, а в іншому – горілку і повернувся додому, віддавши горілку батькові. Сам разом із ОСОБА_3 стали розпивати пиво. Батько сильно сп’янів, пішов спати,  а ОСОБА_4 запропонував переночувати у них в будинку. За столом залишилися він, ОСОБА_3 та потерпілий. В будинку ніякої сварки та бійки не було. ОСОБА_4 запропонував їм та ОСОБА_3 100,00 грн. за те, що вони відведуть його додому. Він з ОСОБА_3 погодилися, взяли по під руки ОСОБА_4 і вийшли з будинку. По дорозі із-за того, що було сильно слизько вони не втримали потерпілого, який був сильно п’яний і той впав на дерев’яний пеньок передньою частиною тіла. Піднявши потерпілого, вони продовжили йти по вулиці і знову його не втримали і останній впав лицем до землі. Піднявши ОСОБА_4 далі вони повернули на вулицю Тракторну і поблизу моста зупинилися, так як ОСОБА_3 необхідно було відійти в сторону, а підсудний залишився тримати потерпілого. Не втримавши його потерпілий знову впав лицем на бетонний бордюр. Він підняв ОСОБА_4, взяв мокрий сніг і почав витирати його обличчя, яке було замазане. Але потерпілий почав виражатись на його адресу нецензурною лайкою, махнув кулаком в сторону його обличчя але підсудний відхилився від удару. Потерпілий наніс удар підсудному в плече і знову замахнувся на нього і тоді він, щоб припинити дії потерпілого, вдарив його втричі в область живота: один раз в праву сторону, а два рази – в живіт. Від ударів потерпілий впав спиною на землю. В цей час ОСОБА_3 стояв в стороні і бачив як між ними виникла бійка. Піднявши потерпілого  підсудний з ОСОБА_3 відвели його додому і поклали на ліжко. Ті 100,00 грн., які обіцяв потерпілий, у нього не знайшлося, а замість них він їм дав пачку цигарок. Вдвох з ОСОБА_3 вони покинули будинок потерпілого і більше його не бачили. Умислу на спричинення тілесних ушкоджень, які потягли смерть потерпілого, у підсудного не було. Вдарив потерпілого, обороняючись. В останньому слові визнав себе винним в тому, що спричинив тілесні ушкодження, що потягли смерть.

    Крім повного визнання своєї вини підсудним, його вина у скоєнні злочину підтверджена в судовому засіданні показами свідків, матеріалами кримінальної справи:    

    Свідок ОСОБА_3, допитаний в судовому засіданні, пояснив, що підсудний є його родичем, а ОСОБА_4 - потерпілого по справі він знає як мешканця села, який товаришував з батьком підсудного. 24 січня 2009 року  близько 18:00 години він пішов в гості до ОСОБА_2 Коли прийшов до нього додому, то побачив там ОСОБА_4 і ОСОБА_5, які сиділи за столом і вживали спиртні напої. Підсівши до них разом з підсудним пили пиво «Арсенал міцне». Він разом з підсудним випили близько одного літра пива. Потім батько підсудного сильно сп’янів пішов і ліг спати. Через деякий час потерпілий теж дуже сп’янів,  почав просити його і підсудного щоб вони допомогли йому дійти додому. Він і підсудний з початку не погоджувались, а коли ОСОБА_4 пообіцяв за це дати їм 100, 00 грн., - вони погодились. Втрьох вийшли з будинку. ОСОБА_4 вели під руки: він з лівої сторони, а ОСОБА_2 – з правої. Не дивлячись на те, що вони його підтримують, потерпілий багато разів падав на асфальтне, а потім на бетонне покриття дороги по якій вони йшли. Коли дійшли до моста, розташованого по вулиці Тракторній, то зупинилися, так як свідкові необхідно було сходити в туалет, а в цей час потерпілий знову впав грудьми на бордюр. Підсудний підняв його і потерпілий почав висловлюватись нецензурною лайкою на адресу підсудного і намагався його вдарити, але той ухилявся. ОСОБА_4 один раз ударив підсудного в плече. Тоді ОСОБА_2 наніс йому один удар кулаком в область живота і потерпілий впав на спину. Піднявши ОСОБА_4, вони довели його додому, завели в будинок. Потерпілий розбудив свого брата ОСОБА_5 щоб той дав їм 100,00 грн. Але брат відповів, що грошей у нього немає. Тоді вони попросили потерпілого, щоб той дав їм цигарок. Потерпілий дав ОСОБА_2 пачку цигарок «Прима срібна», після цього поклали потерпілого на ліжко, а самі пішли додому до підсудного, а згодом – в сільський клуб на дискотеку. Того дня свідок ночував у підсудного. Він потерпілому ніяких ударів не наносив. Бив його тільки підсудний. Наступного дня він дізнався, що потерпілий помер у себе вдома.

