УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №668/13004/14-к

13.01.2015 року Суворовський районний суд міста Херсона у складі:

головуючої судді Бочко Ю.І.

при секретарі Глібовій О.Д.

за участю прокурора Пержинського А.А.

адвоката ОСОБА_1

представника Херсонської виправної колонії № 61: ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника лікарської комісії ОСОБА_4

засудженого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні в режимі відео конференції клопотання засудженого ОСОБА_5 про звільнення його від відбування покарання за хворобою,

в с т а н о в и в :

Засуджений ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, відбуває покарання в Херсонській виправній колонії № 61, звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від відбування покарання за хворобою. Зазначив, що хворіє на туберкульоз легенів, ВІЛ, виразку 12-палої кишки та олігофренію.

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_5 клопотання підтримав та просив задовольнити. Також пояснив, що відмовлявся від прийняття лікування у ВК-61 в якості протесту, бо його нервували тим, що призначили на його думку невірне лікування та не надавали належного медичного догляду.

Представник лікарської комісії підтвердив, що засуджений ОСОБА_5 з 2011 року хворіє на дисемінований туберкульоз легень, страждає на ряд інших захворювань, у 2014 році йому поставлено діагноз «ВІЛ-інфекція». Зазначив, що засудженому призначено відповідне лікування, яке він отримував допоки не відмовився від прийняття ліків. Показав, що за результатами проведеного засудженому лікування рентгенологічна динаміка є стабільною, негативних проявів в легенях в порівнянні з даними попередніх обстежень не відзначається, загальний стан його здоров'я є задовільним та таким, який не перешкоджає відбуванню покарання.

Прокурор заперечив проти задоволення заявленого ОСОБА_5 клопотання, посилаючись на надані представником лікарської комісії пояснення щодо стану здоров'я засудженого, а також мотивуючи свою позицію тяжкістю вчиненого ним злочину та даними про його особу.

Представники ВК №61 просили відмовити у задоволенні клопотання з підстав, аналогічних тим, на які послався прокурор.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши наведені в клопотанні доводи, суд вважає, що заявлене засудженим клопотання задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 84 КК України звільнення від відбуття покарання через хворобу з місць позбавлення волі може бути застосоване судом до тих засуджених, які захворіли під час відбуття покарання і ця хвороба перешкоджає відбувати покарання, тобто у випадках, коли дальше утримання в місцях позбавлення волі загрожує їх життю або може призвести до серйозного погіршення здоров'я чи інших тяжких наслідків. Це стосується й тих осіб, які захворіли до засудження, але під час відбуття покарання їхня хвороба внаслідок прогресування набула характеру, зазначеного в Переліку захворювань, які є підставою для подання в суди матеріалів про звільнення засуджених від дальшого відбування покарання.

За матеріалами справи встановлено, що пояснення представника лікарської комісії щодо стану здоров'я ОСОБА_5 відповідають відомостям, зазначеним у медичній

довідці від 12.01.2015р. щодо нього та випискою з історії хвороби і епікризом які ґрунтуються на результатах рентгенологічних та лабораторних досліджень і свідчать про те, що даних, які б давали підстави зробити висновок про те, що хвороби, якими страждає ОСОБА_5, набули прогресуючого характеру - немає.

За змістом ч. 2 ст. 84 КК України при вирішенні питання про звільнення від відбування покарання за хворобою особи, яка має тяжку хворобу, крім психічної, що перешкоджає відбуванню покарання, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставин.

Згідно матеріалів справи ОСОБА_5 засуджений вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 17.11.2003 року за ч. 3 ст. 185 КК України - на 3 роки позбавлення волі, вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 26.09.2007 року за ч. 1 ст. 309, ст. 71 КК України на 1 рік 20 днів позбавлення волі. Перший з цих злочинів відповідно до ст. 12 'КК України є тяжким злочином, а другий - вчинений протягом невідбутої частини покарання запопереднім вироком.

У ВК №61 ОСОБА_5 відбуває покарання, призначене вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 22.02.2012 року, яким він засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України на 7 років позбавлення волі, з яких відбув лише 3 роки. При цьому, з зазначеного вироку вбачається, що стан його здоров'я був врахований судом при вирішенні питання про призначення йому покарання.

З довідки про стягнення та заохочення, що міститься в матеріалах справи, видно, що за весь період відбування покарання на ОСОБА_5 один раз було накладено стягнення у виді догани, 2 рази до нього застосовувались заходи заохочення за сумлінну поведінку та ставлення до пра'ці, що не уззгоджується з даними його характеристики, у якій зазначено, що він не працевлаштований.

З огляду на наведене, суд вважає, що в ході розгляду цієї справи не встановлено переконливих та достатніх даних, які б свідчили прообґрунтованість заявленого засудженим клопотання, у зв'язку з чим приходить до висновку, що у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 537 - 539 КПК України, ст. 84 КК України, суд,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_5 [ро звільнення його від відбування покарання за хворобою - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи діб з дня її оголошення, а засудженим ОСОБА_5 - в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали, до апеляційного суду Херсонської області через Суворовський районний :уд м. Херсона.

СуддяОСОБА_6