Справа № 2-897

                                                                                                                                   2009 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    24 червня 2009 року Галицький районний суд м.Львова в складі: головуючого-судді Курильця А.Р. при секретарі Гаврилюк О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові позовну заяву ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємство «Княже місто» про спонукання до укладення договору,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ЛКП «Княже місто» про спонукання до укладення договору.

В обґрунтування заявленого позову покликається на те, що Законом України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Оскільки ЛКП «Княже місто» відмовляється від укладення договору, просить суд зобов’язати відповідача укласти з ним договір з утримання будинку та прибудинкової території, який би містив істотні умови договору між виконавцем і споживачем, передбачені ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та відповідав протоколу зборів мешканців будинку по АДРЕСА_1 від 27.02.2008 року, а саме договором охоплювалися наступні послуги: оплата електроенергії згідно з показниками лічильника за освітлення місць загального користування, щоденне вологе прибирання вестибулю та раз в місяць вологе підмітання та прибирання всіх сходів будинку, обслуговування аварійною службою, вивезення та утилізацію ТПВ після встановлення контейнерів для збирання сміття в межі вул.Герцена.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали дали пояснення, аналогічні мотивам позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні позов ОСОБА_1 заперечив, дав пояснення, що укласти договір про надання житлово-комунальних послуг на умовах, визначених позивачем, відповідач не має повноважень. Відповідач вправі і пропонував позивачу укласти договір на умовах єдиного договору, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 12.12.2008 року № 1370. Вважає, що ЛКП «Княже місто» надає позивачу комунальні послуги відповідної якості, останній від них не відмовлявся та отримував для власних потреб. Враховуючи вищенаведене, просить в задоволенні позову відмовити за його безпідставністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 слід задоволити частково з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири НОМЕР_1 по АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.1 ст.162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.

В судовому засіданні встановлено, що ЛКП «Княже місто» створене відповідно до ухвали Львівської міської ради № 1079 від 31.05.2001 року. На обслуговуванні та балансі підприємства перебуває будинок АДРЕСА_2.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №365 від 08.06.2007 року «Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг у м.Львові» визначено виконавцем житлово-комунальних послуг у житлових будинках м.Львова з управління будинком, спорудою або групою будинків та з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій – львівські комунальні житлово-експлуатаційні підприємства.

Згідно ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» , відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг, здійснюються виключно на договірних засадах.

Як вбачається з п.3 ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець зобов’язаний підготувати та укласти з споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно із типовим договором.

    Відповідно до ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», істотними умовами договору на надання  житлово-комунальних послуг є:

    1) найменування сторін;

    2) предмет договору;

    3) вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг;

    4) порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги;

    5) порядок  перерахунків  розміру плати за житлово-комунальні  послуги в разі їх ненадання  або  надання  не  в  повному  обсязі,  зниження їх якості;

    6) права та обов'язки сторін;

      7) порядок контролю та звіту сторін;

    8) порядок  вимірювання  обсягів та визначення якості наданих  послуг;

    9) визначення точок розподілу,  в яких відбувається  передача  послуг від виконавця/виробника споживачу;

    10)порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту);

    11) умови  доступу  в  квартиру,  будинок,   приміщення,   на  земельну  ділянку  для усунення аварій,  неполадок,  огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку;
    12) порядок здійснення ремонту;

    13) відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору;

    14) порядок вирішення спорів;

    15) перелік форс-мажорних обставин;

    16) строк дії договору;

    17) умови зміни, пролонгації, припинення дії договору;

    18) дата і місце укладення договору.

    Крім  істотних  договір  може містити інші умови за згодою сторін.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що врегулювання правовідносин власника квартири НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та виконавця житлово-комунальних послуг у вказаному будинку – ЛКП «Княже місто» слід врегулювати укладенням письмового договору про надання житлово – комунальних послуг з врахуванням істотних умов визначених ст.26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»  та інших умов, визначених сторонами.

    Тому слід зобов’язати ЛКП «Княже місто» укласти з власником квартири НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 письмовий договір про надання житлово – комунальних послуг на утримання будинку та прибудинкової території відповідно до вимог встановлених Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року.

Суд не бере до уваги покликання представника ЛКП «Княже місто» щодо неможливості укладення відмінного від єдиного договору, затвердженого рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 1370 від 12.12.2008 року, оскільки відповідно до п.3 ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» укладений між споживачем та виконавцем договір має базуватися на типовому договорі, яким вищевказаний єдиний договір не може бути, адже відповідно до п.7 ч.1 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», розробка типових договорів відноситься до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, яким виконавчий комітет Львівської міської ради не є.

Даний факт підтверджено і листом директора департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 14.05.2009 року (т.2 а.с.88), про те, що єдиний договір, затверджений рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 1370 від 12.12.2008 року не має статусу типового.

Типовий ж договір про надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій затверджений постановою Кабінету міністрів України № 560 від 12.07.2005 року.

З протоколу загальних зборів мешканців будинку по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.243) вбачається, що мешканцями вищевказаного будинку пропонується укласти з ЛКП «Княже місто» договір на наступні послуги:

- оплата електроенергії згідно з показниками лічильника – за освітлення місць загального користування,

- щоденне вологе прибирання вестибулю та раз в місяць вологе підмітання та прибирання всіх сходів будинку,

- договір про обслуговування аварійною службою,

- вивезення та утилізацію ТПВ після встановлення контейнерів для збирання сміття в межі вул.Герцена.

    Проте, суд зобов’язуючи ЛКП «Княже місто» укласти з власником квартири НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 письмовий договір про надання житлово – комунальних послуг на утримання будинку та прибудинкової території відповідно до вимог встановлених Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року, не може зобов’язати відповідача погодитися на певні, визначені позивачем, умови договору, оскільки сторони є вільними в укладенні договору та визначеності умов договору, тобто в свободі договору, а відтак жодна із сторін не може бути примушена до укладення певних умов договору.

Керуючись ст.ст.4,10,11,60,84,88,209,212,214-215 ЦПК України, ст.ст.626-654 ЦК України, ст.162 ЖК України,  Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року, суд

      в и р і ш и в :

            Позов задоволити частково.

    Зобов’язати Львівське комунальне підприємство «Княже місто» укласти з власником квартири НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 ОСОБА_1 письмовий договір про надання житлово – комунальних послуг на утримання будинку та прибудинкової території відповідно до вимог встановлених Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року.

    Стягнути з Львівського комунального підприємства «Княже місто» в користь держави 8,50 грн. судового збору та 7,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду подається протягом 10-ти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення суду в повному обсязі виготовлене 30.06.2009 року в 10 год.

    Головуючий                                                                      А.Р.Курилець