    Свідок ОСОБА_6, допитаний в судовому засіданні, пояснив, що є рідним братом потерпілого, з яким проживали разом з матір’ю. 24 січня 2009 року потерпілий вдень віддав йому частину своєї пенсії,  а сам кудись пішов. Ввечері свідок випив горілки та ліг відпочивати. Ранком ІНФОРМАЦІЯ_3 року, коли він вийшов із кімнати, то побачив, що на підлозі лежить потерпілий. Підійшовши до нього, свідок потрогав його і зрозумів, що брат мертвий. Він пішов до ОСОБА_7, - невістки, де перебувала мати і повідомив про смерть брата. Свідок не може сказати хто вночі 24 січня 2009 року заходив до будинку. Йому невідомо о котрій годинні повернувся потерпілий додому і в якому стані. Від працівників міліції йому стало відомо, що брата побив ОСОБА_2  І від отриманих тілесних ушкоджень той помер.

    Свідок ОСОБА_8, допитана в судовому засіданні, пояснила, що працює продавцем в магазині «Все для вас», розташованого по вулиці Жовтневої Революції в с. Вершино-Кам’янка Новгородківського району. 24 січня 2009 року свідок  працювала протягом дня в магазині до 18:00 год. і не пам’ятає чи скуплявся в магазині підсудний.

    Свідок ОСОБА_9, допитаний в судовому засіданні, пояснив, що він проживає в с.Вершино – Кам’янка і має свій приватний магазин. 24 січня 2009 року близько 15:00 год. до магазину зайшов потерпілий, який був напідпитку. На його обличчі ніяких тілесних ушкоджень не було. Купивши горілку та чай, він пішов у напрямку вулиці Жовтневої Революції. Через деякий час свідок дізнався, що підсудний побив ОСОБА_4 і той помер.

    Свідок ОСОБА_4 В.М., допитана в судовому засіданні, пояснила, що по вулиці Тракторній в с. Вершино – Кам’янка Новгородківського району проживає її мати ОСОБА_10 із двома синами ОСОБА_6 і ОСОБА_4. В зв’язку з тим що обидва зловживають спиртними напоями, а потерпілий постійно вимагав у матері гроші з пенсії, то свідок змушена була забрати її до себе додому 18 січня 2009 року. 24 січня 2009 року близько 16:00 год. вона бачила як потерпілий вийшов із магазину «Філін» і пішов в сторону вулиці Жовтневої Революції. Свідок зрозуміла, що ОСОБА_4 пішов до ОСОБА_5, з яким вони постійно розпивали горілку, вживали наркотики. ІНФОРМАЦІЯ_3 року біля 10:00 год. до неї додому прийшов ОСОБА_6 і повідомив про смерть потерпілого. Від працівників міліції свідок дізналася, що ОСОБА_2 побив ОСОБА_4.і той від отриманих тілесних ушкоджень помер. Але вона вважає, що  підсудний себе оговорив, так як не здатний на це. Побив потерпілого батько підсудного ОСОБА_5. Про це казали як сусіди ОСОБА_5, так і сусіди ОСОБА_4.

    Свідок ОСОБА_11, допитана в судовому засіданні, пояснила, що проживає в с.Вершино – Кам’янка і має свій власний магазин. 24 січня 2009 року вдень до неї прийшов її бувший зять – потерпілий по справі і попросив її продати цигарки та хліб. Ні першого, ні другого в продажу не було. У потерпілого ніяких тілесних ушкоджень не було. Підсудний в той день до її магазину не заходив. ІНФОРМАЦІЯ_3 року вона довідалася про смерть потерпілого. Свідок також вважає, що підсудний  себе оговорив, фактично побив потерпілого його батько ОСОБА_5, так як про це кажуть мешканці села.

    Допитаний в судовому засіданні законний представник неповнолітнього підсудного його батько ОСОБА_5, суду пояснив, що він з сім’єю проживають в окремому будинку. Він не працює, дружина теж не працювала, так як була інвалідом другої групи і померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Сім’я проживала фактично за рахунок її пенсії. Діти забезпечені всіма необхідними речами та продуктами харчування. Підсудний родився здоровою дитиною, на обліку у лікарів не перебуває. До школи пішов із семи років. Навчається в Новгородківському ПТУ № 36. Він трудолюбивий, постійно допомагає по господарству, по характеру спокійний, урівноважений. Вважає, що обставин, які негативно впливали на розвиток сина, в його сім’ї не було. До адміністративної та кримінальної відповідальності син не притягувався. Він вважає, що син не здатний був побити потерпілого і завдати йому тілесних ушкоджень, від яких той помер. Це могли зробити особи, які не встановлені досудовим слідством. 24 січня 2009 року він з потерпілим розпивали горілку у нього вдома. Обидва дуже сп’янили і він ліг спати. Які далі відбувались події – йому невідомо. Коли він прокинувся біля 23:00 год., то вдома нікого не було. Від працівників міліції йому стало відомо, що його син -  підсудний побив ОСОБА_4 і той від отриманих тілесних ушкоджень помер у власному будинку. Розмови по селу про те, що він причетний до смерті потерпілого, відносно нього безпідставні. Просив суд суворо не наказувати сина.  

    Протоколом огляду місця події, яким є помешкання потерпілого, під час якого виявлено його труп з ознаками насильницької смерті

(а.с.4-9);

    протоколом огляду трупа потерпілого з описом тілесних ушкоджень

(а.с. 11);

    протоколом явки з  повинною підсудного, де він детально описує обставини справи, викладенні в його поясненні  

(а.с.16-21);

    копією лікарського свідоцтва про смерть потерпілого № 3966 від 27 січня 2009 року, яким підтверджується дата смерті – ІНФОРМАЦІЯ_3 року

(а.с.22).

    Згідно акту судово-медичного дослідження № 269 від 27.01.2009 року та висновку експертизи трупу № 16 від 28.02.2009 року смерть ОСОБА_4 настала внаслідок закритої тупої травми черевної порожнини, розрив селезінки, внутрішньочеревної кровотечі. На тілі трупа потерпілого виявлені тілесні ушкодження: тупа травма черевної порожнини, розрив селезінки, які відносяться до тяжких за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення вони мають прямий причинно-наслідковий зв'язок з настанням смерті, утворились незадовго до смерті (3-4 год.) від ударної дії в ліве підрибір’я  з переду назад предметом з обмеженою травмуючою поверхнею (можливо кулака) дані ушкодження утворились від одного удару. Після їх нанесення потерпілий міг виконувати активні дії всі ушкодження прижиттєві. Вказані ушкодження не могли утворитися при падінні на площину з виступаючими предметами. На час отримання тілесних ушкоджень потерпілий знаходився в тяжкому ступеню алкогольного сп’яніння.

(а.с.23-24, 63-64, 68).

    Згідно заключення спеціальної медичної комісії по наркологічним оглядам № 106 від 6 лютого 2009 року підсудний ознак хронічного алкоголізму не проявив, примусового лікування не потребує

(а.с. 80);

    протоколами огляду речових доказів, які використовувались для призначення експертиз  

(а.с.84, 86);

    протоколом відтворення обстановки і обставин події з використанням відеозапису, під час якого підсудний з початку розповів, а потім показав місця, де потерпілий падав на землю і місце де він тричі вдарив потерпілого в область живота

(а.с. 88, 89);

    Аналізуючи докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що дії підсудного правильно кваліфіковані по ч. 2 ст. 121  КК України, так як  він наніс потерпілому умисне тяжке тілесне ушкодження, яке є небезпечним для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

    Суд критично віднісся до показів свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_11, які в судовому засідання заявили про те, що потерпілого побив ОСОБА_5, а не підсудний, так як про це кажуть мешканці села. Подібна заява спростовується матеріалами кримінальної справи, а також сам підсудний наполягав на тому, що тільки він наніс удари потерпілому, від яких той помер вдома.  

    При обранні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Підсудний скоїв злочин, що відноситься до категорії тяжких, по справі наступили тяжкі наслідки – смерть потерпілого. Підсудний розкаявся у скоєному, повністю визнав себе винним у останньому слові. За місцем проживання характеризується посередньо, за місцем навчання позитивно.

    Обставиною, що пом’якшує відповідальність підсудного, суд визнає його каяття, злочин вчинив у неповнолітньому віці, під час судового розгляду померла його мати, раніше до адміністративної і кримінальної відповідальності не притягувався.

    Обставиною, що обтяжує відповідальність підсудного, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.

    Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне  й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. З урахуванням викладеного, суд вважає, що підсудному необхідно призначити покарання пов’язане з позбавленням волі і з відбуванням його у спеціальній виховній установі.  

    Згідно до п.3 ч. 3 ст. 102 КК України за вчинення тяжкого злочину підсудному необхідно призначити покарання на  4 роки позбавлення волі.

    По справі цивільний позов не заявлений.

Судові витрати відсутні.

Речові докази по справі відео диски зберігати при матеріалах справи.

    На підставі викладеного, керуючись  ст.ст.320-324, 333-335, 337, 341,  КПК України, суд, —

З А С У Д И В:

    Визнати ОСОБА_2 винним по  ч.2 ст. 121 КК України і призначити покарання на 4 роки позбавлення волі з відбуванням його у спеціальній виховній установі для неповнолітніх.

Строк відбування покарання засудженому рахувати з 27 січня 2009 року.

Міру запобіжного заходу залишити засудженому тримання під вартою до вступу вироку у законну силу.

Речові докази по справі відео диски зберігати при матеріалах кримінальної справи.

Вирок може бути оскаржений протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області, а засудженому в той же термін з дня вручення його копії.

Суддя                                 Л.І. Сосновська